У світовій автомобільній історії знайдеться небагато машин, навіть ціною під сто тисяч доларів, які зуміли б сформувати власний імідж, підтримуваний надалі і конструкторами, і художниками. Cadillac Escalade якщо і не очолює цей почесний перелік, то в першу десятку точно потрапляє. Тому «штурмовик» так часто прописується в гаражах розкішних вілл на каліфорнійському узбережжі. Перелік знаменитостей, які обрали цього п'ятиметрового брутального велетня, можна перераховувати дуже довго, але ось лише кілька імен з ескаладівської «зали слави»: Puff Daddy, Mariah Carrey, Eminem, 50cent. І те, що тут зібралися в основному зірки Rap та R’n’B, зовсім не випадковість – це той самий усталений «стайл». Ескалейд неквапливо пливе по дорозі, з його динаміків на всю округу розносяться потужні «біти», а в салоні розташувалися стильні хлопці та дівчата в хутрі. Блиск золота та діамантів, що пробивається крізь густий дим дорогих кубинських сигар. Та й рухи у цього монстра неквапливі: поспішати нікуди – господар уже всього досяг, тепер його завдання отримувати задоволення від поїздки та ловити захоплені погляди перехожих.
Ми ж спробуємо відійти від шоу-бізнесу і подивитися, що являє собою Caddy насправді, особливо у версії, адаптованій для європейського, а в першу чергу російського ринку. Адже одного разу зустрівши такого гіганта на вузьких вуличках Парижа чи Риму, можна потім довго не стулити очей. А от в Росії Escalade виглядає цілком органічно: бензин поки недорогий, та й за паркування на бордюрі нікого ще не притягнули до відповідальності.
При ближчому знайомстві Cadillac Escalade не здається таким уже суворим, як це бачиться здалеку. Вертикальні «хмарочоси» фар навряд чи когось залишать байдужим, як і світлодіодні задні ліхтарі. Однак лінія вікон вийшла досить пластичною, а не розкресленою по лінійці, як у Hummer або колишнього Chevrolet Tahoe, з якими Caddy об'єднує спільна лонжеронна рама та ходова частина. Остаточну крапку в питанні брутальності ставить перевірка хромом: його у Caddy з надлишком, а отже, вимитий автомобіль завжди буде сяяти та притягувати погляди, залишившись непоміченим на дорозі йому просто не вдасться.
Салон – це зібрання цитат, яке можна було б назвати плагіатом, якби над ним не попрацював концерн General Motors, який при створенні чергової новинки, схоже, просто змішує наявні інгредієнти в різних пропорціях. А потім залежно від отриманого «коктейлю» машині присвоюється те чи інше ім'я та марка.
По-справжньому оригінальною виглядає лише панель приладів з білим оптронним підсвічуванням та синьо-фіолетовими стрілками-променями. Підрульові перемикачі перекочували сюди з Хаммера, кермо, незважаючи на вставки під дерево по всьому ободу, явно перегукується з Chevrolet Captiva. А центральна консоль, схоже, без змін переїхала з легкових Cadillac і виглядає надто скромно на тлі великої кількості «дерев'яного» оздоблення та величезного центрального боксу. Але це лише базовий варіант – є версії Escalade з великим кольоровим дисплеєм, навігацією та камерою заднього виду. Нам же довелося задовольнятися лише парктроніком. Без нього ніяк: за високою кормою легко сховається легковик, а то й пара Daewoo Matiz. Приємним сюрпризом виявилося те, що широкі шкіряні крісла мають хоч якусь бічну підтримку, а бокс між передніми сидіннями цілком згодиться і як дитяче крісло, і як сховище для чого завгодно. Задній диван абсолютно плоский – на ньому розмістяться хоч троє, хоч четверо, а за бажання можна влаштуватися і на нічліг. Третій ряд уже не такий просторий, але й там можна всістися цілком сносно.
6,2-літровий мотор, незважаючи на американське коріння та значний об'єм, цілком сучасний. Нехай на циліндр припадає всього по парі клапанів, зате двигун повністю алюмінієвий, а полегшені поршні та шатуни дозволяють йому спокійно розкручуватися майже до 6000 об/хв. А який звук на низах – справжня Америка, Дикий Захід! Щоправда, зі зростанням обертів він перетворюється на простий рев. Потужність же в 409 «коней» – зовсім непогано. Для порівняння: 6,0-літровий Хаммер видає лише 325 к.с. Хоча в придворному тюнінг-ательє AMG при Mercedes-Benz з аналогічного об'єму знімають уже на сотню «коней» більше. У парі з мотором працює новітній 6-ступінчастий «автомат», який перебирає передачі м'яко та швидко, а додатково має ручний режим. Але як ним користуватися, якщо селектор КПП знаходиться на рульовій колонці? Підрульові пелюстки? Ні, інженери GM пішли іншим, більш оригінальним шляхом – на масивному важелі вибору режимів, прямо біля керма, розташувалася невелика клавіша-гойдалка, яка й відповідає за перемикання. Зрозуміло, що користуватися нею доведеться вкрай рідко – тяги мотора і так завжди вдосталь, та й в автоматичному режимі коробка працює спритно. Але якщо захочеться погратися – функція завжди під рукою.
До максимальних 170 км/год Escalade долітає не моргнувши оком. Розгін стартує плавно і дуже впевнено. За нашим секундоміром, перша «сотня» набирається, як і заявлено виробником, за 6,5 секунди. Далі темп не спадає, а потім розгін раптом обривається – спрацьовує обмежувач. Здавалося б, швидкість не така вже й велика, а машина чомусь перестала прискорюватися. І лише глянувши на спідометр і побачивши там 180 км/год, усвідомлюєш справжню динаміку Caddy.
Причому 170 км/год (за заводськими даними, обмежувач спрацьовує саме на цій позначці) – це скоріше не межа, а крейсерська швидкість для Escalade. Тобто, упершись в обмежувач, позашляховик не напружується ні сам, ні водія. У такому темпі він здатен їхати скільки завгодно довго. Витрата палива виявилася цілком прийнятною для 6,2-літрового мотора та величезного кузова: при увімкненому на максимальній швидкості круїз-контролі вона тримається в районі 22 літрів на «сотню». А порівняно з найближчим родичем Hummer H2 Escalade має майже подвійну перевагу. Апетит «Молотка» вже при 150 км/год перевалює за 35 літрів на 100 км… Ось що означає продумана аеродинаміка такого великого автомобіля, як Cadillac. Однак масу нікуди не сховаєш, тому при кожному розгоні стрілка покажчика палива помітно повзе до нуля. При активній їзді містом витрата не опускається нижче 25 літрів на сотню.
Наприкінці тесту ми подумували перевірити Escalade на бездоріжжі, але вчасно передумали. Величезна маса та великі звіси практично гарантують, що на першій же мало-мальськи серйозній купині Cadillac почне чіпляти бамперами, а якщо він застрягне, то «нелегка це робота – з болота тягти бегемота»! Та й навряд чи хтось із власників Escalade ризикне вирушити на цьому позашляховому лімузині в багнюку – не для того він створений. Хоча близька спорідненість з Hummer H2 і залишає дещо надій, але Caddy позбавлений позашляхових примочок на кшталт знижувальної передачі чи блокувань диференціалів – тут лише постійний повний привід та електронна протибуксувальна система, яка виручить при штурмі бордюрів або на снігу. А от до діагонального вивішування справу краще не доводити – електроніка в таких ситуаціях, як правило, не рятує.
Загалом же Escalade – дійсно дуже незвичайний автомобіль. Його харизматична зовнішність говорить сама за себе. Якщо вам до вподоби американський гігантизм і не бентежать підвищена витрата палива та максимальні 170 км/год, тоді як багато європейських позашляховиків впевнено переступають за 200 км/год, то Cadillac – чудовий вибір. У ньому вдало поєднуються комфорт і керованість. А для підкорення боліт краще підійде брат-близнюк Hummer H2 або на крайній випадок УАЗ Патріот. Ціна ж близько 100 тисяч доларів виглядає цілком виправданою за такий цікавий і потужний автомобіль – будь-який європейський аналог порівнянної потужності обійдеться дорожче…
Текст: Леонід Павлов, Дмитро Малигін. Фото: Дмитро Малигін.
