Залізний дах. Купе-кабріолет BMW

В Аризоні в розпалі літа стовпчик термометра може доповзати до позначки майже в 50°C. Але зараз, у січні, тут помітно прохолодніше — вдень лише 15–18°C, а з настанням ночі повітря охолоджується до нуля. Пустеля, різко континентальний клімат…

Місцеві жителі форсять — розгулюють у шортах і роз'їжджають на кабріолетах. А мені, людині з Росії, у січневій Аризоні з опущеним верхом усе ж холоднувато. Тож я натискаю клавішу — і новісінький BMW 335i Convertible, тобто кабріолет, перетворюється на повноцінне купе з жорстким дахом. Уперше в своїй історії BMW випустила купе-кабріолет!

Хоча сама компанія це всіляко заперечує.

— Це просто кабріолет! Купе в нас уже є…

Смішно спостерігати, як баварці з такою завзятістю відхрещуються від ярлика «купе-кабріолет». Чого вони бояться? Що відкриту «трійку» запишуть в один ряд з іншими машинами, оснащеними жорстким складаним дахом, а всі вони як на підбір класом нижче, аж до нового Volvo C70?

Насправді BMW варто було б пишатися тим, що вони тут першопрохідці. Адже і Audi A4, і Mercedes CLK у своїх відкритих версіях використовують традиційний тканинний тент. Причому їхні творці пояснювали відмову від модних металевих складаних конструкцій тим, що вони занадто важкі — псують розважування та керованість. Та й усі минулі кабріолети третьої серії були виключно з тканинним верхом.

То що ж змусило баварців піти проти традицій?

— З металевим дахом машина виглядає краще, — відповідають німці. — Подивіться: нам навіть удалося зберегти фірмовий вигин Хофмайстера біля задніх стійок. Металевий дах виграє за всіма параметрами. І за шумоізоляцією, і за аеродинамікою: коефіцієнт Cx у нового кабріолета з дволітровим мотором — лише 0,28, лише на 0,01 більше, ніж у купе. З тканинним верхом такого б не вийшло. Та й оглядовість стала помітно кращою: площа скління у нового кабріолета на 30% більша, ніж у попередника. А заднє скло виросло майже на 40%!

Щира правда. У салоні тиша, з оглядовістю — жодних проблем. Коли дах закритий, купе-кабріолет узагалі ніяк не видає свою «кабріолетність» — хіба що передні ремені безпеки кріпляться не до стійок кузова (їх тут просто немає), а до сидінь. А ще в купе-кабріолета, як і в нового BMW X5, разом із комунікатором iDrive з'явилися «гарячі» кнопки на центральній консолі — їх можна запрограмувати на виклик номера телефону, улюблену радіостанцію або завдання пункту призначення в навігації.

Кнопка запуску двигуна, ролик інтерфейсу iDrive, вісім «гарячих» кнопок. Кабріолет нашпигований найсучаснішою електронікою!	Спеціальні защібки дозволяють установити аеродинамічний екран наодинці	Спортивні сидіння — привілей топ-версії BMW 335i. Як опція — оббивка салону з рефлексної шкіри, яка відбиває інфрачервоні сонячні промені та знижує нагрів поверхні крісла на 10–20°C
Ззаду — два окремі місця, куди можна потрапити цивілізовано, через двері, або застрибнути прямо через борт!	Керувати дахом можна або цією клавішею, або з ключа-транспондера	За відкидною спинкою — просторе вікно в багажник

Є ще одна відмінність: у відкритої машини немає надувних «завісок» для захисту голови при бічних ударах і перекиданні. Частково їхні функції беруть на себе бічні подушки збільшеної висоти та висувні дуги безпеки, які «вистрілюють» у небезпечній ситуації з-за задніх підголівників.

А як там ззаду? Так само, як і в купе: два окремі місця, між якими жорстка консоль із підсклянниками та ящичками для дрібниць. Затишно, хоча простору не так багато: якщо за кермом сидить високий водій, то ноги впираються в спинку переднього крісла. Та й нормального підлокітника, як у купе, тут немає — його роль абияк виконує знімний пуфик, що прикриває вікно в багажник.

Кабріолет на 210 кг важчий за купе: конструкція підвісок не змінилася, але зайва маса зажадала збільшення жорсткості пружин і амортизаторів

Сам багажник теж зменшився. З піднятим дахом його об'єм лише 350 літрів. А коли верх складений, то для багажу залишається й зовсім 210 літрів!

Утім, для кабріолетів це нормально. Наприклад, у Audi A4 Cabrio об'єм багажного відсіку — 315/246 літрів, але рівні стінки без додаткової «арматури» роблять його практичнішим.

Зате дах на BMW — металевий! Причому складний, трисекційний, як у купе-кабріолета Volvo C70. Натискаєш кнопку — і хитромудрий механізм усього за 22 секунди складає «гамбургер» із трьох панелей у багажник. Напевно, двосекційний верх, як у купе-кабріолетів Peugeot 307 CC, Renault Megane CC або Ford Focus CC, був би простішим. Але із закритим верхом у всіх цих машин непропорційно маленькі кабінки та довжелезні багажники. А «потрійний» дах дозволяє зберегти силует купе: у BMW 335i Convertible усе інакше — що у відкритому вигляді, що в закритому автомобіль зберігає повну гармонію.

Шкода тільки, не можна складати дах на ходу. Зате можна це робити дистанційно — натиснувши кнопку на ключі-транспондері.

А ще у відкритої «трійки» чудова «кабріолетна» аеродинаміка: тільки після 100 км/год усередину починає задувати. Але з паразитними завихреннями ефективно бореться великий екран, який потрібно встановити за передніми кріслами. А зі зниженням температури — двозонний клімат-контроль зі спеціальним «кабріолетним» режимом.

Звичайно, кабріолет призначений насамперед для спокійної їзди — обмеження швидкості в 35 миль/год на маленьких доріжках в околицях Фінікса у відкритій машині сприймаєш спокійно. Їдеш, насолоджуєшся місцевими краєвидами. Одні кактуси чого варті! Для місцевих аризонських жителів вони — що для нас берези. А нам кактуси в дивину. Вони то великі, як телеграфні стовпи, то стеляться по землі, немов удави. А є ще «стрибаючі» кактуси — ці колючі кульки, як реп'ях, чіпляються за одяг і впиваються прямо в шкіру.

Багажник купе-кабріолета невеликий — зі складеним дахом туди поміститься тільки плоска валізка (зліва), та й з піднятим верхом місця небагато (справа). Зате в кришки багажника є доводчик

Вигадає ж природа…

Але коли почалася звивиста гірська доріжка, я відволікся від споглядання кактусів. Цікаво ж, як керується відкрита «трійка», яка важча за купе аж на 210 кг. Один тільки металевий дах із механізмом складання важить 140 кг. А ще довелося посилювати кузов — додаткові елементи з високоміцної сталі допомогли довести жорсткість на скручування до 14000 Нм/град. Так, це небагато порівняно з суцільнометалевими кузовами BMW, жорсткість яких давно перевищує позначку в 25000 Нм/град. Але якщо порівняти з попередньою відкритою «трійкою» з її скромними 10000 Нм/град — наявний явний прогрес.

Однак самі баварці підкреслюють «прогулянковий» характер відкритої машини. «Наш автомобіль — це не купе-кабріолет, це просто кабріолет, — повторювали вони на прес-конференції. — А для любителів активної їзди в нас є справжнє купе».

Не знаю вже, як поїде цими звивистими дорогами BMW 335i Coupe, але Convertible просто чудовий! Фантастичний 306-сильний бітурбомотор, нова «скорострільна» автоматична коробка передач — і додаткових двох центнерів спорядженої маси як не бувало. Автомобіль гранично точно прописує віражі з бічними прискореннями, які для багатьох однокласників просто недосяжні. Позначаються й ідеальне розважування (50:50) по осях, і низький центр мас, і достатня жорсткість кузова — з опущеним дахом жодної розхлябаності! І академічно правильне налаштування «купейного» шасі, скориговане з урахуванням зрослої маси купе-кабріолета.

Складний трисекційний дах з електрогідравлічним приводом — це справжній інженерний шедевр, що складається з понад 700 елементів і важить 140 кг. Повний цикл трансформації займає лише 22 секунди на відкриття та 23 секунди на закриття, причому процес повністю автоматизований.

Однак за цю трансформацію доводиться платити комфортом ходу. Низькопрофільна гума (225/45 R17 спереду та 255/40 R17 ззаду) робить підвіску надмірно чутливою до якості дорожнього покриття — автомобіль скрупульозно передає в салон кожен стик асфальту та повторює найдрібніші нерівності покриття.

Незважаючи на заяви виробників, BMW 335i Convertible — це однозначно автомобіль для водія, а не для пасажирів. І з піднятим дахом, і у відкритому вигляді він залишається справжнім драйверським купе-кабріолетом.

Щоправда, задоволення це не з дешевих: російський цінник стартує від 60300 євро. Якщо хочеться заощадити, можна звернути увагу на менш темпераментний BMW 325i (218 к.с.) за 50300 євро. Втім, конкуренти коштують ще дорожче: Audi A4 Cabriolet з мотором 2.0 TFSI (200 к.с.) оцінюється приблизно в 51800 євро, а Mercedes CLK 280 (231 к.с.) потребує 59100 євро. Примітно, що обидва суперники задовольняються тканинним дахом.

А ось у BMW дах — залізний!

Двигуни

На російському ринку купе-кабріолет BMW представлений лише двома версіями — топовою 335i та доступнішою 325i. Цікава деталь: в Європі під індексом 325i ховається новий трилітровий агрегат з безпосереднім уприскуванням палива, тоді як до нас постачають кабріолети зі старою «шісткою» об'ємом 2,5 літра. Потужність в обох версій однакова — 218 к.с., але європейський двигун помітно економніший і відповідає нормам Euro 4, тоді як російський задовольняється Euro 3.

Європейська лінійка також включає трилітровий турбодизель потужністю 231 к.с. і базовий дволітровий бензиновий агрегат на 170 к.с. Саме з цим мотором BMW 320i Convertible демонструє вражаючі 6,7 л/100 км у змішаному циклі — зовсім непогано для машини спорядженою масою 1670 кг. Новий двигун використовує систему безпосереднього уприскування бензину третього покоління, здатну працювати на збідненій суміші. Додаткову економію забезпечують електропривод водяного насоса, що вмикається лише за потреби, рекуперація енергії генератором при гальмуванні двигуном і система «старт-стоп», яка глушить мотор на світлофорах і заводить його при першому дотику до педалі зчеплення. У сукупності ці технології дозволили скоротити витрату палива на 15% порівняно з попереднім дволітровим двигуном.

В Аризоні мені довелося випробувати виключно топ-версію 335i. Про переваги нового двигуна BMW з двома турбонагнітачами — неймовірно тяговитого і позбавленого будь-яких ознак турбоями — ми вже розповідали на сторінках Авторевю (АР №15, 2006). А цього разу вдалося поспілкуватися з одним із його творців — інженером Норбертом Клауером, чий стаж у відділі двигунів BMW перевищує 20 років.

— Турбонаддув став можливим завдяки безпосередньому уприскуванню палива в поєднанні з регулюванням фаз на впуску та випуску, — пояснює Клауер. — Така схема дозволяє гранично точно контролювати процеси наповнення циліндрів і згоряння, особливо на низьких оборотах, де традиційні наддувні мотори працюють погано. На такті впуску в циліндри надходить лише повітря, а не горюча суміш, тому на малих оборотах можна збільшувати фазу перекриття впускних і випускних клапанів — тиск наддуву ефективніше витісняє вихлопні гази, не завдаючи шкоди економічності та ресурсу нейтралізатора. У результаті ми подаємо в камеру згоряння на 30% більше повітря і бензину. Зростає крутний момент, збільшується тиск вихлопних газів на крильчатку турбіни, що підвищує тиск наддуву і на наступному такті впуску ще сильніше покращує наповнення циліндрів. Виходить замкнутий позитивний ефект! Ротори турбокомпресорів, виготовлені з аерокосмічного сплаву MARM, розкручуються до 160—170 тис. об/хв, а в умовах високогір'я — до 200 тис. об/хв!

Цікаво, до якої міри можна форсувати цей двигун і наскільки підняти тиск наддуву зі штатних 0,6 атм? Враховуючи, що для тюнінгових ательє турбований двигун BMW — справжній ласощ.

— Тюнінгові компанії дійсно піднімають потужність, жертвуючи ресурсом двигуна, — незадоволено зауважує Норберт. — Але ми вирішуємо цю проблему. Замість одного датчика тиску ми встановлюємо три — у різних точках двигуна. Вони контролюють роботу турбокомпресора і не дозволяють піднімати тиск вище заводського. Щоправда, поки в конструкції залишаються дві лазівки для тюнінгістів, але до вересня ми перекриємо і їх!

Очевидно, що в Мюнхені серйозно займаються розробкою систем захисту двигуна від тюнінгу!

І ще одне питання, яке напевно хвилюватиме власників BMW з турбомоторами: чи можна глушити двигун одразу після інтенсивної їзди? Чи, як на японських турбомашинах, потрібно дати мотору попрацювати пару хвилин на холостому ходу, щоб уникнути теплового удару та перегріву підшипників турбокомпресора?

— Навіщо? Можна одразу глушити, — впевнено відповідає Норберт. — Ми випробовували наші двигуни і на стенді, і на треках, і апаратура жодного разу не зафіксувала відхилень тиску чи температури від норми. У нас такої проблеми немає. А сам турбокомпресор, до речі, розрахований на весь термін служби двигуна.

Відкрита історія BMW

У нинішньої відкритої «трійки» майже немає прямих попередників — це перший купе-кабріолет в історії BMW! Однак чотиримісні кабріолети в історії марки були завжди — ще з часів ліцензійних автомобільчиків BMW Dixi. Якщо ж говорити про родовід кабріолетів третьої серії, то з 1967 по 1985 рік їхня історія тісно переплетена зі Штутгартом: саме там, на сімейній кузовній фірмі Baur, довгий час створювалися всі відкриті BMW. І не тільки вони — в ательє Baur будували купе BMW M1, Porsche 959, Opel Kadett C Aero…

Відкриті «трійки» BMW передував кабріолет Baur, що з'явився в 1967 році на базі купе BMW 1600-2 — автомобіля так званого нового класу. Кабріолет був суттєво дорожчим за купе (11980 проти 8650 марок), оснащувався 85-сильною «четвіркою», незалежною підвіскою та передніми дисковими гальмами. З 1971 року відкрита версія отримала дволітровий мотор потужністю 100 к.с., що підняло ціну до 14985 марок. Усього з 1967-го по травень 1971 року випустили 1682 кабріолети серії 1600 і 200 машин моделі 2002.

BMW 1600 Cabriolet, 1967—1971 рр.	BMW 3-ї серії E30 Cabriolet, 1986—1993 рр.
BMW 2002 Baur Cabriolet, 1971—1975 рр.	BMW 3-ї серії E36 Baur Topcabriolet (TC4), 1991—1998 рр.
BMW 3-ї серії E21 Baur Topcabriolet (TC), 1978—1982 рр.	BMW 3-ї серії E36 Cabriolet, 1994—1998 рр.
BMW 3-ї серії E30 Baur Topcabriolet (TC2), 1985—1991 рр.	BMW 3-ї серії E46 Cabriolet, 2000—2006 рр.

На зміну їм прийшла «напіввідкрита» версія 2002 Baur Cabriolet — частина даху над передніми сідоками закривалася жорсткою панеллю, а задні пасажири перебували під м'якою складною секцією. По суті, це була майже «тарга» — якби не тонкі жолобки даху, що зв'язували рамку лобового скла з центральною «дугою». Виробництво 2002 Baur Cabriolet тривало до 1975 року — усього зібрали 2317 машин.

У липні 1975 року третя серія офіційно оформилася як самостійне сімейство — з появою дводверок серії E21. Але Baur запропонував відкриту версію Topcabriolet лише в 1978 році: в автомобіля із середніми стійками та дверними рамками відкидалися тільки дах і заднє вікно. «Напівкабріолети» Baur TC продавалися через офіційних дилерів BMW, хоча можна було замовити і переробку вже купленої машини. З 1978 по 1982 рік побудували 4595 топ-кабріолетів серії Е21.

У 1982-му покоління E21 пішло на спокій, а його місце зайняли «трійки» серії E30. На їхній базі компанія Baur вже через три роки запустила випуск власного кабріолета — моделі Topcabriolet, відомої як TC2. Аж до 1991 року таких машин зібрали 14455 штук, причому частина з них зійшла з конвеєрів заводів у ПАР, Греції та Йорданії.

Справжній же кабріолет на базі «трійки» світ побачив на Франкфуртському автосалоні 1985-го. Це вже був повноцінний відкритий автомобіль із м'яким верхом, що прибирається. Над його виглядом і конструкцією працювали інженери Baur, а от на конвеєр він став у березні 1986-го вже на потужностях самого BMW. Тож із середини 80-х покупцям пропонували одразу два різні кабріолети на агрегатах E30. Тільки от масштаби непорівнянні: «заводських» машин версій 325i, 320i та 318i до квітня 1993 року випустили 142638 екземплярів — приблизно в десять разів більше, ніж кабріолетів від Baur.

У гамі відкритих E30, до речі, вперше з'явилася і версія M3 Cabriolet. Під капотом стояла рядова «четвірка» на 2,3 літра, що видавала 195 к.с. — з нею машина розганялася до 230 км/год. Відрізнити М-версію можна було за розширеними колісними арками та спойлером, змонтованим під переднім бампером. За період з 1988 по 1991 рік таких кабріолетів виготовили лише 786 одиниць.

Наступне покоління «трійки», E36, обзавелося кабріолетом лише в 1994-му — через чотири роки після появи базового седана. У дводверки були власні кузовні панелі, а як опцію пропонували знімний жорсткий дах. До 1998 року таких машин набралося 196500 штук.

А от у Baur на початок 90-х інтереси змістилися в бік штучних, «екзотичних» проєктів. Наприклад, чергову відкриту машину фірма зробила на платформі седана E36 — у неї складалася задня частина даху разом зі склом. Але далі цього ентузіазм не пішов: зараз Baur — лише підрозділ інжинірингової компанії IVM Automotive.

Попередня «трійка» E46 з'явилася в 1998-му, кабріолет підтягнувся через два роки. Запам'яталася ця відкрита версія, зокрема, дугами безпеки, які в разі перекидання вистрілювали із задніх підголівників. У 2001-му вийшла топова модифікація M3 Cabriolet із 343-сильним мотором. А з позаминулого року кабріолетам стали доступні турбодизелі об'ємом 2,0 л (150 к.с.) та 3,0 л (204 к.с.). Випуск відкритих E46 завершився в 2006-му. Разом із ними, як виявилося, пішла в історію й епоха м'яких верхів у «трійок» BMW…