Коли вивчаєш історію автомобільних брендів, поступово приходиш до висновку, що у Audi R8, першого по-справжньому сучасного суперкара марки, досить незвичне походження. Всім відомо про спорідненість «вісімки» з Lamborghini Gallardo, проте не варто забувати і про те, що концерн Volkswagen Group, до якого входить Audi, володіє ще й Porsche AG. Виходить, що R8 з'явився на стику одразу двох легендарних марок — Lamborghini і Porsche.

У середовищі автоспортсменів і журналістів є неофіційний поділ на спорткари і суперкари. До перших відносять будь-які машини з яскраво вираженим спортивним характером, незалежно від їхньої потужності — починаючи з Opel Corsa OPC і закінчуючи Mercedes E 63 AMG. Володіння такою машиною означає активний спосіб життя, вміння впевнено тримати кермо і здатність швидко пересуватися по льоду, не покладаючись на систему стабілізації.

А ось суперкарами прийнято вважати автомобілі з двигунами від 350 кінських сил, бажано із заднім або центральним розташуванням двигуна і обов'язково з гоночним характером. Навіть 507-сильний BMW M5 при всій повазі до баварців і його феноменальній динаміці складно назвати суперкаром. А ось легкий 700-кілограмовий Lotus Elise з 1,8-літровим двигуном — цілком собі суперкар, хай і з певною натяжкою.

Попит на суперкари, хоч і піддається примхам моди, залишається досить стійким. Такий автомобіль неможливо купити спонтанно, під впливом моменту. За кермом подібних машин опиняються лише люди, серйозно помішані на швидкості, та й то далеко не всі. Адже світовий ринок суперкарів становить лише кілька десятків тисяч машин на рік — при тому, що водіїв на планеті мільярди.

Рішення Audi випустити дорожню версію R8 — подія справді знаменна, адже на тлі Ferrari або Lamborghini німецький бренд виглядає порівняно доступним. Судіть самі: базова R8 з роботизованою коробкою в Росії коштує 142 000 євро (близько 193 000 доларів), тоді як ціни італійських конкурентів упевнено перевалюють за 200 000 євро. А в США Audi R8 і зовсім майже народний автомобіль — там ціни стартують від 109 тисяч доларів.

Ще один обов'язковий атрибут суперкара — максималка, яка неодмінно має перевищувати 300 км/год. І тут Audi не підвела: виробник заявляє 301 км/год.

Роздивляючись фотографії, легко помітити схожість між Audi R8 і молодшим «братом» TT. Обидві машини створені в єдиній стилістиці й одним дизайнером — Вальтером да Сільвою. Але наживо все сприймається зовсім інакше. «Вісімка» зачаровує примруженими фарами з «віями» світлодіодних габаритних вогнів і не відпускає погляд аж до кормових ліхтарів. А як ефектно можна присісти на задньому крилі — здається, ніби саме для цього його й придумали. Жодна дівчина не проїде повз, варто лише повести бровою.

Якщо придивитися уважніше, стає помітно, що ззаду і в профіль Audi являє собою суміш ідей Audi TT і Lamborghini Gallardo. У цьому немає нічого дивного — з італійським «биком» німця пов'язує спільне шасі та безліч інших компонентів. Це і повнопривідна трансмісія з в'язкісною муфтою на передній осі, яка може розподіляти від 10 до 35 відсотків крутного моменту, і роботизована 6-ступінчаста коробка передач. Для R8 доступна і звичайна механіка, але попит на неї в Росії мінімальний. Про причини цього явища йтиметься нижче.

Але повернімося в кокпіт Audi. Саме кокпіт — тут усе підпорядковано водієві, а навколо нього оперізує шар справжнього кевлару. Його застосування в R8 часом навіть здається надмірним, хоча в будь-якому разі приємно усвідомлювати, що кожна така деталь зроблена вручну руками висококваліфікованих майстрів, до того ж кевлар чимало економить вагу. Протестований суперкар важить 1610 кг — і це при повному приводі та 420-сильному моторі.

Нам дісталася R8 з роботизованою коробкою R-Tronic, яка за принципом роботи нагадує трансмісію болідів Формули-1. Для любителів гострих відчуттів передбачено Launch Control — функцію максимально швидкого старту. Активується вона при відключенні протибуксувальної системи і дає змогу буквально катапультувати машину з місця до «сотні» за заявлені виробником 4,6 секунди без особливих зусиль. При цьому не потрібно ювелірно працювати педаллю зчеплення і дозувати газ: утопив педаль у підлогу, а далі електроніка зробить усе сама. Такий розгін найбільше нагадує удар по голові, який завдає якщо не Віталій Кличко, то вже точно хтось із важковаговиків. А якщо після розгону до «сотні» різко вдарити по гальмах, то можна і свідомість втратити. До речі, при старті з Launch Control «робот» працює помітно швидше, ніж у звичайному режимі — передачі перемикаються без найменших пауз, тоді як зазвичай провали все ж відчуваються.

Спочатку оцінити керованість R8 вкрай складно — здається, що зірвати машину в ковзання просто неможливо: вона беззаперечно виконує будь-які, навіть найабсурдніші команди водія, а кермо залишається відносно легким, але при цьому досить інформативним. Однак межа є навіть у суперкара, і поведінка «вісімки» за межею виявилася вельми цікавою — середньомоторне компонування забезпечує неймовірні бічні перевантаження, але тут потрібно тримати вухо гостро. Через надлишок тяги занос розвивається стрімко, і контролювати його вдається не завжди. Зі зростанням швидкості ESP посилює контроль: у відповідь на різкий маневр на швидкості близько сотні електроніка миттєво гасить ковзання. Зручно, що ESP відключається у два етапи — можна деактивувати лише протибуксувальну систему або вимкнути електроніку повністю. При цьому, незважаючи на повний привід, R8 поводиться як істинний задньопривідник і охоче «мете хвостом» за першою вимогою водія.

Говорити про те, що розставатися з Audi R8 зовсім не хотілося, зайве. Якщо розмірковувати тверезо — а чи можливо це взагалі при виборі суперкара? — до покупки «вісімки» можна прийти двома шляхами: як до логічного кроку після передньомоторних машин на кшталт «есок» Audi або «емок» BMW, або якщо хочеться отримати оригінальний суперкар не італійського походження. Серед суперників R8 варто відзначити комфортабельніший і туристичний Jaguar XKR, який доступний лише з «автоматом», зате має відкриту версію, а також неймовірно швидкий Porsche 911 Turbo. Як не дивно, при схожій потужності і навіть наявності кровної спорідненості, останній виявляється швидшим і агресивнішим, хоч і не таким футуристичним, — але це вже тема для окремого тест-драйву. Ще один гідний конкурент — нещодавно показаний у Франкфурті супер-універсал Audi RS6 потужністю 580 к.с.: німці обіцяють, що ціна на нього буде порівнянна з вартістю R8.

P.S. До речі, забігаючи наперед, з високою часткою ймовірності можна припустити, що незабаром з'явиться версія Audi R8 з 5,5-літровим турбодизелем V12 TDI, який уже приніс Audi дві перемоги в Ле-Мані. Зовсім нещодавно цей двигун дебютував під капотом концепту Audi R8 V12 TDI. У серійному виконанні його потужність становитиме 500 к.с., тоді як у гоночній специфікації він видавав усі 550 «коней». Тож зовсім скоро суперкари можна буде заправляти «соляркою», щоправда, на низьку витрату палива та економну їзду навряд чи варто розраховувати.

ДУМКА ЕКСПЕРТА

- Як ти оцінюєш динаміку та керованість автомобіля?

- Динаміка та швидкісні показники, на мою думку, цілком відповідають іміджу автомобіля і загалом дуже вражаючі. Я б оцінив їх на 4 з плюсом. А ось з точки зору пілотування цього боліда, є прогалини. У R8 досить небезпечна поведінка. Вона надто різко провалюється в занос, та й бічне прискорення здалося недостатньо високим.

- Що скажеш про ергономіку салону?

Сидіння дуже зручні, особливо водійське, і педалі розташовані чудово. Оздоблювальні матеріали на дотик щільні й явно не заощадять на якості. Але ось до ручного режиму перемикання передач у мене були питання — до коробки довелося довго звикати, і, чесно кажучи, звичайна «механіка» дала б більше драйву. В решті ж усе зроблено на дуже високому рівні.

- Хто буде головними суперниками «вісімки» на ринку?

- Основні конкуренти — це Lamborghini Gallardo і Porsche 911 Carrera 4S. З іншими машинами її навіть порівнювати дивно. «Вісімка» стоїть дуже близько до справжнього автоспорту, і навіть потужніші цивільні моделі на її тлі виглядають блідо.

Текст: Леонід Павлов.