Audi Allroad першого покоління з'явився як результат компромісного рішення. Поки конкуренти з Mercedes і BMW активно просували свої великі позашляховики, в Інгольштадті пішли іншим шляхом і зробили ставку на універсальний Allroad. По суті, це був універсал A6 Avant, що пройшов серйозне заводське доопрацювання. Його встановили на колеса більшого діаметра і оснастили пневматичною підвіскою з регулюванням дорожнього просвіту. У найнижчому положенні Allroad не перевищував за висотою звичайний універсал і спокійно набирав близько 250 км/год на автобані — позашляхову сутність видавали лише широкі накладки на арках. Зате варто було з'їхати з асфальту, як кліренс дозволяв піднятися вище, ніж у більшості паркетників, завдяки чому машина впевнено почувалася на коліях і схилах, залишаючись по-справжньому універсальною. До того ж за доплату механічну коробку можна було поєднати з демультиплікатором.
Продажі всюдихода йшли непогано, але повнорозмірні джипи конкурентів розходилися активніше, що й підштовхнуло Audi до створення величезного Q7, розрахованого насамперед на американський ринок (нагадаємо, що Mercedes ML і BMW X5 випускаються саме в США). Здавалося б, історія Allroad на цьому завершилася, однак в Audi розсудили інакше: з'явилося нове покоління всюдихода, яке легше і жвавіше за великий позашляховик.
Щоб не перетягувати покупців у Q7, новий Allroad відмовився від яскравих позашляхових деталей — незабарвлених бамперів і масивних арок. Зменшилася і максимальна висота підйому кузова за рахунок пневмопідвіски. У підсумку нинішній Allroad більше схожий на джентльмена в лляному костюмі та мокасинах, ніж на бувалого мандрівника, яким був попередник. Перше покоління впізнавалося миттєво з будь-якого ракурсу, а нинішній Allroad помітити складніше — однозначно видають його лише решітка радіатора та алюмінієва накладка на ній.
Усередині відмінностей від звичайної A6 практично не знайти. Хіба що в меню MMI з'явився пункт керування пневмопідвіскою, яку для A6 пропонують опціонально. В іншому салон такий самий розкішний і просторий. Передні крісла регулюються в широких межах, але навіть при відсунутих до упору сидіннях ззаду залишається достатньо місця для ніг, а якщо водій зростом 170-180 см, пасажир за ним може спокійно закинути ногу на ногу. При цьому в багажнику залишається 565 літрів вільного об'єму, а зі складеними сидіннями — усі 1660 літрів. До речі, за доплату задні двері можуть отримати електропривод, яким зручно керувати і з салону, і з брелока. Плюс у багажнику передбачені рейки для кріплення перегородок, які ділять відсік на зони і не дають вантажу роз'їжджатися при різких маневрах.
Дивує, чому конструктори так наполегливо ховають механізм відкривання речового ящика. Ручки на ньому немає, а відкривається він кнопкою з малозрозумілим значком біля центрального дисплея — здогадатися про це без підказки майже неможливо. Сам ящик до того ж відверто малий, і значну частину його об'єму з'їдає CD-чейнджер. Незрозуміло, чому на центральній консолі при такій кількості кнопок не знайшлося місця для програвача дисків, хоча інші виробники примудряються розміщувати там цілі чейнджери. До того ж магнітола Audi не читає МР3-диски, а підключити зовнішній аудіоносій теж не вийде. Засмучує і нестача ємностей для дрібниць у салоні. Втім, інженери пояснюють це турботою про безпеку: незакріплені предмети при аварії можуть стати небезпечними, тому всю дорожню утвар вони радять возити в багажнику — благо він місткий, а під підлогою є додаткова ніша.
На шосе Audi Allroad з мотором 3,2 FSI потужністю 255 к.с. і автоматичною коробкою виявився вражаюче швидким і комфортним. Жоден класичний позашляховик за ті ж гроші і з подібною віддачею не здатний так легко і незворушно розганятися далеко за 200 км/год і при цьому залишатися таким слухняним. Швидкість при цьому зовсім не відчувається: її ховають м'яка пневмопідвіска і тиша в салоні. На великих швидкостях підвіска опускає кузов до легкових 125 мм, а аеродинаміка опрацьована настільки, що на 220 км/год можна розмовляти, майже не підвищуючи голосу. Адже існує ще й версія з двигуном 4,2 FSI — 350 к.с., яка розганяється до 250 км/год (у протестованої машини максимум — 240 км/год).
У віражах Allroad азартний не менше за звичайну A6. На будь-яку провокацію всюдихід готовий зірватися в ефектний занос, але система стабілізації працює бездоганно. Навіть при вимкненні клавішею ESP електроніка не дрімає і не дозволяє допустити грубу помилку. По суті, стабілізацію не можна вимкнути повністю — можна лише перевести її зі звичайного режиму в позашляховий, який допускає пробуксовку коліс, але не дає машині піти в ковзання. На снігу чи льоду на малій швидкості електроніка послаблює хватку і дозволяє трохи поковзати, насолоджуючись фірмовими реакціями повного приводу Quattro, де диференціал Torsen перекидає момент між осями. Але втручається вона миттєво, щойно ситуація стає по-справжньому небезпечною. А на швидкості вище 60 км/год будь-які ковзання припиняються одразу. На прямій Audi радує відмінною курсовою стійкістю. Кермо дуже зручне: спочатку здається занадто легким, але вже через п'ять хвилин з машиною зростаєшся. Зі зростанням швидкості баранка наливається зусиллям, і можна впевнено тримати високий темп, нанизуючи поворот за поворотом. Після цього не дивує, що на парковці кермо обертається одним пальцем.
За позашляховими можливостями Allroad майже не поступається звичайним паркетникам: до рівності з ними йому трохи не вистачає кліренсу, зате виглядає він стильніше і витонченіше. Чого варта лише одна хромована решітка радіатора з вертикальними комірками і задні світлодіодні ліхтарі.
А ось ціна здалася мені завищеною. За 80 тисяч доларів — стільки коштує Audi Allroad в базі — можна взяти добре укомплектований Volkswagen Touareg 3,2 (від 57 250 доларів) або навіть престижний Porsche Cayenne з 280-сильним мотором 3,6 літра (від 57 850 євро). Але якщо порівнювати з донорським Audi А6, все сходиться: всюдихід дорожчий за вже звичний седан з тим самим мотором 3,2 FSI і «автоматом» на 8 000 доларів, зате отримує цілий набір нових якостей і штатну пневмопідвіску. А якщо говорити про солідність і повагу на дорозі, то Allroad дасть і седану, і універсалу велику фору — а при покупці машини за 80 тисяч доларів це, погодьтеся, немало важливо.
Текст: Леонід Павлов.









