Весна — пора, коли разом із талим снігом зникає й асфальт. Польові дороги перетворюються на щось, що язик не повернеться назвати дорогою. Суміш снігу, піску й розмоклої землі засмоктує все, від легковиків до тракторів. У такій ситуації впевнено почувалися лише власники автомобілів із повним приводом. А чим ми гірші? У Volvo XC70 є і повний привід, і кліренс, якому позаздрять деякі позашляховики, і потужний двигун. Словом, ми зважилися на експеримент: проїхати там, де більшість водіїв покинула б автомобіль і пішла пішки.
Спочатку ми випробували автомобіль на ґрунтовці. Рідкий бруд глибиною 15-20 сантиметрів на твердій основі не став для машини перешкодою. Автомобіль трохи вело з боку в бік, кидало з колії в колію, але це не викликало занепокоєння. XC70 упевнено йшов уперед. Повний привід дозволяв легко маневрувати, обираючи твердіші ділянки. Щоправда, іноді система контролю тяги придушувала мотор, заважаючи повноцінному руху. Коли ми її вимкнули, їзда стала ефектною: ревучи двигуном і розкидаючи бруд на два метри вище даху, солідний універсал летів по місиву, наче заправський позашляховик. Перше випробування XC70 пройшов блискуче, що підштовхнуло нас до складніших завдань.
Величезні калюжі з розмоклими краями і, судячи з усього, таким самим дном виглядали абсолютно непрохідними. Розкидані по узбіччях гілки та інші підручні матеріали натякали, що тут уже хтось застрягав. Але відступати було нікуди — тест є тест. Щоправда, перш ніж лізти у воду, ми про всяк випадок промацали дно жердиною, щоб не натрапити на валун і не розбити картер — міняти масло в цьому місиві нам зовсім не всміхалось. Брід виявився чистим. Булькаючи вихлопними газами й залишаючи за собою каламутний слід, наш підопічний без труднощів вибрався на протилежний берег. За слідами на бортах ми визначили, що глибина калюжі була близько тридцяти сантиметрів.
Далі був пісок, і це випробування затягнулося. Спочатку машина впевнено йшла по пухкій поверхні. Але потім її ніби втиснуло в ґрунт, як формочку для печива. Ми навіть не встигли зреагувати. Сіли капітально. Витягнути нас нікому, копати нічим, підкласти під колеса нічого. Добре, що в комплекті є штатний домкрат, який можна підсунути під машину, що лежить на череві. Але й він підвів: в опущеному стані при підйомі ручку починало викручувати навколо осі. Довелося руками відкопувати пісок, щоб установити домкрат глибше під поріг. На звільнення пішло близько двох годин. Утім, час ми витратили недарма: набралися досвіду й зайвий раз переконалися, що чим серйозніший позашляховик, тим далі йти за трактором. До речі, на справжньому позашляховику ми, найімовірніше, застрягли б так само — пісок був надто пухкий. А ще перед поїздкою нам дорогу перебігла чорна кішка. От і не вір після цього в прикмети.
Керування
Поза сумнівом, на відносно поганих дорогах XC70 поводиться куди краще за звичайний універсал. Але все ж не варто порівнювати його з повноцінним позашляховиком. Геометрична прохідність не та, та й жорстких блокувань тут немає.
Салон
Непогано пристосований для поїздок по бруду. Принаймні, занесений у салон бруд з оздоблювальних матеріалів струсити чи відмити не становить труднощів.
Комфорт
Навіть на жахливих дорогах підвіска забезпечує пасажирам гідний комфорт.
Безпека
Висока.
Ціна
Прийнятна.
Переваги та недоліки
- + Універсальність, комфорт, чудова поведінка на трасі, непогана прохідність на бездоріжжі.
- - Незручний штатний домкрат.
Технічні характеристики
Марка і модель — Volvo XC70
Габарити — 4838/1861/1604 мм
Двигун — бензиновий, 3192 см³, 238 к.с./6200 хв⁻¹
Трансмісія — автоматична, 5-ступенева
Динаміка — макс. 215 км/год; 8,6 с до 100 км/год
Конкуренти — Subaru Outback, Audi Allroad.
Наша думка
Чудес не буває. Будь-який універсал — це розумний компроміс, і він не може повною мірою втілювати якусь одну якість. Тому й XC70 можна назвати позашляховиком лише з великою натяжкою. Але там, де дороги все ж таки є — хай погані, хай криві, — він явно не підведе.