Цей автомобіль неможливо не помітити: він викликає інтерес, будить цікавість і бажання. Тут сходяться дві причини — ефектна зовнішність і статус бренду. Звісно, техніка теж на висоті, але без цих двох складових навіть найдосконаліший кросовер навряд чи досяг би успіху. У Volvo чудово усвідомлювали, наскільки жорстка боротьба йде в цьому сегменті, а тому зробили правильну ставку. Насамперед це стосується ціни. Новинка обходиться дешевше, ніж Audi Q5 або Mercedes GLK, і знаходиться приблизно на одному рівні з BMW X3. Шведський кросовер — один із найдоступніших у класі компактних преміум-паркетників. Розрив у ціні з конкурентами невеликий, але його достатньо, щоб підштовхнути до покупки і тих, хто раніше обирав більш демократичні марки, і тих, хто вже переситився німецькою класикою і прагне чогось свіжого. Щоб опинитися за кермом цього шведа, достатньо заплатити $47 254 (378 027 грн). Сума, безумовно, пристойна, але й не позамежна, особливо якщо згадати, що за ці гроші отримуєш.
Щоправда, якщо замість турбодизеля D5 обрати бензинову версію з трилітровим мотором T6 потужністю 285 к.с., ціна різко підскакує до $57 268 (458 137 грн). XC60 — це свого роду перепустка в бажаний преміум-клас. Бездоганна якість відчувається в усьому, починаючи від оздоблювальних матеріалів і закінчуючи ущільнювачами дверей. Інтер'єр пройшов спеціальну обробку, щоб мінімізувати виділення шкідливих речовин. Повітря в салоні чисте й нейтральне, тож алергіки можуть подорожувати без побоювань. Для тих, хто марить чистотою повітря, передбачена опція тонкого очищення за $186 (1 485 грн), яка при температурі за бортом вище +10° С забезпечує постійний повітрообмін.
ВИСОКИЙ РІВЕНЬ КОМФОРТУ
XC60 не можна назвати маленьким — усередині вільно розміщуються п'ятеро. По ширині, особливо на рівні плечей, він порівнянний зі старшим XC90. Салон такої довжини, що заднім пасажирам ніщо не заважає. Багажник теж місткий, хоча завантажувальний поріг розташований високовато. Втім, для кросоверів це звичайна справа. Зате дуже зручна підйомна перегородка: якщо поклажі небагато, багажне відділення ділиться на дві зони, і речі не катаються по підлозі.
Водійське місце настільки зручне, що створюється враження, ніби сидіння у Volvo роблять за індивідуальними мірками. Бічна підтримка — на висоті. Приладова панель витримана в стилі останніх моделей Volvo, а от органи керування стали ще зручнішими. Єдине, до чого можна причепитися, — це керування навігацією: на відміну від інших моделей марки, кнопки тут заховані за спицею керма, і дотягнутися до них непросто — потрібні пальці піаніста. Але загалом практичність перемагає.
ЕЛЕКТРОННІ ПОМІЧНИКИ
Як не дивно, найсерйозніше упущення стосується якраз активної безпеки. Глава концерну Volvo якось заявив, що XC60 — найбезпечніша модель марки. Сумніватися в цьому немає причин — шведи попрацювали чудово. Але чому вони забули додати хоча б світловідбивні смужки на торці дверей? Адже відчинені двері в темряві легко не помітити.
Зате в плані активної безпеки передбачено практично все. Тут безліч систем, які допомагають уникнути зіткнення і завжди готові підстрахувати водія. Якщо він, наприклад, задрімає і машина почне виїжджати за розмітку, одразу спрацює зумер. А коли дистанція до автомобіля, що їде попереду, стає небезпечною, загоряється червона лампочка.
Лазерний промінь допомагає розсіяному водієві стежити за дорогою. Дві телекамери контролюють мертві зони зліва і справа. Активний радар підлаштовує швидкість під дорожню ситуацію. Ну і, звісно, присутні всі стандартні системи безпеки, покладені сучасному автомобілю. Усе це не може не позначатися на настрої водія — за кермом XC60 не хочеться напружуватися, а це теж свого роду задоволення від водіння. Щоправда, ні про яку спортивність мова не йде.
І кермо, і коробка передач налаштовують на спокійний, «туристичний» ритм: їдемо розмірено, але при цьому зовсім не повільно. Саме в такій неквапливій поїздці розкриваються найкращі сторони шведського кросовера. Вимагати від двигуна багато чого не хочеться — старому доброму п'ятициліндровому турбодизелю із системою common rail (2,4 л, 185 к.с.) і так доводиться тягнути дві тонни. Цього агрегату вистачає, щоб упевнено вписуватися в потік, незважаючи на скромні можливості. Але варто сильніше натиснути на газ, як піднімається рев, який не личить автомобілю, що претендує на місце серед престижних позашляховиків.
Якщо ж їхати без різких прискорень, у салоні XC60 досить тихо. Особливо приємно рухатися трасою: рівень комфорту — як у хорошому седані, тим більше що аеродинаміка продумана чудово. Ось тільки ями краще об'їжджати: навіть на дрібних нерівностях відчутно потрушує. Але куди було подітися інженерам — підвіску довелося налаштовувати під позашляхові умови і збільшувати кліренс. Усе-таки це кросовер! Не дай боже якийсь водій вирішить з'їхати з асфальту.
