Suzuki Splash. Переходимо до водних процедур.

Suzuki Splash. Переходимо до водних процедур

На мою скромну думку, гасло «Прагнення до досконалості» підійшло б Suzuki набагато краще, ніж їхній нинішній «Way of Life», або, якщо по-російськи, «Стиль життя». Адже японська компанія, яка цього року святкує столітній ювілей, незмінно досягала успіху у всіх своїх починаннях.

Майстер на всі руки

Історія бізнесу Suzuki сягає корінням у початок минулого століття, коли компанія виробляла... ткацькі верстати. У цій галузі інженери фірми отримали понад сотню патентів та авторських свідоцтв. Коли японці переключилися на мотоцикли, удача знову їм усміхнулася. Вже перший самохідний двоколісний апарат справив справжню сенсацію. Не менший фурор викликав і їхній автомобільний дебют — модель Suzulight.

Зайнявши беззаперечні лідируючі позиції у світі мотоциклів, Suzuki випускає повний спектр двоколісної техніки: від скутерів і мопедів до чоперів і спортбайків. В автомобільній же сфері японці поводяться набагато скромніше. У бізнес-клас або, припустимо, в категорію спорткарів фірма з Хамамацу не лізе. Зате в обраній ніші компактних і доступних автомобілів Suzuki почувається як риба у воді. Останні новинки в сегменті В — Swift і SX4 — стали справжніми бестселерами. І ось тепер цією ж второваною доріжкою вирушив ще один міський малюк — одноб'ємник Splash, який побував у нас на тесті.

Прогулянка для задоволення

Splash (що з англійської перекладається як «сплеск») — аж ніяк не перший одноб'ємник Suzuki. На межі століть у Європі, зокрема і в Росії, продавався досить дивнуватий на вигляд Wagon R+. Незважаючи на моторошну, в кращих традиціях японського аніме, зовнішність, «плюсик» був цілком дієвим автомобілем: містким для чотирьох дорослих, недорогим і надійним. Усю картину псував тільки надто вже самобутній дизайн. На вулицях Москви, Парижа чи Берліна Suzuki Wagon R+ виглядав, м'яко кажучи, незвично. Тому, коли прийшов час розробляти наступника, японці вирішили не наступати на знайомі граблі.

Робота над автомобілем стартувала ще взимку 2004 року, коли 10 дизайнерів Suzuki на чолі з Акірою Каміо вирушили в піврічне відрядження до Німеччини. Там вони вбирали все європейське: стиль одягу, автомобілі, манери та звички. Підсумком цієї ознайомчої поїздки стали три ескізи майбутнього мікровена. Один — навмисно спортивний, інший — грайливий і сексапільний, а третій був зроблений у традиційному функціональному ключі. Згодом агресивний «Варіант № 1» перетворився на концепт-кар, який дебютував на Паризькому автосалоні 2006 року, а ще через рік прототип Splash став серійною моделлю.

Незважаючи на свій високий кузов, Splash, на відміну від попередника, не виглядає довготелесим. Це заслуга великої решітки радіатора та масивних передніх фар. У профіль роздуті колісні арки додають обличчю трохи агресії. І все ж найвиграшніший ракурс Splash — три чверті ззаду. Лихі ліхтарі-бумеранги, що розпласталися по задніх стійках даху, — це майже шедевр. Будучи мікровеном, маленький Suzuki не виглядає нудно, явно ховаючи функціональність за грайливими обводами.

Що ж, до Європи команда Акіри Каміо їздила недаремно. Splash дуже навіть ладно скроєний. Але приємно, що він ще…

…і міцно зшитий!

Splash, як і Swift з SX4, збирають в Угорщині, на заводі в місті Естергом, але якість збірки при цьому по-справжньому японська. Зазори між кузовними панелями мінімальні та рівномірні. Якість лакофарбового покриття не викликає претензій. У машині все не просто добротно, а ще й продумано. Наприклад, моторний відсік закритий пластиковим захистом, а ущільнювачі дверей мікровена — подвійні, що особливо важливо в умовах пилових російських доріг. Пошкодувати можна лише про бампери, пофарбовані в колір кузова. Виглядають вони, безумовно, симпатично, але на тісних парковках біля супермаркетів набагато практичніші чорні пластикові накладки та молдинги з такого ж незабарвленого пластику. Зате в салоні приводів для розладу немає зовсім.

Свого часу мене вразив лаконічний стиль і грамотний підбір матеріалів оздоблення салону нинішнього Swift. У Splash усі переваги Swift ще й приправлені ефектними, по-справжньому дизайнерськими деталями. Скажімо, великий круглий спідометр з білим циферблатом мимоволі викликає асоціації з Mini. Дуже цікаво виглядає і тахометр, немов гриб, що примостився праворуч від панелі приладів. Це вже прийом з арсеналу Smart.

Об'єднувальною тематичною деталлю салону став овал. Саме таку форму мають окантовки повітроводів, екран бортового комп'ютера, дверні ручки і навіть ємність для дрібниць у передній панелі. Стильне рішення, що підкреслює цілісність дизайнерської концепції інтер'єру. Словом, за оформлення — тверда п'ятірка!

Ненабагато нижчі оцінки і за якість. Зрозуміло, недорогий мікровен за визначенням не може похвалитися розкішним оздобленням. Так, пластик у Suzuki на дотик цілком «дерев'яний», а сидіння оббиті тканиною — про велюр можна тільки мріяти. Але відчуття бюджетності не виникає. Кольорові вставки на кріслах та оббивках дверей, підібрані в тон кузова, додають настрою, а відмінне припасування всіх деталей вселяє впевненість, що салон Splash залишиться бадьорим і через рік, і через три.

До ергономіки теж питань немає. Кермо регулюється тільки по висоті, але при вертикальній посадці на водійському кріслі — це нормально. Зате у переднього сидіння є регулювання висоти подушки. Грамотно розміщені й другорядні органи керування: на пошук кнопок магнітоли відволікатися не доводиться. Порадувала й інформативність бортового комп'ютера, а вже оглядовість у Splash і зовсім — зразкова.

Взяти, наприклад, Opel Meriva — огляд уперед там залишає бажати кращого: картину псують псевдокватирки біля передніх стійок даху. Інженери Suzuki, мабуть, добре знали про цю хворобу конкурента і позбулися її, максимально зменшивши товщину стійок. Щоправда, з водійського місця Splash не відчувається межа капота, але до цього габариту нескладно звикнути. Важливіше — чудовий огляд назад, якому анітрохи не заважають компактні підголівники.

Маленький полігон

Втім, добротну збірку та зрозумілу ергономіку ми маємо право очікувати від будь-якого «японця». Чим Splash по-справжньому здивував, так це розміром салону. Точніше, дивана. Навіть не віриться, що ця крихітка завдовжки трохи більше 3,5 метра спокійно «ковтає» квартет дорослих зростом під 190 см! Не диван, а маленький полігон — і в ногах вільно, і над головою запас є. А погляньте на щедрий отвір задніх дверей — японці явно старалися полегшити посадку високорослим і повним пасажирам. Одне слово — молодці!

Звісно, чудес не буває, і за суперпросторий за мірками класу салон доводиться розплачуватися скромним багажником. У Splash, на жаль, не передбачено поздовжнє регулювання заднього дивана, а отже, корисний об'єм трюму порівняно невеликий — лише 225 літрів. Зате сам багажник двосекційний. На нижньому поверсі передбачено пластиковий водонепроникний піддон — сюди можна кинути мокру куртку або брудні черевики, не боячись, що вони забруднять решту поклажі. У повсякденній експлуатації друге дно з успіхом зіграє роль органайзера, де зберігатимуться аптечка, знак аварійної зупинки та інша дрібниця. Якщо ж скласти диван, то Suzuki перетворюється на вельми серйозний вантажівчик із корисним об'ємом 1050 літрів. Не знаю щодо холодильника, але телевізор, велосипед або дитячий візок сюди ввійдуть на раз-два.

Вперед по калюжах!

Симпатичний, якісно зібраний, зручний. У Splash уже достатньо плюсів, щоб зацікавити покупців. Але найцікавіше — маленький Suzuki ще й дуже добре їде. Якщо дорожні повадки Wagon R+ лише трохи перевершували візок із супермаркету, то Splash — зовсім інша розмова. Шасі від Swift перетворює японський мікровен на маленького, але слухняного чортеняти. Під час зміни смуги руху автомобіль не шарахається з боку в бік, а йде чітко, ніби по рейках. Трохи тугувата на перший погляд баранка забезпечує непоганий зворотний зв'язок. Нарешті, щільна підвіска не допускає розгойдування на поздовжніх нерівностях. А отже, на Splash можна сміливо вирушати і в заміські подорожі. Щоправда, більше 140 км/год краще не розганятися — високий кузов за порівняно вузької колії означає, що на пориви бокового вітру Suzuki реагує нервовіше, ніж хотілося б.

Здавалося б, 1,2-літрова бензинова «четвірка» потужністю 86 к.с. і 4-ступінчастий «автомат» не віщують неба в діамантах щодо динаміки, але хіба ви ще не звикли до того, що Splash уміє дивувати?!

З місця малюк стартує дуже бадьоро. Під легке невдоволене бурчання резонатора Suzuki жваво зривається з місця і до 60 км/год добирається за дві секунди. Потім, щоправда, темп набору швидкості знижується, але все одно 14,8 секунди розгону до першої сотні, вказані у заводських даних, здаються безглуздою помилкою. За відчуттями першу сотню Splash робить як мінімум на 1,5 секунди швидше, і при 140 км/год на спідометрі під ногою залишається цілком відчутний запас, що дозволяє за потреби прискоритися. При цьому гальма, вже в базі оснащені ABS, також не викликають нарікань. А поскаржитися можна хіба що на короткохідну підвіску, яка пасує перед різкими нерівностями.

Антикризова пропозиція

Suzuki Splash доїжджає до російського ринку тільки у двох варіантах виконання. При цьому навіть початкова версія, оцінена в 390 000 рублів, вже укомплектована по-сучасному: клімат-контроль, чотири подушки безпеки, антиблокувальна система, гідропідсилювач керма, центральний замок та електричні склопідйомники спереду. Єдине, з чим доведеться змиритися, — це трициліндровий двигун, який не тільки помітно подрагивает на холостих, але й працює виключно в парі з механічною коробкою передач.

За версію з автоматичною трансмісією просять вже 480 000 рублів. Але різниця в 90 000 — це не просто доплата за коробку-автомат. У такому виконанні Splash отримує більш продуктивний чотирициліндровий агрегат об'ємом 1,2 літра, надувні шторки безпеки, CD-програвач з підтримкою MP3, кермо зі шкіряним оздобленням, кнопки аудіосистеми прямо на кермі та диски на 15 дюймів. І навіть у максимальній комплектації Suzuki виявляється вигіднішим за суперників — Note або Meriva, які з механічною КПП коштують дорожче. Тож поява Splash напевно сколихне ринок малолітражних мінівенів.

Дмитро Анатолієв

Технічні характеристики

* Дані для автомобіля з 4-ступінчастою АКПП

Джерело – AUTOMANIA.RU