Skoda Roomster
Силовий агрегат - трициліндровий бензиновий мотор об'ємом 1.2 літра
Віддача - 64 к.с., доступні при 5400 об/хв
Пік крутного моменту - 112 Нм на позначці 3000 об/хв
Гранична швидкість - 155 км/год
Спринт з місця до сотні - 16.9 секунди
Апетит (л/100 км):
у міському циклі - 8,7
на трасі - 5,5
у змішаному режимі - 6,7
Запас ходу забезпечує бак на 55 літрів
Відстань між осями - 2167 мм
Ширина колії спереду/ззаду - 1436/1500 мм
Довжина кузова - 4205 мм
Ширина - 1607 мм
Висота - 1684 мм
Споряджена маса - 1150 кг
Родовід Skoda
Історія марки бере початок 27 червня 1925 року, коли компанія Laurin&Klement, спочатку випускала велосипеди, а потім переключилася на військову техніку, об'єдналася з акціонерним товариством Skoda. Так завод у Млада Болеславі перейшов під повний контроль синдикату «Шкода» (100% акцій).
Перед новим підприємством постало завдання створення власного товарного знака. Цікаво, що поява логотипу оточена легендами, хоча компанія входила до числа найбільших і найуспішніших у країні.
Одна з версій свідчить, що хтось запропонував використовувати як емблему профіль індіанця. Звідки індіанець у Чехії? Сучасники стверджували, що під час поїздки Еміля Шкоди до Америки його супроводжував вірний індіанець, і портрет цього супутника висів у кабінеті засновника. Саме на основі цього зображення створили рельєфний барельєф діаметром 25 см, який прикрашав кабінети багатьох керівників.
А ось крилата стріла, що з'явилася на локомотивах «Шкоди», стала символом швидкості та ефективності. Саме на поїздах публіка вперше побачила нову емблему. Крапка в логотипі — це символ точності.
До 1930 року «Шкода» вийшла на друге місце за загальним обсягом виробництва автомобілів у країні та на третє за випуском легкових машин. Але керівництво вирішило не зупинятися на досягнутому. З 1 січня 1930 року завод перетворили на «Акціонерну компанію автомобільної промисловості» (ASAP) з головним офісом у Празі.
Через чотири роки ринок побачила Skoda-Popular, яка в 1936-му перемогла в ралі Монте-Карло. Після неї з'явилися Favorit і дводверна Skoda 1101 (Spartak). Остання після п'яти років доопрацювань перетворилася на добре знайому всім Octavia.
Слідом за нею дебютувала Felicia.
Поворотний момент стався в 1991 році, коли «Шкода» увійшла до складу німецького концерну Volkswagen. Це призвело до появи оновленої «Феліції», а потім — «Октавії» та «Фабії».
Флагманом модельного ряду став відроджений Skoda Superb, який повернув марку в представницький сегмент.
Сьогодні на підприємствах Skoda Auto працює близько 18 тисяч осіб, і приблизно третина всіх робочих місць у Чехії прямо чи опосередковано пов'язана з діяльністю цієї компанії.
У 2006 році стартувало виробництво моделі Roomster — машини, що поєднує динаміку, емоційність і спортивний характер.
З появою Roomster світ автодизайну сколихнувся: тут усе нестандартно — від яскравої спортивної зовнішності до панорамного даху, практичного просторого заду та широких бічних вікон, що дають пасажирам чудовий огляд.
Усередині — простір, зручність і затишок. Багато нового і в оформленні приладової панелі, і в задній частині салону. Система трансформації сидінь VarioFlex, модульна панель і місткий багажник роблять Roomster чудовим помічником і в справах, і на відпочинку.
За матеріалами інтернет-журналу DRIVE.RU
Ігор. За кермом 6 років.
Передня частина автомобіля одразу притягує погляд. Масивний бампер Skoda виглядає навіть агресивно — особливо завдяки нижній частині з дефлекторами для обдування радіатора та протитуманними фарами. Це робить Roomster помітно привабливішим в очах покупця.
Водійське місце не викликає жодних нарікань. Між кермом і кріслом так багато місця, що сісти за кермо можна без найменших зусиль. Окремої згадки заслуговує водійське сидіння: воно регулюється в трьох напрямках, що зручно для людей будь-якої комплекції.
Важіль КПП розташований ідеально — до нього не потрібно тягнутися, усі передачі вмикаються швидко та чітко. Салон дивує простором: зовні машина не виглядає такою місткою. Навіть якщо за кермом сидить високий водій, пасажир ззаду не впиратиметься коліньми в спинку. Величезна площа скла бічних дверей дає тим, хто сидить ззаду, чудовий огляд. Загалом салон — справжня знахідка для сімей із дачею або людей, які займаються спортом. Задній диван складається з трьох незалежних секцій, які можна розташувати як завгодно або взагалі зняти, перетворивши багажник на величезний вантажний відсік. Електропривід бічних дзеркал дає змогу налаштувати їх за пару секунд.
Мотор заводиться миттєво, буквально з півоберта. Особливо приємний звук двигуна на холостих обертах (900 об/хв). Перша передача вмикається м'яко, але тут стає зрозуміло, що під капотом — малолітражка (1.2 л). Щоб рушити, доводиться активніше працювати педаллю газу, тільки тоді машина починає рух.
Першу передачу краще тримати до 2,5–3 тисяч обертів і тільки потім вмикати другу. Можна перемкнутися й раніше, але тоді машина втрачає тягу, і розгін затягується. Схоже, мотору подобаються високі оберти — відчувається спортивне налаштування! При цьому в салоні тихо: пасажири можуть спокійно розмовляти, не підвищуючи голосу.
Skoda Roomster без проблем з'їжджає з асфальту на ґрунтовку: кліренс 18,5 см дає змогу не боятися глибокої колії. Нерівності та ямки проходяться м'яко.
Цей автомобіль підійде молодим сім'ям, власникам малого бізнесу, дачникам і просто любителям автотуризму.
А ось версія з двигуном 1.6 літра та шестиступінчастим «автоматом» Tiptronic — чудовий вибір для щоденних поїздок містом, особливо в заторах.
Вадим Садиков. За кермом 10 років.
Skoda Roomster при першому знайомстві здається машиною незрозумілою. За своїм становищем на ринку вона сусідить із Fiat Doblo та Renault Kangoo, хоча за габаритами трохи менша за них. Дизайн дуже незвичний, своєрідний. Тому перше враження було настороженим. Але саме для того й проводяться тест-драйви, щоб поверхневу думку перевірити на практиці.
Перш ніж сісти за кермо, я встиг посидіти і спереду, і ззаду. Скажу чесно — дуже зручно та просторо. Напрошується аналогія з Renault Logan: зовні компактний, а всередині місця багато. У Roomster я б без вагань вирушив у далеку подорож. А коли менеджер дилерського центру «Сапсан Лайн» демонстрував нам можливості трансформації салону, це виглядало як справжнє шоу: сидіння окремо знімаються, переставляються в різні положення, складаються. Це потрібно просто побачити. До речі, вантажопасажирський ухил у Roomster не випадковий: спереду встановлена підвіска від Skoda Fabia, а ззаду — від колишньої Octavia, адже саме на задню вісь припадає основне навантаження. Ще одна деталь: задня колія ширша за передню. З одного боку, таке рішення забезпечує чудову керованість (що підтвердилося на тесті), а з іншого — це натяк: вантажте, місця вистачить на все.
Коли мова зайшла про прохідність, я вперше захотів публічно сказати спасибі менеджеру салону «Сапсан» Артему. Про те, як спритно салон цієї машини трансформується, я вже розповідав. Але саме Артем не став заперечувати, коли ми на цьому відверто легковому автомобільчику звернули з асфальту в бік села. Спочатку наш шлях пролягав до корівника, а потім — прямо в ліс. Щоправда, слово «дорога» тут навряд чи доречне: перед нами була суцільна глибока колія, розбита тракторами, із вкрапленнями кілець поменше. Як Roomster примудрився там проїхати — навіть не питайте, сам не зрозумію. Пізніше ми випробували його на звичайній ґрунтовці і навіть спробували забратися на підйом. Висновок один: маленький, але напрочуд роботящий «прохідник» — ось хто такий цей Roomster.
Тепер про те, що відчуваєш за кермом. Зрозуміло, що мотор 1.2 12V — рядна «трійка» на 64 к.с. — не подарує гоночних емоцій. Але якщо згадати, що в салоні сиділо четверо і працював кондиціонер, то після 3000 обертів машина їде цілком упевнено.
Якщо підбити підсумок, виходить така картина:
нестандартна зовнішність; чудова якість збірки, оцинкований кузов і фольксвагенівська начинка; економічність — усе це значною мірою виправдовує ціну, яка вища, ніж у конкурентів. А зручна посадка для водія та пасажирів, салон, який легко перебудовується і має напіввантажний характер, посилена задня підвіска, великий кліренс і чудова прохідність роблять автомобіль надзвичайно цікавим для найрізноманітніших покупців.
Альфред. Водійський стаж — 12 років.
Вперше я побачив цей автомобіль приблизно вісім місяців тому, і знайомство було чисто візуальним — двері виявилися зачиненими, і всередину можна було зазирнути лише крізь шибки. Чесно кажучи, дизайн тоді поставив мене в глухий кут. Кажуть, перше враження — найяскравіше і найвірніше, тож я з того ступору не вибрався досі. І досі не можу зрозуміти, чи подобається мені машина зовні. Швидше за все, однозначної відповіді я так і не дам. Те, що вона незвичайна — це безсумнівно. А ось чи тягне на оригінальність — питання відкрите. Сказав би так: те, що простять французам чи італійцям, чехам можуть і не спустити. Хоча, зрештою, зовнішність — справа смаку. Зазирнемо всередину. А всередині все цілком пристойно, але через темне оздоблення салон виглядає дещо похмурувато.
Менеджер розповів, що варіантів внутрішнього оздоблення п'ять, тож можна підібрати щось під свій смак. Ще один плюс — салон дуже світлий. Навіть незважаючи на високу лінію скління передніх дверей, денне світло вільно проникає через лобове скло та величезні шибки задніх дверей. У сонячний день це піднімає настрій, ніби виробляється гормон радості. За кермом сидіти дуже зручно, діапазони регулювань приємно порадували, і, забігаючи наперед, скажу, що задні сидіння теж рухаються вперед-назад, а спинка змінює кут нахилу. Вадим, пам'ятаю, влаштувався ззаду і виходити звідти категорично відмовлявся — настільки йому було комфортно. У далекій дорозі не втомишся, а якщо ще взяти версію з панорамним дахом — взагалі буде особлива насолода.
До речі, варто віддати належне і самому автомобілю — він подарував чимало приємних моментів, а ще більше їх додав менеджер, який охоче розповідав про машину і відповідав на всі наші, часом каверзні, запитання.
Якби мене запитали, який тут двигун, я б сказав, що 1,4 літра. А насправді — лише 1,2! Тягне він непогано, але оберти треба тримати, інакше можна легко заглухнути. Як така малеча взагалі здатна розганяти машину з чотирма дорослими на борту та ще й з кондиціонером — розуму незбагненно. Схоже, німці спеціально налаштували мотор так, щоб у місті доводилося тримати оберти вище 3500. Менеджер пояснив, що секрет — у високому крутному моменті, за який цей двигун визнали найкращим у 2004 році. При цьому мотор видає приємний м'який рокіт, який анітрохи не заважає акустичному комфорту. А автомобіль справді дуже комфортний і добре збалансований. Це стосується майже всього: налаштувань шасі, рульового керування, гальм і роботи КПП. Усе якось усереднено, нічого не випирає. Підвіска береже комфорт пасажирів: не жорстко відпрацьовує нерівності, але й не дає машині, навіть такій високій, сильно кренитися в поворотах.
Фішка в тому, що задня колія ширша за передню — це додає стійкості. У потоці можна спритно перешиковуватися. Можна, але не хочеться! Гальма не «злі», радше м'якуваті. А високий кліренс ніби спеціально створений для дачних вилазок. У підсумку складається образ машини для практичного власника, який думає про комфорт пасажирів і любить щось незвичайне. Йому потрібен просторий салон з можливістю додаткового завантаження, економний мотор і хороший дорожній просвіт.