Відразу зазначу: повноцінного тесту не вийшло. Себе випробовувати цей автомобіль не дав, а нас перевіряти вважав нижче своєї гідності. Мовляв, з нами і так усе зрозуміло. Поглянув на мене так, як дивиться банкір на клієнта з підмоченою кредитною історією, а фотографу й зовсім дісталося за зайву метушню. Але потім пом'якшав: «Працювати треба, розумію. Залазьте, панове». Мова про не просту машину, а про шестиметровий Rolls-Royce Phantom Extended Wheel Base, який і поводиться відповідно до свого становища — навіть із деякою чопорністю.
У гаражі розповідають, що й водія «Фантом» собі обирав сам. Колишнього гонщика забракував за надто різкі рухи. Охоронця з великим стажем відхилив — не сподобався погляд, мовляв, розуму в ньому мало. А ось ця дівчина припала до душі: струнка, тендітна, стримано посміхається, очі розумні. Може, нагадала йому “Spirit of Ecstasy”? Зрештою порекомендував її господарю. Той погодився.
Хто ж кого обрав?
Взагалі-то у «Роллс-ройса» із власником взаєморозуміння склалося з першої ж зустрічі. Майже всі радники та приятелі рекомендували босові взяти для представницьких цілей щось із німецької трійки. Так чинять 99,9 відсотка. Але не наш господар. Вислухавши всі рекомендації уважно й подякувавши, він, як завжди, зробив по-своєму. А коли майбутній власник ще й обрав для кузова найкращий бежевий відтінок (а не той, що зазвичай носять катафалки в Росії), «Фантом» твердо вирішив служити цій людині вірою і правдою. І за сорок тисяч кілометрів жодного разу не засумнівався у правильності їхнього вибору. Іноді складається враження, що вони з господарем обмінюються думками. Може, машина й у біржових зведеннях навчилася розбиратися? Щоправда, таких вольностей, як давати босові фінансові поради вголос, автомобіль собі не дозволяє. Головне завдання «Фантома» — вчасно доставити шефа в потрібну точку та створити в дорозі потрібну атмосферу. Ось пасажир відкрив журнал про яхти. Про що він думає? Про відпочинок чи про вкладення капіталу? Яку хвилю підібрати? А, може, краще взагалі помовчати? Питання складне. Але коли своїх, електронних мізків не вистачає, на допомогу прийде водій. З нею завжди можна порадитися. Ця дівчина хороша тим, що вловлює найменші нюанси настрою пасажира.
«Роллс-ройсу» теж хочеться побешкетувати.
Коли боса в салоні немає, зазвичай солідний і витриманий «Фантом» іноді дозволяє собі деякі пустощі або хоча б думки про них.
— Що за червоний монстр у нас на хвості висить? Бачиш у дзеркалах?
…
— Згадаймо, що в мене під капотом кінських сил достатньо (чотириста шістдесят), відірвемося від охорони й трохи пограємося?
…
— Так, ти маєш рацію, не царська це справа. Вибач, захопився.
…
— А хлопці з охорони працюють професійно. Жодної миті не відпускають. Та й HUMMER наш — машина потужна, виглядає «профілактично». Може, натякнеш шефові, щоб виплатив нашим доблесним security преміальні до 23-го лютого?
І все ж тест був!
Насправді тест, звісно, відбувся! І драйву теж вистачало. Краснопресненська набережна, Третє транспортне кільце, Кутузовський проспект… Але річ не в цьому!
Просто Rolls-Royce Phantom не можна зіставляти з жодною іншою машиною. До нього взагалі не можна підходити зі звичайними «автомобільними» мірками.
Розкішна та затишна вітальня повільно рухається в заторі по Краснопресненській набережній. Ноги пасажирів потопають у густих килимках із овечої вовни. Стеля оздоблена не менш затишною комбінацією овечої вовни та кашеміру. «Інтимне» заднє сидіння — диванчик із явними заокругленнями на кожному кінці. Підлога майже плоска. Адже вона в «Роллс-ройса» двошарова, і все, що може заважати пасажирам, прокладено між цими шарами. Ретельно підібраний шпон, включно з самшитовими вставками. Цей перелік можна продовжувати до безкінечності. За бажання вітальню можна перетворити на кабінет. Усе «автомобільне», тобто кнопки керування різними сервісними системами, у цьому надзвичайному затишку заховано під різними кришечками. Навіть джойстик iDrive, який у «сімці» BMW відволікає половину уваги водія, у «Роллс-ройсі» ледь помітний. Принаймні, не є чимось самодостатнім.
Найцікавіше, що тільки на такій надповільній швидкості, характерній для жахливих московських заторів, є деяке відчуття, що в усього цього є колеса. Хоча воно й ледь вловиме.
Але варто було нам вибратися на Третє кільце, а швидкості автомобіля перевалити лише за п'ятдесят км/год, як і це відчуття зовсім зникло. Пневматична підвіска коліс працює настільки ефективно, що виникає повна ілюзія польоту над дорогою. Але для автомобіліста найдивовижніше — поєднання роботи підвіски та рульового керування. Якщо підвіска створює повне відчуття відсутності будь-якого контакту з дорожнім полотном, то рульове керування (рейкового типу), навпаки, демонструє точність, гідну спортивних автомобілів. Не зайвим буде також відзначити високу ефективність гальмівної системи. При цьому ні про які крени кузова — як при найрізкіших гальмуваннях, так і при не менш різких перестроюваннях, звісно, не може бути й мови.
Головний секрет Rolls-Royce.
Тільки завдяки проведеному тест-драйву я зрозумів, у чому полягає основний секрет Rolls-Royce, а, точніше, суть усієї філософії цього бренду. Уся справа в тому, що завдання, виконання якого домагаються інженери та майстри Rolls-Royce, споріднене із завданням хорошого лікаря. Відомо, що по-справжньому хороший лікар не той, який ефективно лікує, а той, у якого пацієнти ніколи не хворіють. Так і фахівці (британські та німецькі) компанії Rolls-Royce домагаються того, щоб власники їхніх автомобілів отримували максимальний рівень комфорту та безпеки, зовсім не помічаючи складної роботи всіх численних систем, якими ці автомобілі переповнені.
Тому немає потреби докладно розповідати про сучасний двигун V12, об'ємом 6,75 л., з безпосереднім уприскуванням палива, просторову алюмінієву раму кузова (завдяки якій автомобіль таких значних розмірів має власну масу лише 2670 кг) та багато іншого. Не буде великого сенсу й у тому, щоб перераховувати характеристики, якими Rolls-Royce Phantom володіє. Достатньо лише назвати час розгону від 0 до 100 км/год, що становить лише 5,9 сек.
Просто повірте, що це найкласичніший представницький автомобіль, який тільки можна собі уявити. І користуйтеся. І не забувайте, що Rolls-Royce не лише всім своїм виглядом, але й своєю більш ніж сторічною історією вселяє повагу, як до себе, так і до свого власника.
Юрій Кладов