РЕНОвація РЕНОме / Тест-драйви Renault

Дивно: за останній місяць це вже мій другий виїзд в околиці Сочі на презентаційний тест-драйв, причому обидва рази – французьких автомобілів. Можливо, майбутня столиця Олімпіади викликає у французів спогади про Лазурний Берег рідної Ніцци, і низькорослі сочинські гори здаються їм схожими на прибережні Альпи? А може, вузькі звивисті та запаморочливі доріжки нагадують корсиканські… Не знаю. У будь-якому разі, місця для проведення тесту обрані напрочуд гарні. Що ж, декорації гідні. Подивимося, яким буде саме видовище у виконанні нової Renault Laguna.

Останнім часом французькі автовиробники все більше намагаються підтягнути свою продукцію до німецької. Це бажання цілком зрозуміле: продажі більшості “французів” у нашій країні, за винятком моделей нижчих класів, ідуть ні шатко ні валко. І Renault тут не виняток – основний обсяг продажів складають більш ніж скромні Logan, Symbol і, в кращому разі, Megane, а от Laguna, наприклад, минулого року була продана в зовсім незначній кількості. Хоча, звісно, причиною тому була й майбутня зміна поколінь, але все ж на нову модель покладаються особливі надії, і рівняння на “еталонних німців” у цьому випадку, мабуть, – мудре рішення.

Але якщо хтось із шанувальників марки переймається, що у світлі всієї цієї історії новий автомобіль втратив свою впізнаваність і самобутність, одразу заспокою: цього не сталося. Більше того, нова Laguna, на мій погляд, виглядає набагато яскравіше й оригінальніше за попередню, якій не надто бракувало виразності. Але чи не зіграє це з новинкою злий жарт? Чи не відлякає потенційних покупців? Адже всім зрозуміло, що більшість насамперед обирає автомобіль очима, а вже потім цікавиться його суттю, а лагуновласниками традиційно були досить консервативні люди.

З іншого боку, якби в Renault поступилися своїми принципами в дизайні, Laguna, можливо, втратила б притаманні французьким автомобілям індивідуальність і певний шарм. Загалом, завдання стояло непросте. Наскільки правильно вдалося розв’язати його французам, уже зовсім скоро вирішить, звісно, ринок – продажі моделі в Росії вже почалися. А поки переді мною на стоянці стоїть понад десяток новеньких Laguna – таких, які вони є і будуть у найближчі кілька років.

У традиційно збільшеному в розмірах кузові незвично поєднуються майже плоскі панелі дверей і капота з масивними бамперами, з високою лінією пояса, з розчерками гострих граней і світлотехнікою химерної форми. На всю ширину переднього бампера розпластався величезний повітрозабірник з елегантною хромованою планкою. Емблеми – у дусі часу – стали більшими й помітнішими. Виглядає нова Laguna злішою за попередню, але водночас і вагомішою. Особливо обтяжують її значні передня та задня частини. Ну та гаразд, залишимо розмови про дизайн, кожному, як кажуть, своє. Пора вже й за кермо…

Зачиняю за собою з характерним приємним звуком двері, озираюся навколо. Ось тут уже “онімечування” йде повним ходом! Перше, що впадає в око, – архітектура передньої панелі, що нагадує… BMW! Лаконічність добре читаної панелі приладів теж трохи нагадує про баварські машини. Та й якість матеріалів оздоблення та підгонка панелей – на дуже високому рівні. Мабуть, за цими показниками новий Renault не поступається німецьким “однокласникам”, не кажучи вже про японські. Усюди м’який добротний пластик, сучасні та якісні матеріали, і навіть вставки, що імітують алюміній, не виглядають чужорідно. Порівняно із салоном минулого покоління Laguna – це величезний стрибок уперед.

Посадка зручна, знаходиться з першого разу й не втомлює в далекій дорозі. На зміну традиційним м’яко-аморфним кріслам прийшли в міру тверді, з хорошою бічною підтримкою та відмінним профілем. Діапазону регулювань буде достатньо навіть найвищим водіям. Водночас, за мого зросту 184 см, я спокійно вмощуюся “сам за собою”. Просторий інтер’єр. А опційний люк у даху робить його ще й дуже світлим. Не сподобалося лише те, що у відкритому (зсунутому назад) положенні цей люк утворює в задній частині салону своєрідний “ковпак”, що зменшує простір над головами пасажирів. Але чи часто доводиться їздити з відкритим люком? До того ж, до двозонної кліматичної системи претензій немає жодних.

Тепер подивимося, який новий автомобіль на ходу. На російський ринок Laguna постачатиметься з двигунами 1,6 і 2,0 л у поєднанні з 6-ступеневою механічною КПП і 2-літровим турбованим мотором у парі з 6-ступеневим же “автоматом” (пізніше з’явиться версія з 2-літровим турбодизелем). У моєму розпорядженні спочатку опинилася версія з 2-літровим атмосферним силовим агрегатом потужністю 140 к.с. Уставивши добре знайому за іншими моделями Renault картку-ключ у проріз передньої панелі, натискаю на кнопку Start/Stop, і під капотом спокійно оживає рядова “четвірка”. Кілька разів натискаю на педаль газу й розумію, що в “голосі” Renault, як і раніше, немає ні вогника, ні завзяття, ні якоїсь родзинки – просто працює мотор, і все. А от шумоізоляція та віброзахищеність стала набагато кращою, в салоні дуже тихо. Під час тесту також стало зрозуміло, що Laguna – тихоня не лише коли стоїть, а й коли їде.

Але не лише тому їзда за її кермом приносить задоволення. Звісно, динаміка 2-літрового “атмосферника” – вельми середня, не в останню чергу завдяки розтягнутому ряду трансмісії. А от підвіска налаштована дуже добре. Не минуло впусту збільшення жорсткості кузова, пружин і стабілізатора поперечної стійкості. Той, хто хоч раз їздив гірськими дорогами в околицях Сочі, зрозуміє, що цей звивистий серпантин – чудове місце для оцінки роботи підвіски. І Laguna не підвела. Стійкість автомобіля дуже хороша, а повертальність близька до нейтральної.

Електропідсилювач кермового керування забезпечує водія цілком адекватним зворотним зв’язком, хоча й залишає відчуття деякої легкості керма. Кут повороту коліс завжди зрозумілий. Laguna дуже близько підібралася за якістю керованості до “німців”. З’явилася зібраність, про яку минуле покоління моделі й не мріяло. Добре й те, що покращення їздових характеристик не пішло на шкоду комфорту – Laguna навіть на 17-дюймових дисках і неідеальному асфальті залишається дуже лояльним до пасажирів автомобілем.

Далі переді мною постав вибір – 1,6 л або 2,0 л з турбіною. Не надто вдовольнившись динамікою 2-літрового атмосферного двигуна, я все ж вирішив додати “коней” і випробувати 170-сильний турбомотор з “автоматом”. Що тут скажеш, така Laguna практично позбулася слабких місць. Несильно додавши у вазі (адже двигун-то по суті той самий, тільки турбіну “прикрутили”), вона просто набула необхідної автомобілю такого класу динаміки. І нова АКП чудово працює в парі з потужнішим мотором. Минулий 4-ступеневий “автомат” Renault у підметки не годиться цьому! Адаптивний механізм перемикання, плавність і водночас швидкість зміни передач дозволяють за потреби їхати в досить активній манері.

Безумовно, така Laguna сподобалася найбільше. І все було б добре, якби вона не була топовою версією з відповідною ціною. Як показує досвід, зазвичай на частку найнавороченішої модифікації припадає найменше проданих автомобілів. У будь-якому разі, слід віддати належне французьким інженерам Renault. Як виявилося, вони цілком здатні на експерименти. Або, можливо, час і ринок змусили їх до цього? Та це й неважливо. Важливо й зрозуміло одне – нова Laguna стала тим автомобілем, який нарівні зможе змагатися з конкурентами в класі D. Усі передумови для цього є. Ось тільки французам із Renault не слід забувати, що німці й японці теж не дрімають. А то поки що виходить, що Laguna виступає в ролі хоч і швидкої, але такої, що наздоганяє.