Гоночний романтик / Тест-драйви Porsche

Автомобільна історія знає чимало прикладів розорення компаній, але є й історії з хорошим кінцем. Можна сказати, що Porsche пощастило. Пощастило, як щастить найсильнішим. У ті часи робити Cayenne було безглуздо. Поняття «кросовер» не існувало, а горезвісні джипи використовувалися лише за своїм утилітарним призначенням – містами пересувалися на легкових автомобілях. Відповідно, Porsche потребував продукт, який, по-перше, не був би таким відверто бюджетним і нетрадиційним для компанії, як дешеві передньомоторні купе. По-друге, все ж таки залишався доступним.

Доктор Відекінг з товаришами тоді придумали Бокстер. Середньомоторне компонування задовольняло вимоги найвибагливіших спортсменів за кермом, а невеликий розмір і мотори дозволяли зробити цінник вельми демократичним. Якщо подивитися на автопарк того часу, легко помітити, що у потенційно масового Бокстера просто не було гідних конкурентів. Він мав вистрілити. І керівництво Porsche поставило все на кін. При загальній вартості компанії на 1993 рік у 300 млн німецьких марок у розробку та розкрутку Бокстера вклали коштів у п'ять разів більше. Одноіменний концепт-кар вирушив на мотор-шоу в Нью-Йорку для того, щоб стати там головним шоу-стопером.

Закінчення цієї історії з економічним ухилом усі знають. Бокстер таки вистрілив, як Мюнхгаузен із гармати, плани продажів у 15 000 автомобілів за рік були конкретно перекриті. Справи у компанії різко налагодилися. Сьогоднішні позиції Porsche дозволяють говорити про те, що це один із найсерйозніших гравців на автомобільному ринку. Якщо не найсерйозніший. Є у Бокстера і друга історія. І якби її не було, можливо, я писав би зараз ці рядки про якусь іншу машину Porsche. Але я пишу саме про Бокстера, а раз так, то в думці одразу спливають два магічні для кожного любителя автоперегонів слова – Targa Florio!

Острів Сицилія, червень 1956 року. Компанія Dr. Ing. h.c. F. Porsche AG привезла сюди свій прототип Porsche 550 A Spyder. Машина – необкатана, фірма – молода. Взагалі Spyder тоді приїхав на випробування, і ніхто не ставив перед командою надзавдань. Так, за 11 днів до Targa Florio прототип виграв 1000 кілометрів Нюрбургрингу у своєму класі. Ну то й що? Нюрбургринг – це добре, але в ті часи Targa Florio вважалася найскладнішою та найцікавішою гонкою у світі! І з'їжджалися сюди найкращі з найкращих, серед них – увесь італійський автобомонд, який щороку мітив виключно в золото.

От і уявіть цю картину. Маленьке «жабеня» спорядженою масою трохи більше 600 кілограмів і дволітровим мотором потужністю трохи більше 100 сил із двома механіками як підмогою та єдиним пілотом у день свого дебюту на Targa Florio стає найкращим в абсолютному заліку! За кермом прототипу – італієць Умберто Мальолі. Цей безстрашний і по-хорошому відморожений гонщик на маленькій тряскій «табуретці» без даху та інших зручностей проїхав дистанцію рівно за 7 годин 54 хвилини і 52 секунди. А це – 10 кіл по 72 кілометри кожне. Машина виявилася надійною і заїжджала в бокси лише на дозаправку. Коли секундомір судді відрахував 7 годин 54 хвилини і 53 секунди, усі усвідомили, що народилася сенсація. Щоправда, мало хто тоді міг уявити, які будуть наслідки.

Треба сказати, що Targa Florio і Porsche завжди йшли рука об руку. І успіх середньомоторного 550 A Spyder був лише частиною блискучих виступів машин, підготовлених руками майстрів штутгартської компанії. Почалося все ще раніше, коли у 1922 році розроблений Фердинандом Порше Austro Daimler Sascha першенствував тут серед серійних автомобілів. Усього ж на рахунку компанії 11 титулів в абсолютному заліку. Останній був завойований у 1973 на Porsche 911 Carrera RSR. Це була остання міжнародна Targa Florio. Наступного року небезпечну гонку закрили для міжнародних змагань. А ще через чотири і зовсім скасували – під час заїзду в одній з італійських гоночних серій автомобіль одного з учасників врізався в натовп уболівальників. Двоє загинули на місці.

Гонки немає, а спогади про неї – живіші за живих. У повітрі витає запах легенди! Легенди про маленький середньомоторний «поршик», який приїхав потренуватися на Targa Florio та так і порвав там усіх. Сьогодні легенди є одним із головних двигунів торгівлі. Ось так склалися воєдино дві історії, які забезпечили небувалий успіх новому Бокстеру. У 1996 році він витягнув компанію назад, у вище автомобільне світло. Цей тест для мене особливий. Я на Сицилії, тримаю в руці ключ від нового Boxster S. Хочеш не хочеш, а роздуми про моє єднання з двома легендами – компанією та найвеличнішою гонкою – нав'язливо починають копошитися у свідомості. Перед очима вже йдуть характерно чорно-білі кадри того часу. Ось Мальолі сідає в маленький «човник», супроводжуваний поглядами двох механіків та невеликої групи підтримки. Ось – вирушає в гонку…

Безперечно, Умберто був одержимою людиною зі сталевими нервами. Якщо провести елементарні математичні операції з кількістю кілометрів на тій Тарзі зразка 1956 року та часом, який показав гонщик, стане зрозуміло, що їхав він із середньою швидкістю 90,9 км/год. Ви скажете – небагато? Якщо так, значить, ви ніколи не їздили маршрутом Targa Florio. Навіть не бачили гонку і не уявляєте, що це таке. Сицилія – острів вулканічного походження. Вулкан Етна «працює» і донині. Доріжки тут жахливо петляють, перепади висот – постійні. Ближче до гір асфальтова смужка починає виписувати такі змійки, що… мені стає шкода свого колегу, який сидить поруч, мертвою хваткою вчепившись у дверну ручку.

Чесно кажучи, будь я на іншій машині, в іншій ситуації, то напевно помітив би, що колезі зле, і збавив би запал. Але я як божевільний, уявивши себе Мальолі на тому старенькому Спайдері, відчайдушно боровся з найхитрішими шпильками та зв'язками. А дороги на Сицилії, доповім я вам, далеко не найкращої якості. Можна сказати, деякі ділянки повністю складаються із заплаток, на інших трапляються зяючі ями. Та й хвиль – як на гладі Середземного моря поруч. І тим похвальніше для нового Бокстера, що він, як і багато його легендарних предків, виглядає тут виключно у своїй стихії. Постійно просить водія піддати газу і в кожному повороті, повільному чи швидкому, каже йому: «Друже, здається, ти все ж таки недостатньо швидкий для мене».

І ось я вже вмикаю надспортивний режим Sport Plus. Підвіска дубіє, коробка починає люто орудувати ступенями та зчепленнями, але при цьому дозволяє висіти на вибраній передачі хоч на обмежувачі. Кермо та привід акселератора загострюються. Шпилька йде за шпилькою, шикана за шиканою. Я входжу в ритм, набираю власні оберти. Який же це кайф – нестися на середньомоторному Porsche вузькими сицилійськими загогулинами, зрідка виляючи хвостом, насолоджуючись соковитим поставленим баритоном вихлопу та нестримними прискореннями. Але мій напарник уже зблід і просить зупинитися. Розумію, та й не виключено, що на його місці я повів би себе так само.

На дванадцятому році життя, після глибокого оновлення Boxster змужнів. У мене, наприклад, після знайомства з ним язик більше не повернеться назвати цю машину baby-Porsche. Повірте, це дорослий спорткар! У нього в арсеналі все необхідне для того, щоб так почесно називатися: сучасний мотор із безпосереднім уприскуванням палива, новітній «автомат» із двома зчепленнями, активна підвіска зі змінною жорсткістю, самоблоківний диференціал на задній осі, карбонові гальмівні диски. Рульове керування тут теж від старшої моделі – Carrera, але після рестайлінгу воно було перекаліброване спеціально під архітектуру Boxster.

Але особисто мене найбільше вразив не набір, а те, як перелічені речі доповнюють одна одну, малюючи ефектну та завершену картину нового Boxster S. Він дуже швидкий, але водночас достатньо комфортний. Підвіска не допускає кренів, але при цьому граючись справляється і з гофрованим профілем сицилійських доріг. Гальма не знають втоми, а КПП думає прямо як людина. Алгоритми підлаштування PDK під запити водія – найширші. А тепер зупиніться і погляньте йому в очі! Подивіться так і сяк. Приберіть дах. Невже не впізнаєте? Особисто я одразу розгледів в оновлених обводах старого 911. І лише вид ззаду, з довгим плоским багажником і вихлопом по центру однозначно дає зрозуміти, що це – саме Boxster.

Багато років минуло з тих пір, як Porsche здобула останню, одинадцяту, перемогу в абсолютному заліку Targa Florio. Якщо бути точнішим – усі тридцять п'ять! Сицилійські дороги вже кілька разів перестелені, і вони навряд чи пам'ятають події давно минулих днів. Але я абсолютно впевнений, що Targa Florio ніколи не буде забута. І навіть знаю, яка компанія за це відповідальна. До всього іншого я можу показати вам автомобіль, який несе дух цих славних, давно минулих днів чистої гоночної романтики.

ДО ВІДОМА
"}
ДВИГУН

Двигуни оновленого Бокстера були суттєво модернізовані. Стандартний став на 0,2 л більше (2,9 л), додав 10 к.с. (255 к.с.) і 17 Нм (290 Нм). Двигун версії S став потужнішим на 15 к.с. (310 к.с.) і тяговитішим на 20 Нм (360 Нм). Як і на старшому сімействі 911, блок циліндрів тепер складається з двох частин, а не з чотирьох – це збільшило жорсткість конструкції. Маса силових агрегатів зменшилася майже на 6 кг. За рахунок застосування антифрикційного покриття з алмазним напиленням DLC (Diamond Like Carbon) і кращої якості обробки всіх деталей втрати на тертя в моторі Boxster S знизилися приблизно на п'ять відсотків. А ще цей мотор приміряв безпосереднє впорскування палива, що найкращим чином позначилося на його еластичності та економічності

КПП

Бокстер отримав шестиступінчасту «механіку» в базі замість колишньої п'ятиступки. Але головною новинкою, звичайно ж, треба вважати появу в списку доступного обладнання PDK (Porsche Doppelkupplungsgetriebe) – це семиступінчастий преселективний агрегат з двома зчепленнями. Версія для Бокстера створена на основі коробки від 911 Carrera. Різновеликі зчеплення (діаметром 153 і 202 мм) і гідравлічний блок управління – такі ж. Нагадаємо, що PDK на 60% швидший за «автомат», при тому що на 11 кг легший. PDK має функцію Launch Control – для максимально ефективного старту з місця. Коробку передач для цього треба перевести в режим Sport Plus, затиснути педаль гальма, натиснути акселератор і, коли загориться напис Launch Control Activated, відпустити гальма. На тахометрі в цей момент буде 6500 об/хв.

КУЗОВ

В основі нового Бокстера – та ж конструкція кузова, що й у оригінальної моделі зразка 1996 року. Всі зміни стосуються матеріалів – з'явилися ділянки з алюмінію та високоміцної сталі. Жорсткість на скручування – 12 500 Нм/град. Дах – тільки матерчастий, оскільки він набагато легший і компактніший за жорсткий. Важить 27,9 кг і складається за 12 секунд

ІСТОРІЯ МОДЕЛІ

Концепт першого Бокстера компанія Порше показала в далекому 1993 році на Детройтському автосалоні. Тоді німці переживали справжню кризу і розташовувалися у віддаленому куточку виставки. Концепт був основою експозиції і… справив фурор! Посипалися хвалебні відгуки преси та потенційних покупців

Серійний Boxster з індексом 986 зійшов з конвеєра лише три роки потому. Зовнішність і салон трохи спростили, як це буває в таких випадках, але на шкоду продажам це не пішло. Бокстер став бестселером. Довелося навіть розміщувати додаткове виробництво на стороні, на заводі фінської компанії Valmet. Початковий план у 15 000 машин був перевищений майже вдвічі. Базовий Бокстер пропонувався з мотором об'ємом 2,5 л розвивав 204 к.с. Три роки потому з'явилася S-версія (3,2 л, 253 к.с.)

Друге покоління (987) побачило світ у 2004 році на Паризькому автосалоні. Звичайна версія могла похвалитися 240 к.с., а S – 280. У 2006 році після невеликої ревізії ці цифри змінилися на 245 і 295