Це п'ять! Який з кабріолетів принесе більше радості? / Тест-драйви Peugeot

Здавалося б, що спільного між автомобілями за 30 тисяч і за 80? Різний статус, різна динаміка, різні габарити. Але якщо копнути глибше, мета у них одна — дарувати радість від водіння. Саме цей критерій ми й вирішили зробити головним у нашому імпровізованому поєдинку, де зустрілися дві абсолютно несхожі одна на одну машини. З кого ж почати?

Audi TT — Вадим Гагарін

Кабріолет — це завжди свято, а родстер — свято подвійно. Коли ж мова йде про стильну іграшку на кшталт того, що дістався мені Audi TT Roadster, то це вже справжня мрія, причому не лише для романтиків, а й для найприземленіших прагматиків.

Без сумнівів, це «вона». Спокусливі лінії кузова, дорогі 19-дюймові диски, розкішна шкіряна обробка. Ця дама — палка брюнетка, адже її матерчастий дах має чорний колір. Таку красуню найкраще вигулювати виключно в теплу пору року.

Хоча, хто знає, можливо наш роман триватиме й усі дванадцять місяців. Адже ця Audi оснащена фірмовою системою повного приводу quattro, а багатошаровий верх, як запевняють творці, здатен захистити водія навіть від несподіваних заморозків. Перевіряти це на практиці, поміщаючи машину в морозильник, ми не станемо. Тому просто відкриваємо дах і вирушаємо кататися!

Але я не поспішаю одразу тиснути на газ. Ще трохи насолоджуюся моментом, вивчаючи розкішний інтер'єр Audi — а він справді вражає. Чого тільки варті крісла карамельного відтінку з модною «ковбойською» прострочкою! А спортивне кермо зі скошеним ободом — явний натяк на гоночні амбіції.

І справді, ця TT здатна здивувати свою супутницю не лише складним дахом і приголомшливим дизайном — під капотом ховається 3,2-літрова «шістка» потужністю 250 кінських сил. Якщо натиснути педаль газу в підлогу, можна вдосталь насолодитися здивованим виразом обличчя пасажирки. І при цьому не відволікатися на перемикання передач — за це відповідає роботизована коробка S-tronic, як тут називають усім відому DSG. Вона, до речі, справляється зі своїм завданням бездоганно.

А який звук! І мова навіть не про чудову аудіосистему Bose, а про два хромовані патрубки вихлопної системи, які із задоволенням озвучують усі 250 «коней». Двигун голосно й демонстративно виражає свою перевагу над іншими учасниками руху. А коли S-tronic робить перегазовки, V6 починає сердито гарчати на всю округу. Хотілося б, щоб було ще голосніше — усе-таки це спортивний кабріолет!

Багатошаровий дах TT Roadster складається всього за 12 секунд і прибирається туди, де в купе були задні сидіння. До речі, на базових версіях TT Roadster верх треба розкладати вручну.

Audi TT Roadster, мабуть, повністю виправдовує своє звання. Чудова динаміка, пружна підвіска та гідні гальма перетворюють будь-яку пряму дорогу на гоночну трасу. Але захоплюватися не варто, особливо якщо ви дорожите своєю зачіскою. Вже на швидкості за сотню в салоні починає гуляти вітер. Невеликий аеродинамічний екранчик з електроприводом допомагає, але не надто ефективно.

Якщо ж хочеться активно підкорювати повороти, достатньо зробити два прості дії. Спочатку натиснути кнопку біля важеля КПП, яка переведе амортизатори Magnetic Ride (хитрі стійки з рідиною, що містить найдрібніші металеві частинки, які реагують на електромагнітне поле й миттєво змінюють жорсткість) у спортивний режим. Потім — перевести селектор S-tronic у положення S. І тоді реакції спритного родстера стануть ще гострішими.

Шикарний і водночас спортивний інтер'єр чудовий і за дизайном, і за ергономікою. Але, навіть незважаючи на низьку посадку, тут дме.

Є, правда, один момент, який може засмутити затятих гонщиків. Позначається вага шестициліндрового двигуна, що тисне на передню вісь. І всі інженерні хитрощі, включно з алюмінієвими деталями кузова (їх аж 58%), не змогли повністю позбавити TT Roadster 3.2 деякої ліні. Машина трохи впирається на вході в поворот. При цьому шасі дуже чіпке, і зірвати Audi в занос можна лише відвертою провокацією.

Усе ж TT Roadster — не чистопородний спорткар. Так, ця машина швидка як блискавка, але замість того, щоб нарізати кола на гоночній трасі чи підкорювати гірські серпантини, набагато цікавіше «втирати носа» важливим водіям Mercedes і BMW на світлофорах. Коли ж це набридне, TT цілком підійде для спокійних прогулянок. Щоправда, уникнути уваги оточуючих не вийде. Втім, для цього є й скромніші автомобілі. Наприклад, Peugeot 207 CC.

Peugeot 207 CC — Дмитро Абрамов

До знайомства з цим автомобілем деякі з нас були впевнені, що дизайнери Peugeot остаточно збилися зі шляху. Останні моделі французької марки не мали тієї гармонії, яка вирізняла 307 і, звісно ж, 206. Риси нових Peugeot здавалися якимись утрированими. Але Peugeot 207 CC зумів змінити нашу думку.

Пам'ятаю, коли ми тестували хетчбек 207, нас дуже порадував його салон — стильний і зручний. Усі ці компліменти можна сміливо адресувати й кабріолету, за винятком однієї деталі. Задні сидіння. Хетчбек і так не вирізнявся простором на другому ряду. А якщо ви вирішите посадити когось на задні місця 207 CC, то краще, щоб це була, наприклад, сумка. Людям там робити нічого.

Зате весь інтер'єр буквально розквітає, коли на нього потрапляє яскраве сонячне світло. Для цього, природно, потрібно скласти дах, і займає ця процедура всього 25 секунд. Щоправда, робити це можна або на стоянці, або рухаючись із черепашачою швидкістю. Втім, навряд чи це когось засмутить.

На Peugeot 207 CC особливо не погоняєш, але для неквапливих прогулянок цей автомобіль підходить якнайкраще.

Мені дісталася версія з 1,6-літровим двигуном потужністю 120 к.с. і автоматичною коробкою передач. На практиці це означає, що машина їде нормально, але… повільно! Перші кілометри я навіть підозрював якусь несправність. Але ні, усе гаразд. Причин кілька. По-перше, мотор дуже екологічний, відповідає нормам Євро-4. Плата за це — «задушеність» у всьому діапазоні обертів. По-друге, «автомат», схоже, любить розмірену їзду навіть у спортивному режимі. Ну а по-третє, через складний дах 207 CC помітно поважчав порівняно зі звичайною тридверкою, що теж не найкращим чином позначилося на динаміці. Тож за кермом цього авто доведеться забути про різкі маневри й перед обгоном добре все обміркувати.

Ззаду автомобіль виглядає чудово, але тільки з опущеним дахом. Зате якщо його підняти, то 207 CC поставить рекорд за об'ємом багажника серед автомобілів цього тесту.

Хоча, а чи потрібно воно взагалі? Краще не поспішати, їхати з відкритим верхом, насолоджуватися чудовою аудіосистемою JBL, дозволяти вітру ніжно гратися з волоссям, а перехожим — милуватися. Хоча ні, і тут щось не так! Перехожі, звісно, дивляться, але вітер… він настільки слабо тріпає волосся, що забуваєш, що їдеш у кабріолеті. А ще ця рамка лобового скла, що закінчується десь над головою. Подивився вгору — і згадав, що це все-таки кабріолет. А можна й забути. Так, «відчуття кабріолета» у Peugeot замало, зате на ньому можна сміливо їхати трасою (ще б мотор потужніший) і волосся при цьому не розтріпається.

За кермом цієї машини ви будете популярні завжди й усюди. І на пасажирському сидінні — теж. Серед пішоходів, серед водіїв. І навіть серед працівників автомийки. Я ніколи не бачив, щоб ці хлопці з такою ніжністю мили автомобіль. Надраюючи 207 CC, мийники так захопилися, що за пів години мені довелося їх підганяти. Попутно, до речі, виявилася неприємна особливість. Сильний струмінь води здатен «пробивати» гумові ущільнювачі, і кілька крапель потрапили в салон. Неприємно? Так, дрібниця. Враження від автомобіля вона зіпсувати не в змозі.

Стильний, якісний і дуже затишний інтер'єр. Але задні сидіння — фікція.

У цьому весь Peugeot: легковажний, не без вад, але неймовірно талановитий і життєрадісний. А найкращий спосіб отримати від нього задоволення (особливо в такій комплектації) — некваплива прогулянка вечірнім містом. І, повірте, мало хто з машин зможе з ним у цьому зрівнятися. Для швидкої їзди є версія зі 150-сильним мотором і «механікою». Хоча, мені здається, краще тоді подивитися в інший бік. Наприклад…

Volkswagen Eos — Віталій Кабишев. Кажуть, що північним німцям невідома романтика. Їм подавай орднунг і якість, а все інше… Навіщо? Але ж створюють вони такі нелогічні автомобілі, як кабріолети.

Правда, роблять вони це по-своєму, по-німецьки. Один тільки дах у Eos чого вартий! У ньому деталей більше, ніж в іншому магазині «1000 дрібниць». Він не тільки акуратно і компактно ховається в багажник за ті ж 25 секунд, що й у Peugeot, але ще й оснащений повноцінним зсувним люком! Кажіть що завгодно, але за такий дах ми б вручили його творцям якусь нагороду. Втім, і без нас ця премія вже закладена у вартість Eos.

Нагороджувати треба і за мотор. 200-сильний 2.0 TFSI з пошаровим безпосереднім уприскуванням чудовий! Тягне із самих низів, з приємним легким підхопленням, та й бензин не надто старанно витрачає. А щоб водій отримував від машини більше драйверського задоволення, німці встановили в тестовий автомобіль не «автомат» (DSG пропонується як опція), а «механіку». Хочете задоволення від водіння? Яволь, так точно!

Однак Eos, навіть з такими ж коробкою і мотором, — це не Golf GTI. Хоча керується він для кабріолета досить непогано. Але все ж недостатньо жорсткий відкритий кузов дає про себе знати. У поведінці машини вже немає тієї зібраності, чуйності та однозначності, за які я так люблю «заряджений» Гольф. Стоп, але так можна і з суперкарами порівнювати почати. А для чотиримісного кабріолета Eos їде просто чудово! І ще у нього є задні місця. Повноцінні.

І, звичайно, доскіпливі німці не могли не довести до досконалості аеродинаміку. Вітер у салоні не напружує навіть на високій швидкості, а за потреби можна увімкнути вітрозахисний екран. При цьому те саме відчуття кабріолета зберігається. І, загалом, усе чудово, але…

Ні, я не скажу, що він нудний — це було б нахабною брехнею. Кабріолет з 200-сильним мотором і розгоном до «сотні» за 7,8 секунди не може бути нудним за визначенням. Але чому його зовнішність не може бути такою ж божественною, як і технічна «начинка»? Чому не «встала младая з перстами пурпурними Еос»? Так, вона дуже гарна. Жодної зайвої деталі — все на своїх місцях, усе виглядає дуже гармонійно і пропорційно. І Eos, до речі, однаково добре виглядає і з піднятим, і з опущеним дахом. Але не богиня, ні. І я більше захоплююся геніальними технічними рішеннями і продуманістю кожної деталі, а не самою машиною.

Творцям вдалося оживити інтер'єр Golf дефлекторами обдування і більш цікавим оздобленням дверей. А в решті — це той самий зразково-зручний салон.

І все ж це чудовий автомобіль. На такому хочеться взяти і вирушити кудись подалі. Наприклад, на південь. На Лазурне узбережжя. Чорне море теж згодиться — для далеких подорожей Eos підходить прекрасно. Продумана аеродинаміка, чотири місця, гігантський багажник, та ще й потужний і економічний мотор TFSI. З цієї ж причини Eos краще за всіх з нашого тесту підійде як машина на кожен день. Ще б пак — ви ж поки не забули, що це німецький автомобіль? А значить, це дуже правильний і розумний вибір, наскільки у нас взагалі може бути розумною покупка кабріолета. Але бувають і зовсім інші машинки…

Mazda MX-5 — Влад Клепач. Коротко — я хочу її! Собі. Коли ми віддавали автомобіль після тесту, у нас народився геніальний план. Ми залишимо її собі! Вона ж застрахована. Скажемо, що викрали. Здорово придумали, так? Але, переглянувшись, ми з хлопцями зрозуміли, що перегриземося через цю машину. Тому вирішили замість цього пограбувати банк (хоча б даних) або виграти в лотерею мільйон (хоча б рублів).

Коли сідаєш у MX-5, відчуття досить дивні — ніби відчинив двері машини і випадково сів не в неї, а на асфальт. Посадка дуже низька, і це, як люблять говорити, одразу налаштовує на бойовий лад. Чудові сидіння, маленьке кермо, захопливо короткохідний і чіткий важіль КПП.

Хоча інтер'єр-то досить простенький. Але мені байдуже, я їздити буду, а не сидіти і дивитися на нього! Головне, що навіть високим людям там цілком зручно, «музика» грає як треба, і цього, мабуть, вистачить.

Mazda — рекордсменка за швидкістю складання даху серед кабріолетів з жорстким металевим верхом. Багажник, щоправда, невеликий — всього 150 літрів, але для двох людей його цілком достатньо.

Зате в MX-5 майже не дме на швидкості. Що дуже до речі, адже швидкість обов'язково буде. Їздити на цій машині повільно неможливо. Навіть коли ви приїдете з роботи пізно ввечері втомленим, замість того щоб розвалитися з пивком біля телевізора, ви поїдете кататися. Зі мною таке вже було.

Найбільший кайф від MX-5 отримуєш на звивистих доріжках. А ось на трасі на великих швидкостях машина поводиться не найкращим чином.

«З чого б?» — запитаєте ви. 215 кілометрів на годину «максималки» і 8,2 секунди до «сотні» — не бозна-які показники. Той самий Eos її обжене. А мене ці циферки взагалі не цікавлять. Динаміки у 1170-кілограмової машинки з мотором потужністю 160 к.с. більш ніж достатньо. Адже вся справа не у швидкості, а у відчуттях.

Відверто кажучи, салон простуватий. Зате все дуже зручно. Єдина серйозна претензія з ергономіки — низько розташоване кермо. Зате аеродинаміка машини продумана чудово — навіть на великій швидкості протяги по салону не гуляють.

Мотор миттєво реагує на педаль газу, легко крутиться і має надзвичайно приємне підхоплення на «верхах». А яке чуйне шасі! Mazda з неприхованим ентузіазмом пірнає в кожен наступний поворот — непередаваний кайф!

А що як відключити систему стабілізації? На невеликих швидкостях задні колеса будуть норовити піти кудись ліворуч (або навіть праворуч, від повороту залежить) при необережному натисканні на педаль газу. І хоча диференціал підвищеного тертя тут є, довгі дуги в заносі MX-5 тримає не так охоче — «м'якуватий» він. А ось невеликі проходяться на ура. Якщо знаходиш з машиною спільну мову — море радості забезпечено.

Ця машина — найближча в нашому тесті до спорткара, і в неї для цього є вагомі підстави. MX-5 відчуваєш інтуїтивно. Кермо, педалі, важіль коробки — усе просто переповнене інформацією. І, хочете — вірте, хочете — ні, але за задоволенням від водіння MX-5 кладе на обидві лопатки підкреслено спортивну і потужну Audi TT Roadster. Навіть незважаючи на те, що у TT звук мотора грізний, а у MX-5 інженери зробили його… який вийшов. І хай TT з перших же метрів показує свою жорсткість і різкість, а MX-5 не настільки агресивна. По правді кажучи, у Мазди вистачає недоліків, але немає жодної фальші, немає нічого з приставкою «псевдо». Вона жива, і це головне.

Складний дах Mazda MX-5 хоч і металевий, але являє повну протилежність божевільно навороченій механіці Eos. Тут усе просто, як три копійки. Зате і складається він швидше — всього за 12 секунд. Щоправда, перед цим треба вручну відкинути фіксатор, але це справа ще максимум однієї-двох секунд.

За задоволенням від водіння Mazda MX-5 випереджає навіть Audi TT. Вона простіша і повільніша, але керувати нею цікавіше.

Втім, не варто розглядати MX-5 як єдину машину в господарстві (хоча така думка в мене виникала). Справа не тільки в двох сидіннях і скромному багажнику, і навіть не в крихітному кліренсі. Як і будь-яка яскрава модель, вона — для особливого настрою. Вибратися на покатушки заради задоволення — це чудово, але для інших завдань я б її не рекомендував. Їздити на MX-5 за продуктами, в клуб, на дачу чи у відпустку — все одно що поселити мавпу в однушці. Але як же вона їде… Що може бути веселіше? А відповідь на це питання у нас є — Chrysler PT Cruiser Cabrio.

Chrysler PT Cruiser — це суцільний жарт, і зовнішність — лише мала його частина. Хоча і тут смішного предостатньо. Ретро-дизайн — справа смаку, а образ PT Cruiser без даху — страва для гурманів з вишуканим смаком. Особливого шарму додає масивна дуга за передніми кріслами і зовсім божевільна механіка складання кришки багажника.

Салон зустрічає відчуттям, ніби ти взагалі не в машині. Можеш уявити себе капітаном яхти або водієм вантажівки, якій зрізали верх. Або що тебе заперли в старовинному холодильнику, чи запросили зніматися у фантастиці 60-х. Що завгодно, але тільки не легковик. Ні! Висока, дуже специфічна посадка, майже плоскі сидіння (з яких у повороті так і норовить зісковзнути) і монументальна передня панель, що тягнеться суцільною стіною — це щось із чимось. Але саме в цій незвичності і є головний кайф автомобіля.

Зовнішність Chrysler PT Cruiser не може не викликати посмішку. Та й не обернутися йому вслід мало хто зможе.

Навіть складання даху перетворюється на цілий ритуал. Спочатку, як на Мазді, потрібно відщелкнути фіксатор. Але тут він тугий і якийсь мутний — відкрити вийде з першого разу, а от закрити… спробуєш разів п'ять. Потім тиснеш кнопку — і верх прибирається, збираючись ззаду в «гармошку», як на машинах початку минулого століття (ретро ж!). Після цього бажано накрити все це тентом, який лежить у багажнику. Він кріпиться на купу кнопок. «Сер, ви забули пристебнути одну кнопочку!» «О, дякую, мадам!»

Формально за швидкістю прибирання даху Chrysler — абсолютний чемпіон: у нього сама процедура складання займає всього 10 секунд. Тільки спочатку треба вручну відстебнути фіксатор, а потім прикрити її захисним тентом.

Таку процедуру краще робити вдвох. А ще краще — втрьох або вчотирьох. Адже Chrysler PT Cruiser Cabrio, на наш погляд, — машина для компанії. Великої і галасливої. Нехай спереду сидять двоє: один крутить кермо, другий — «штурманить», а на задніх сидіннях, учепившись за ту саму дугу, розміщуються решта учасників тусовки. І буде весело, гарантуємо!

Про чотириступінчастий «автомат» і дволітровий з хвостиком двигун, що видає приголомшливі 143 сили, і говорити нічого. Мотор як мотор, коробка як коробка. Працюють собі й працюють, не напружуючи. Машина їде, гальмує і повертає.

Стиль витриманий чітко, але до ергономіки треба звикати, а зі слизьких шкіряних сидінь боїшся сповзти в поворотах. Цікава деталь — у той час, як у всіх машинах з «автоматами» кнопка на важелі КПП розташована так, щоб її не можна було випадково натиснути, тут все навпаки.

Зате вишукано-вальяжні реакції PT на кермо, фантастичної вичинки шкірозамінник на сидіннях і пластик оздоблення — все говорить про ексклюзивність PT Cruiser. Адже ми на двісті відсотків впевнені, що серед усіх машин на цьому тесті PT Cruiser буде найрідкіснішим на вулицях нашої неосяжної батьківщини. Воно й зрозуміло чому — якщо спробувати підійти до його оцінки серйозно, то нічого путнього з цього не вийде. Та й не треба міряти його драйверські якості (вони ніякі) чи практичність. Він же не для цього. На ньому треба просто їздити й отримувати задоволення. Хоча зробити це, скажімо чесно, вийде лише у дуже великих оригіналів.

Поганих машин нині майже не роблять, а вже поганих кабріолетів і поготів. Кожен із нашої п'ятірки хороший по-своєму. Audi — своїм буйним і водночас дуже поступливим характером, і, звісно, престижем. Peugeot — відмінною кількістю «гламуру» за помірні гроші. Eos вражає збалансованістю і продуманістю кожної навіть найменшої деталі. Mazda MX-5 п'янить чистим, нерозбавленим драйвом. Ну а Chrysler PT Cruiser — це машина для дуже веселих і оригінальних людей. Зрештою, не сумна ж публіка роз'їжджає на кабріолетах.

Технічні характеристики

Характеристики	Audi TT Roadster	Chrysler PT Cruiser Cabrio	Mazda MX-5	Peugeot 207 CC	Volkswagen Eos
Кузов
Число дверей/місць	2/2	2/5	2/2	2/4	2/4
Довжина, мм	4178	4288	3995	4037	4407
Ширина, мм	1842	1704	1720	1750	1791
Висота, мм	1352	1539	1255	1397	1443
Споряджена маса, кг	1490	1680	1170	1352	1464
Повна маса, кг	1810	1925	1365	1720	2000
Об'єм багажника, л	250	249–474	150	187–449	205–380
Двигун
Тип	Бензиновий, з багатоточковим безпосереднім уприскуванням	Бензиновий, з багатоточковим уприскуванням	Бензиновий, з багатоточковим безпосереднім уприскуванням	Бензиновий, з багатоточковим уприскуванням	Бензиновий, з безпосереднім уприскуванням і турбонаддувом
Розташування	Спереду, поперечно	Спереду, поперечно	Спереду, поздовжньо	Спереду, поперечно	Спереду, поперечно
Число і розташування циліндрів	6, V-подібно	4, у ряд	4, у ряд	4, у ряд	4, у ряд
Число клапанів	24	16	16	16	16
Робочий об'єм, см³	3189	2429	1999	1598	1984
Макс. потужність, к.с./об*хв^-1	250/6300	143/5200	160/6700	120/6000	200/5100
Макс. крутний момент, Нм/об*хв^-1	320/2500–3000	224/4000	188/5000	160/4250	280/1800–5000
Трансмісія
Коробка передач	Роботизована, шестиступінчаста	Автоматична, чотириступінчаста	Механічна, шестиступінчаста	Автоматична, чотириступінчаста	Механічна, шестиступінчаста
Привід	Повний	Передній	Задній	Передній	Передній
Ходова частина
Передня підвіска	Незалежна, McPherson	Незалежна, McPherson	Незалежна, на подвійних трикутних важелях	Незалежна, McPherson	Незалежна, McPherson
Задня підвіска	Незалежна, багатоважільна	Напівзалежна	Незалежна, багатоважільна	Напівзалежна	Незалежна, багатоважільна
Передні гальма	Дискові, вентильовані
Задні гальма	Дискові, вентильовані	Залежна	Дискові	Дискові	Дискові
Шини	245/35 R19	205/55 R16	205/45 R17	195/55 R16	215/45 R17
Кліренс, мм	120	140	136	130	145
Експлуатаційні характеристики
Максимальна швидкість, км/год	250	171	215	195	232
Час розгону з 0 до 100 км/год, с	5,9	10,3	8,2	12,6	7,8
Витрата палива, л/100 км
міський цикл	13	14,5	11,2	10	11,2
заміський цикл	7,4	8,3	6,5	5,7	6,5
змішаний цикл	9,5	10,6	8,2	7,2	8,2
Норма токсичності	Євро-4
Ємність паливного бака, л	60	56,8	50	50	55
Паливо	АІ-95–98	АІ-92	АІ-95	АІ-95	АІ-98
Вартість базової комплектації, рублів	1884975	962500	1037000	750000	1014100

Позначення: + входить у базову комплектацію; - відсутнє; o опція, встановлена на тестований автомобіль.
Автомобілі для тесту надані
компанією Audi of Russia,
ЗАТ «ДаймлерКрайслер Автомобілі РУС»,
офіційним представництвом Mazda Motor Rus,
ТОВ «Пежо Рус Авто»,
офіційним представництвом Volkswagen Group Rus.

За кадром

Дізнавшись, що Eos названий на честь грецької богині ранкової зорі, наші фотографи одразу зрозуміли: доведеться вставати затемна. Зйомку призначили на четверту ранку, але й це виявилося лише початком — на всю фотосесію ми витратили дві доби.

Перед початком тесту в редакції не вщухали суперечки: як порівнювати такі різні автомобілі? Але кабріолети — особливий випадок, їх не розкладеш по поличках, як седани або універсали. Після тесту ми переконалися в цьому остаточно.

Практика показала: Audi TT не має сенсу брати, якщо вам не важливі динаміка розгону до сотні, престиж і якість оздоблення — Mazda MX-5 дасть не менше задоволення. Зате з друзями найвеселіше кататися на Chrysler PT Cruiser, у Peugeot 207 CC найменше продуває, а Eos вміє практично все. Кожен із цих автомобілів по-своєму хороший — і це, мабуть, головний висновок.