Opel Meriva. Хлопчик-мізинчик.

Opel Meriva. Хлопчик-мізинчик

Сьогодні на ринку іномарок у нас беруть, здається, все підряд. Навіть ті машини, які на консервативний смак нібито не повинні користуватися особливим попитом. Наприклад, відверто сімейні компактвени на платформах В-класу. Тим не менш виробники навперебій хваляться стабільним зростанням продажів такої продукції. Минулий рік виявився особливо вдалим для вічного середнячка — німецького Opel, який нарешті отримав віддачу від кардинальної зміни концепції кілька років тому. Тоді «приземлений» бренд вистрілив цілою гамою різноманітних «венів», серед яких опинилися і очікувана Zafira, і пафосний напівуніверсал Signum, і найменший із доступних вітчизняному покупцю одноб'ємників — Opel Meriva.

Останній автомобіль, з точки зору європейця, досить незвичний. Подібні компактвени спочатку полюбилися японцям, а жителі Старого Світу «розкуштували» їх відносно нещодавно, зате одразу оцінили переваги конструкції та чудову функціональність. Тож конструкторам із Руссельхайма лишалося лише розвинути тему і підігнати її під корпоративні стандарти.

Зазвичай компактні одноб'ємники, як і їхні субкомпактні побратими, екстер'єром не балують: вони нудні та абсолютно неемоційні. Meriva ж, навпаки, зовні виявилася вельми цікавою. Похилою кормою вона трохи нагадує маленький автобус. Щоправда, дизайнери постаралися це завуалювати — у підсумку машина отримала зворушливу й милу «мордочку» з майже живими «очима» та чарівною «усмішкою», а також досить атлетичні обводи кузова. До речі, у німців уже практично готове нове покоління моделі. Точніше, однойменний концепт, представлений у Женеві на самому початку березня. По суті, від нинішньої Meriva він нічим не відрізняється, але при цьому може вважатися черговою сходинкою еволюції компактних одноб'ємників — ще більш універсальних, стильних і функціональних. У прес-релізі перед прем'єрою німці також акцентували увагу на світлішому та повітрянішому інтер'єрі.

Тим же, втім, може похвалитися і поки що живий попередник. До слова, він лише на 7 см коротший, усього на 1,5 см вужчий, але на цілих 20 см (!) вищий за Astra, тож за збереження тієї ж автобусної посадки в Meriva помістяться щонайменше четверо дорослих пасажирів, причому їм буде цілком комфортно. Водієві, звісно, зручніше за всіх: анатомічно правильне крісло, чудово зчитувані прилади, логічне розташування обладнання, зручне кермо… Але шукати компроміс між комфортом задніх і передніх сідоків усе ж доводиться, хоча, попри скромні габарити, всередині машина досить простора. Над головою простору повно, у ногах — необхідний мінімум, якщо, звісно, крісла не відсунуті до упору назад (вони зсуваються на 13 см).

Диван поділено на три абсолютно незалежні частини, причому в найпрактичнішій пропорції — 2:1:2. Власне, у цьому й полягає основна перевага п'ятої версії фірмової опелівської схеми трансформації Flex Space. Спинки крайніх крісел регулюються за кутом нахилу, а центральна частина складається, утворюючи щось на кшталт підлокітника. Туди, до речі, можна встановити бокс Travel Assistant для зберігання десятка CD-дисків або інших дрібних предметів. Але навіть якщо відмовитися від цієї опції, дрібниця по салону кататися не буде. По-перше, у кожних із дверей є окрема кишеня, по-друге, на центральній консолі та у вантажному відсіку є багажні сітки. У разі необхідності взяти «на борт» великогабаритний вантаж на допомогу прийде багажний відсік. До того ж покупцям запропоновано гранично простий алгоритм трансформації другого ряду сидінь. Спершу демонтуються підголівники, потім відкидаються спинки, після чого все сидіння «утоплюється» в підлогу — у підсумку утворюється абсолютно рівний майданчик для розміщення вантажу. Можна скласти і спинку переднього пасажирського крісла, тим самим максимально збільшивши корисний простір для перевезення довгомірів.

Тішить і те, що всі перелічені переваги підкріплені вельми привабливим виконанням. На перший і навіть на другий погляд оформлення салону автомобіля графічне й холоднувате: інтер'єр виконано в традиційному опелівському стилі останніх років (згадаймо, наприклад, нинішню Vectra). Але, вочевидь, зовнішня «іграшковість» компактвена потребує певного противаги — ним-то й став інтер'єр. Вибір матеріалів для внутрішнього оздоблення зовсім непоганий. Зрозуміло, що м'якого поліуретану та шкіри тут немає: для такого бюджетного авто вони занадто дорогі. Але запропонований пластик виглядає цілком гідно. Немає претензій і до збірки — все зроблено по-німецьки чітко й правильно. У підсумку за свої гроші покупець отримує симпатичний, майже жіночий автомобіль із вельми строгим, але респектабельним салоном.

Модифікована платформа Opel Corsa, природно, передбачає наявність відповідного набору силових агрегатів і трансмісій. У принципі, за бажання клієнт може замовити і «супергарячий» 180-сильний компактвен від фірмового центру доводки OPC, але більшість потенційних покупців, звісно, віддадуть перевагу «приземленим» версіям. Восени 2007 року з'явилися й турбодизелі, однак нині вітчизняним автомобілістам дилери зазвичай пропонують лише два бензинові двигуни сімейства Twinport робочим об'ємом 1,4 і 1,6 л. У принципі, 90 «коней» базового мотора з механічною КПП для подібної машини достатньо. Однак на відміну від більшості однокласників Opel Meriva вийшов досить важким (1300 кг), тож, обираючи силовий агрегат, варто звернути увагу на об'ємніший 105-сильний екземпляр. Він непогано тягне і на низах, і в середині. Навіть попри те, що до 100 км/год такий компактвен добирається лише за 13 с, на ньому приємно пересуватися і в місті, і на трасі. Тішить і вельми помірна витрата палива…

Єдиний мінус — опційна «коробка» Easytronic. На відміну від простої гідротрансформаторної АКПП вона розрахована на пересування не в автоматичному, а в ручному режимі. Головна помилка клієнтів, які її замовляють, полягає в тому, що вони припускають отримати рівноцінну заміну «автомату», тоді як «робот» по суті — це звичайна «механіка», оснащена інноваційним зчепленням. Відсутність же лівої педалі тут по великому рахунку лише покликана полегшити долю водія в «корках». «Автоматичний» рух у потоці супроводжується сильними клюваннями при перемиканнях. Крім того, при спробі різко прискоритися коробка починає відверто «тупити». Словом, у такій ситуації простіше і, мабуть, безпечніше перемикати передачі самостійно. Благо для цього потрібно лише злегка хитнути важіль КПП. Секрет плавного пересування нескладний: при переході з однієї ступені на іншу з газом слід чинити так само, як зі звичайною МКПП, — відпустив, перемкнув, натиснув… Тоді авто їхатиме без ривків.

У покупця завжди є можливість оснастити Meriva опційним шасі IDS і стати володарем не лише повного набору систем безпеки, а й системи електронного керування амортизаторами, що забезпечує просто феноменальний комфорт. Однак вельми пристойно компактвен їде і зі звичайною підвіскою. Кузов пружно відпрацьовує практично всі дефекти дорожнього покриття. Дрібні вибоїни та вибоїни ж і зовсім лишаються непоміченими.

Загалом, ця машина надає своєму власникові цілком пристойний набір якостей за розумні гроші. На це, власне, і клюнули свого часу автолюбителі Старого Світу. Наші громадяни, втім, теж поступово долучаються.

Технічні характеристики:

Журнал «Автогід» 07 Березня 2008 № 56

Джерело – AUTOMANIA.RU