Opel Corsa
Двигун: бензиновий,
1,2 TWINPORT
Об'єм - 1229 см3
Потужність - 80 к.с.
Макс. швидкість - 168 км/год
Розгін до 100 км/год - 15,4 с.
Трансмісія: 5-ступенева, Easytronic
Витрата палива:
Міський цикл - 7,6 л/100 км
Заміський цикл - 4,6 л/100 км
Змішаний - 5,8 л/100 км
Габаритні розміри:
Довжина - 3999 мм
Ширина - 1737 мм
Висота - 1488 мм
Повна дозволена маса - 1585 кг
Розмір шин - 185/65 R15
Василина, особистий автомобіль Opel Corsa C.
Вже майже два роки я їжджу на Корсі С, і за цей час машина встигла мене повністю влаштувати. Саме тому, дізнавшись про можливість покататися на новинці – Корсі D в «Делфо-авто», я одразу погодилася. Звісно, я подумки час від часу порівнювала новий автомобіль зі своїм. І ось до яких висновків я прийшла.
Екстер'єр. Нова Корса однозначно стала помітнішою, симпатичнішою і ніби швидшою. Видно, що дизайнери попрацювали на славу. Саме цього так не вистачало попередниці! Стара Корса була надто універсальною, ніби намагалася догодити і юній дівчині, і статечному чоловікові. Через цю гонитву за компромісом у потоці вона губилася. Новинка ж, навпаки, вирізняється яскравою зовнішністю, яку легко запам'ятати. Відзначу один нюанс. Передня оптика стала сучаснішою і красивішою. А от задні ліхтарі, які в минулої Корси стояли вертикально і добре були видні іншим водіям, тут чомусь зменшили – вони тепер скромні, як у Астри.
Салон. Усередині нова Корса стала помітно приємнішою: зручнішою, симпатичнішою і гостиннішою і для водія, і для пасажирів. Блок аудіосистеми тепер стилістично єдиний з рештою клавіш, а все разом пофарбовано в практичний сріблястий колір. Круглі дефлектори обдуву – модний штрих, виглядає стильно. Передні крісла стали зручнішими, думаю, за рахунок більш вираженої бічної підтримки. А от що я помітила не одразу – так це підлокітники на дверях: широкі, довгі і дуже зручні, браво! Усередині Корса стала відчутно просторішою, вже цілком можна порівняти з машинами класу С, які свідомо довші. Шумоізоляція теж покращилася: мотора не чути, вулиця теж майже не доноситься. Щоправда, задні арки залишилися без повсті, тож стукіт гравію все ж пробиватиметься. Зате виходити із заднього дивана зручніше в старій Корсі: у новій доводиться вивертати стопу майже перпендикулярно руху, і все одно ризикуєш забруднити або сидіння, або центральну стійку. Дуже порадувала полиця в багажнику – створює ефект подвійного дна. А ще (вже потім прочитала) під передніми сидіннями є шухлядки.
У путь! Зараз у мене механіка, але наступну машину хочу з автоматом. Для жінки це куди зручніше: набридло постійно смикати важіль у заторах. Щоправда, звичайний автомат доступний тільки з мотором 1.4. А з 1.2 пропонують або механіку, або Ізітронік – роботизовану коробку. Педалей теж дві, як в автомата, режими: «А» – автоматичний, «S» – спортивний (у минулій Корсі такого не було), «*» – зимовий і «+-» – ручний. Плюси такого робота: зручність як в АКПП, а витрата – як у механіки. Ізітронік тепер схожий на комп'ютерний джойстик, я не одразу звикла: ручка завжди повертається в центр, і про вибраний режим дізнаєшся тільки за індикатором. Але от реактивного прискорення, як на моїй Корсі з механікою, у режимі «А» не дочекаєшся. Тут винні і сам робот, і те, що машина поважчала на 100 кг. Утім, для динамічної їзди є режим «S» і ручне перемикання.
Їхати на Корсі – суцільне задоволення: ямки і купини майже не відчуваються, але при цьому машина не пухка, а зібрана. Напевно, свою роль відіграють шини – тут 185/65R15, а на моїй були нижчопрофільні 175/65 і до того ж R14. Саме комфорту мені й бракує на попередній Корсі: вона жорсткувата, ніби створена для агресивної їзди, а не для спокійних поїздок. Нова Корса дарує справжню насолоду вже від самого процесу водіння, і швидкість тут зовсім не відчувається. Відзначу, що вже в базі є ABS, а зайва активна безпека не завадить – ожеледицю і мокрий бруд ніхто не скасовував. Також у базовій версії з'явилася подушка для переднього пасажира.
До зустрічі? Яскрава, красива машина – зручна всередині і комфортна в русі. Поки я бачила тільки 5-дверну версію, вона симпатична, але на фото 3-дверка виглядає ще витонченішою і ефектнішою. Дуже чекаю, коли вона з'явиться в салоні, обов'язково приїду подивитися.
Альфред, водійський стаж 11 років.
Перше, що я почув, оглядаючи Opel Corsa, було щось на кшталт: «…дивись, як правильно потрібно заводити машину». Як вам? Виявляється, її потрібно заводити якось по-особливому! А все через хитромудру автоматизовану коробку Easytronic. Але про це трохи згодом.
Нова Opel Corsa четвертого покоління – типовий сучасний автомобіль-переросток. Їй уже тісно в європейському B-класі, хіба що базова довжина кузова ще дозволяє туди записатися. Машина стала просторішою і вищою. Обличчя – уже впізнаване і органічно вписується в сімейство Opel. До речі, ця марка за останні роки здійснила справжній прорив і набула своєї харизми. Ці машини тепер легко відрізнити в потоці – і це стосується і Astra, і Vektra, і Zafira, і Meriva, і ось тепер Corsa. Погодьтеся, у них є спільні риси, причому не тільки зовнішні, а й у характері, у темпераменті. У цьому я переконався особисто, причому вже в перші метри шляху. Якщо стара Corsa була непоганою, то нова – просто відмінна. У неї помітно покращилася шумоізоляція, з'явився модний салон, та й загалом вона стала багатшою і респектабельнішою. Приємний бонус – один із найбільш «крутильних» серійних двигунів на сьогодні. Щоправда, всю міць 1.2-літрового (80-сильного!) мотора відчути мені не дав той самий Easytronic. Річ зручна, спору нема, але «тупить» вона від душі.
Різко тиснеш газ – двигун починає гудіти, як вентилятор, і тільки потім приходить віддача: легкий поштовх, і машина рушає. Причому перемикання передач супроводжуються такими поштовхами, що я буквально клюю носом. Зате ручний режим тут, на відміну від багатьох інших «автоматів», тямущий: машинка їде куди веселіше, і реакція на педаль майже миттєва. Рульове керування порадувало гостротою та інформативністю – рідкість для електропідсилювача, особливо в цьому класі. А підвіска – просто блиск. Дивовижний баланс комфорту і керованості, інженери явно добре попрацювали, і 15-й радіус коліс тут серйозна допомога (на минулій версії були 14-ті). На огидних рейках машина поводиться дуже по-дорослому, реакції на нерівності гідні дорожчих автомобілів.
Водійське сидіння дуже зручне, за німецькими мірками жорстке, з хорошою підтримкою. Сидіти за кермом – одне задоволення. Ну і дістався я до того самого алгоритму запуску. Фішка в тому, що заводити потрібно при натиснутій педалі гальма і в нейтральному положенні коробки. Захист від «дурня» серйозний. А от пасажирам ззаду виходити не дуже зручно. Я, вибираючись із заднього ряду, зачепився за поріг і мало не розтягнувся. І так повторилося і вдруге, і втретє. Може, я такий незграбний, а може, це закономірність.
Перше, що впадає в око в новій Corsa, — це її практичність. У багажнику встановлено подвійну підлогу «DualFloor», яку можна вирівняти з кромкою отвору. Це дуже зручно: важкі сумки або великі коробки не потрібно піднімати і закидати, їх достатньо просто засунути всередину. Якщо ж підняти підлогу на верхній рівень, під нею утворюється ще одне приховане відділення для дрібниць. Зі складеними спинками заднього дивана поверхня стає абсолютно рівною — хоч спальне місце організовуй. А можна і зовсім опустити конструкцію на саме дно. Загалом, якщо підбити підсумок, машина вийшла вдалою: сучасний дизайн, багате оснащення, добротне складання і плавний хід. Тим, хто любить активну їзду, варто придивитися до версії з механічною коробкою, а от для щільного міського трафіку краще підійде варіант з Easytronic. І ще одне спостереження: як мені здається, роботизована трансмісія за витратою палива практично не поступається звичайній «механіці».
Вадим, водійський стаж 9 років.
Всі звикли вважати, що машини B-класу — це маленькі автомобільчики. Але стереотипи давно застаріли. Взяти хоча б габарити: ширина Корси (173,7 см) на 1,7 см більша, ніж у Тойоти Королли, яка відноситься до класу С, і на 3,7 см — ніж у Опель Вектра А, представника D-класу початку 90-х. Автомобіль зростає в розмірах, і це факт.
Відразу скажу: динаміка розгону на версії з Ізітроніком мене не вразила. Моя колишня Корса на механіці в такій самій вправі пішла б у відрив. Але це було перше враження — а потім я перейнявся неквапливим характером новинки. Тим більше що шумоізоляція на висоті, підвіска радує комфортом, а в салоні по-справжньому затишно. Тож гонки тут зовсім не обов'язкові. Хоча за бажання можна і побешкетувати: перемкнутися в «ручний» або «спортивний» режим. До речі, сам важіль Ізітроніка тут виконаний у вигляді комп'ютерного джойстика, а не як у попередньої Корси, де він нагадував селектор АКПП. Спочатку така новинка незвична, але поступово звикаєш і починаєш цінувати її зручність.
Ще одна приємна деталь: передачі можна перемикати вручну прямо з автоматичного режиму «А», просто штовхнувши рукоятку вперед або назад. Це помітно економить час порівняно зі звичайною логікою роботи «роботів» або АКПП, де спочатку потрібно вийти з «А» в ручний режим і тільки потім міняти ступінь. Схожа схема є на Хонді, але там за це відповідають підрульові пелюстки, що, на мій погляд, менш зручно. Завдяки ручному режиму мені вдалося перетворити Корсу на по-справжньому швидку і зухвалу машину. І саме ця подвійність — то плавна і комфортна, то жвава і азартна — мені в ній особливо сподобалася.
Окремої згадки заслуговує підвіска. Стара Корса була відверто жорсткою, але разом із кузовом хетчбек це давало чудову керованість: блискавичні перешикування без кренів і точний вхід у будь-які повороти. Нова модель налаштована інакше: підвіска пружна, але без зайвої жорсткості. У поєднанні з шинами 185/65/15 вона чудово ковтає дорожні нерівності. Для повсякденної експлуатації такий варіант куди комфортніший.
Пару слів про силові агрегати: вони перейшли на нову модель без змін від попередньої Корси. І це правильно, адже двигуни серії TWINPORT зі змінною геометрією впуску та збільшеною потужністю — одні з найсучасніших. Наприклад, 1.2 TWINPORT з'явився в серії тільки в другій половині 2004 року. Для 80-сильного двигуна витрата 7.7 літра в місті — цілком достойний показник. У міському потоці знадобиться і еластичність цього мотора: на швидкості 70 км/год можна сміливо вмикати п'яту передачу і економити паливо, при цьому машина, як і раніше, жваво реагує на педаль газу. Якщо потрібно — на тій же п'ятій можна спокійно сповільнитися до 50 км/год. Для міста еластичність не менш важлива, ніж кількість кінських сил.
Новинка, безумовно, вдалася. Дизайн яскравий, запам'ятовується — ніби створений для молоді. А ось салон, навпаки, просторий і добротний, з якісним оздобленням, що припаде до смаку більш консервативним покупцям. Особисто мені машина дуже сподобалася.
