Opel Astra Notchback. Проблеми Astraлогії.

Opel Astra Notchback. Складнощі вибору

Давно помічено: типовий європеєць при виборі компактного автомобіля дивиться в бік хетчбеків або універсалів, а седани там не шанують — на їхню частку припадає лише 5 відсотків продажів. У нас же картина зворотна: вітчизняні покупці гольф-класу голосують за машини з явно вираженим багажником. Ця любов часом настільки сильна, що без уваги залишаються цілком гідні моделі, які давно завоювали визнання за кордоном. Така історія трапилася, наприклад, з п'ятидверним Renault Megane II — а ось його чотиридверна версія, навпаки, розходилася жваво. Схожа ситуація була і з Nissan Almera, і з минулим поколінням Renault Clio. Тому торішній крок деяких виробників, які вирішили додати седани в уже, здавалося б, сформовані лінійки, зовсім не виглядає дивним. За останні пів року нам показали такі версії Suzuki SX-4 і новий Opel Astra Notchback, створений спеціально для ринків з консервативними вподобаннями.

Сам по собі цей Opel з'явився давно, але тільки не для Європи, до якої в даному випадку відносять і Росію з країнами СНД. Спочатку його пропонувати нам не збиралися — єдиним ринком збуту була Бразилія, де машину випускали з 2005 року. І ось пару місяців тому німці все ж таки зважилися вивести новинку на дороги Старого Світу. Можливо, на це їх підштовхнули вражаючі успіхи марки в першій половині 2007-го, але факт залишається фактом: чотиридверну Astra тепер збирають не тільки в Латинській Америці, а й на польському заводі в Глівіце.

Від трирічного хетчбека Notchback майже нічим не відрізняється. Сімейні риси впізнаються миттєво: рельєфні лінії з вираженим «плечем», мускулиста передня частина з об'ємною прозорою оптикою, масивна решітка радіатора, двоколірні задні ліхтарі (молочно-білі з червоним) і ребро, що проходить через весь кузов і пов'язує зовнішній вигляд з інтер'єром.

Усередині теж усе знайоме. Навмисно грубувате оздоблення, під стать спортивній зовнішності, витримане у звичному стилі hi-tech: приємний на дотик крупнозернистий пластик на передній панелі та дверних картах, доповнений горизонтальними вставками «під карбон», центральна консоль з полірованим алюмінієм, двоколірне тканинне оббивання сидінь, що органічно вписується в загальну картину. Ергономіка, як і раніше, на непоганому рівні. У плюс можна записати достатній набір регулювань, зручні передні та задні сидіння. До речі, седан побудований на подовженій платформі від Astra Caravan, тому його колісна база — 2703 мм, що для цього класу дуже навіть добре. Для порівняння: у хетчбека вона майже на 9 сантиметрів менша. Причому весь цей приріст простору віддано заднім пасажирам. А ось оглядовість підкачала, та й розташування кнопок на центральній консолі не найвдаліше. Загалом, усередині седан Astra — той самий п'ятидверний хетчбек, тільки з помітнішим багажником.

До речі, багажник вийшов дуже навіть пристойним. Його об'єм при п'ятимісному компонуванні — майже 500 літрів, і він зручний у повсякденному використанні. Кришка, що високо піднімається, і широкий отвір дають змогу без труднощів завантажувати великі речі. До того ж спинка заднього дивана складається як повністю, так і по частинах, що, природно, помітно збільшує корисний простір.

Комплектації (Essentia, Enjoy і Cosmo) і перелік опцій у Astra Notchback такі самі, як у хетчбека. Базова версія оцінена в 497 000 рублів, і за ці гроші покупець отримує кондиціонер, аудіопідготовку, триспицеве кермо, передні електросклопідйомники, фронтальні та бічні подушки безпеки. Версії дорожчі можуть похвалитися магнітолою з підтримкою MP3, складним ключем, сигналізацією, клімат-контролем, підігрівом передніх крісел, косметичними дзеркалами в козирках, окуляринцею та різними стилістичними доповненнями. Щоправда, за все це доведеться доплачувати. Друга за старшинством комплектація коштує вже від 528 000 рублів, і ця цифра може зрости при виборі потужнішого двигуна, іншого типу трансмісії або замовленні додаткових опцій. Cosmo ж починається з позначки 552 000 рублів, а топова версія з 1,8-літровим мотором і «автоматом» обійдеться на 70 000 рублів дорожче.

Вибір силових агрегатів, до речі, невеликий. Базові седани в дилерів оснащуються старим добрим 1,6-літровим двигуном, який працює в парі або зі звичайною п'ятиступінчастою «механікою», або з роботизованою коробкою Easytronic. Про плюси та мінуси такого тандему ми вже розповідали в матеріалі про хетчбек Opel Astra. Сьогодні ж мені довелося випробувати цікавіший 1,8-літровий агрегат зі змінними фазами газорозподілу, який ішов у парі з п'ятиступінчастою «ручкою», а не з досить флегматичним чотиридіапазонним «автоматом». Їде цей седан, треба сказати, дуже гідно. Мотор забезпечує чудову динаміку, причому машина готова впевнено розганятися як на середніх, так і на низьких обертах, і при цьому його зовсім не обов'язково сильно розкручувати. Коробка передач теж тішить. На перших двох передачах Opel бадьоро стартує, а розтягнута третя дає змогу без зайвої напруги повзати в міських пробках. На трасі автомобіль теж залишає приємні враження: запасу потужності для обгонів цілком достатньо, а під час руху з дозволеною швидкістю він показує цілком помірну витрату. Ще один безсумнівний плюс, на мій погляд, — плавність ходу. З представницькими седанами його, звісно, не порівняти: на стиках мостів і серйозних вибоїнах з'являється не тільки неприємний стукіт, а й помітне трясіння всього, що перебуває в салоні. Зате на рівному покритті машина йде дуже плавно. Подовжена база позбавила її від помітної поздовжньої та діагональної розгойданості, яка так дошкуляла в хетчбеку на високих швидкостях.

В іншому Notchback — це все той самий добре знайомий Opel Astra з гострим, хоч і не завжди інформативним кермом, адекватними гальмами та досить слухняним характером. Словом, це нормальний сімейний автомобіль на щодень, без видатних талантів і явних вад.

Технічні характеристики:

Журнал «Автогід» 22 лютого 2008 № 54

Джерело – AUTOMANIA.RU