Три до одного. Хто з кросоверів кращий — Opel Antara, Toyota RAV4 чи Nissan X-Trail?

До речі, це зовсім не жарт. Щодо позашляховиків ми, звісно, пожартували, але ось кросовери дійсно непогано підходять для міста. Сидиш високо, огляд чудовий. Без проблем можна заїхати на бордюр, а взимку припаркуватися в кучугурі, куди жодна легковичка не ризикне сунутися. Витрата в них ненабагато вища, а динаміка з керованістю — не набагато гірша. Та й на дачу по розбитій дорозі, якщо знадобиться, можна дістатися. Але для багатьох набагато важливіше те, що кросовер — це «майже джип», тільки коштує значно дешевше. І в цьому сенсі нашим співвітчизникам явно до вподоби Nissan X-Trail. Грубуватий і кутастий, він дійсно виглядає як справжній підкорювач багнюки. До речі, за статистикою, у нас X-Trail частіше купують саме чоловіки. Ось він, найгероїчніше виглядаючий кросовер за $40 тисяч. Чого ще бажати? Вражає X-Trail і всередині. У Nissan почуваєшся якщо не підкорювачем Дакара, то вже учасником якогось трофі-рейду — це точно. Сидиш високо в квадратному, місцями грубуватому інтер'єрі. Перед тобою простягається величезне поле, і тільки ти хочеш на нього заїхати, як розумієш, що це поле — капот. Загалом, усе дуже мужньо і навіть трохи по-геройськи. Ще дуже добре, що щиток приладів на новому X-Trail нарешті перестав займатися нонконформізмом і зрозумів, що краще йому стирчати не по центру панелі, а на звичному місці за рульовою колонкою. Інтер'єр Nissan став виглядати набагато краще, хоча деяке відчуття кондовості залишилося. Не допомагають ні м'який пластик, ні якісна шкіра — річ, радше, у дизайні. Різномастий пластик псує відчуття від інтер'єру. Зате з практичністю та комплектацією — нуль проблем. З оснащенням проблем немає. Наш тестовий X-Trail виявився з дволітровим 141-сильним мотором, варіатором і в максимальній комплектації: з величезним люком, шкіряним салоном, електроприводами сидінь, клімат-контролем, CD-чейнджером, системою стабілізації та Bluetooth. Просять за такий автомобіль $40 980. Відрізнити новий X-Trail від старого з першого погляду — завдання для знавця. А ось за кермом RAV4 уявити себе Крокодилом Данді не виходить. Хоча б через один зовнішній вигляд — Toyota більше схожа на пудреницю, ніж на підкорювача бездоріжжя. Але навряд чи хтось зможе дорікнути машині за це. Навпаки, саме за це її й люблять представниці прекрасної статі. Звісно, поруч з іншими RAV4 виглядає не надто мужньо. Але чи треба воно? Усередині — повна гармонія із зовнішністю. Химерний дизайн «двоповерхової» передньої панелі та дверних ручок, купа поличок, кнопочок і відділень під дрібнички. Але «за бортом» не видно й натяку на капот, а посадка — радше, мінівенівська. До речі, якість оздоблення Toyota не вразила нашу уяву — цілком звичайний пластик, який не намагається здаватися дорожчим, ніж він є насправді. Але ситуацію рятує дизайн — у RAV4 присутнє відчуття затишку. І є дрібні приємні дрібнички, на кшталт полички над бардачком, яка відкривається і закривається натисканням кнопки. Кумедна штуковина. У RAV4, мабуть, найпростіші матеріали оздоблення, але все дуже цивільно і добротно. А в різноманітних ящичках і поличках для дрібничок легко заблукати. Мотор заводиться кнопкою. Наш RAV4 виявився в найнавороченішій версії — з 2,4-літровим мотором потужністю 170 к.с., чотириступінчастим «автоматом», шкіряним салоном, електроприводом водійського сидіння, двозонним клімат-контролем і системою безключового доступу в салон. За все про все — $45 430. Аудіосистема з CD-чейнджером наявна, але ось ксенону, як і в X-Trail, теж немає. Запаска висить ззаду — а це означає важкі п'яті двері та найнижчу підлогу багажника. А що ж новенький? Opel Antara на тлі таких різних конкурентів — щось середнє, хоча більше тяжіє до RAV4. З одних ракурсів вона виглядає дуже мило, з інших — спортивно, але ось «мордочці», на наш погляд, усе ж бракує виразності. Адже яким красивим був концепт Antara GTC… Opel — новачок у справі кросоверобудування. Чи виявиться перший млинець грудкою? Зате інтер'єр радує і дизайном, і якістю. Посадка теж чудова — у жорсткому чисто німецькому кріслі з непоганою бічною підтримкою сидиш як влитий. І хоча в усіх трьох машин рульова колонка регулюється по висоті та по довжині, найкраща посадка — в Opel. Типово легкова, нам подобається. А не подобається те, що в Antara, як і в багатьох інших Opel, практично нікуди покласти дрібниці. Телефони, цигарки, інші потрібні й корисні (і шкідливі) речі доводиться розпихати по кишенях. Салон типу «Opel звичайний» в Antara розбавлений круглими дефлекторами повітроводів і трохи іншою архітектурою. А ось матеріали — безсумнівно, на голову вищі і за Ніссан, і за Тойоту. Вибивається з ансамблю тільки кермо, яке хтось чомусь вирішив не обтягувати шкірою. Та й загалом комплектація не ахті: салон тканинний, регулювання сидінь — механічні. Хоча клімат-контроль, «музика» та інші обов'язкові речі для машини за $39 900 присутні. З приємних є два парктроніки — передній і задній. У RAV4 немає жодного. Усередині дуже якісно, але до всього доведеться звикати — до керування аудіосистемою, відсутності місць під невеликі речі. А ось підрульові перемикачі, які на всіх інших Опелях нефіксовані, у Antara — звичайні. Коробка в Antara — п'ятиступінчастий «автомат», а двигун об'ємом 2,4 літра. Тільки от розвиває він усього 140 «конячок». Адже мотор цей — від Chevrolet, та й сама Antara побудована на спільній базі з Captiva і виробляється на тому ж заводі в Кореї. Отже, у тому, що Antara програє в динаміці RAV4, немає нічого дивного. Динаміки Opel загалом вистачає, але погоняти бажання не виникає. До того ж і «автомат» нікуди не поспішає і робить свою роботу з почуттям, з розстановкою. Мабуть, Antara з 3,2-літровим V6 потужністю 227 к.с. буде цікавішою. Але зараз ми маємо те, що маємо. З усіх учасників тесту Antara виглядає найдинамічніше. Шкода, що тільки виглядає. Не викликає захоплень і керованість. Antara рулиться легко і зрозуміло, але в повороти пірнає з невеликою лінощами. Тож чудові крісла, в яких ми угледіли явний натяк на спортивність, насправді-то ні на що не натякали. Не відрізняється Opel і комфортом — підвіска помірно жорстка, і не більше того. Але чим більше їздиш на Антарі, тим ясніше розумієш, що їде вона нормально. Так, кермо невиразне, зате на прямій машина стоїть упевнено, а в салоні — гробова, порівняно з конкурентами, тиша. У цьому плані Antara — справжній «гріб на коліщатках». І підвіска, хоч і бухає на нерівностях, вельми енергоємна. Підвіска Antara радує енергоємністю, але засмучує млявими реакціями. Але RAV4 — набагато веселіший. 170-сильний мотор бадьорить при розгоні, уже дозволяючи хуліганити. А найбільше здивувала коробка — у АКПП Тойоти тільки чотири швидкості, але наскільки ж жвавіше вона працює! У підсумку динамікою керувати дуже зручно — машина точно йде за педаллю, а їзда в місті — суцільне задоволення. Перевага в три десятки «конячок» дозволяє RAV4 легко йти у відрив від конкурентів. У тому числі — і за ціною. Керується Toyota теж найкраще. У RAV4 найшвидші та найточніші відгуки на кермо, найнатуральніше зусилля. І хоча до рівня нормальної легковички ще далеко — усе ж таки даються взнаки великі ходи підвісок і високий центр мас, — для міста «почуття автомобіля» вистачає за очі. Щодо комфорту RAV4 навряд чи гірший за Opel. Хіба що дещо шумніший. Підвіска приблизно така ж жорстка. Єдине — їй трохи бракує енергоємності.