Теорія досконалості. У гонитві за ідеалом на Nissan Qashqai

І поки пошуки тривають, хоча виробники невтомно пропонують публіці свої уявлення про те, яким має бути ідеальний автомобіль. Словами та гарними картинками водіїв не переконаєш. Але кожному потрібні свої кумири та предмети обожнювання. Наприклад, для Вадима Гагаріна найкраща машина — не та, що відвезе п'ятьох пасажирів і пару холодильників, а та, чиє «стадо» кінських сил вразить будь-якого коннозаводчика. Причому що більше коней, то добріший Вадим до оточуючих. А комусь для щастя вистачить і крихітного, але неймовірно чарівного Smart.

У всіх свої примхи та запити. Але ж має існувати універсальний автомобіль, який влаштує якщо не всіх підряд, то хоча б звичайного водія? І такий претендент знайшовся: «японець» на ім'я Nissan Qashqai, який не так давно зійшов з конвеєра заводу в Англії.

Ця ідея давно витала в повітрі. Що потрібно типовому міському жителю без особливих автомобільних фетишів на кшталт шаленої динаміки чи епатажної зовнішності? Йому потрібні зручний салон, пристойна динаміка, зрозуміла керованість, збільшений кліренс і натяк на «позашляховість». І ще зовнішність: «Зробіть нам не трактор, але й без гостей із майбутнього».

Nissan закинув усе це у свій кухонний комбайн і перемішав. На виході виїхав Qashqai — самобутня машинка. Не потворна, але й красунею її не назвеш. Хоча треба визнати: дивний вираз «обличчя» і незвичайна корма не дадуть переплутати його з іншими автомобілями. Будь я власником, наклеїв би на нього пару стікерів із написом: «Сам ти потворний!» Про всяк випадок. Занадто вже протилежні думки про його дизайн можна почути від людей, які показують на нього пальцем.

До речі, звідки таке дивне ім'я — Qashqai? Дотепники уже встигли порівняти його і з кішкою, і з кашею, і з тим, що після цієї каші буває. Але назва перекладається як «міський кочівник». Бомж, чи що? Судячи з обробки — точно ні. М'який пластик і стильний інтер'єр виглядають дуже гідно. Для компактного кросовера, він же хетчбек гольф-класу, — цілком.

Зате решта інгредієнтів змішалися чудово. Автомобіль компактний, але високий — водій сидить, як монарх на троні. Усі потрібні кнопки та важелі під рукою. Тож нескладно керувати своїм маленьким світом під назвою Qashqai. Щоправда, пульт керування надто хитромудрий — від великої кількості кнопок очі розбігаються, а налаштування двозонного клімат-контролю настільки мудроване, що виходить за межі пристойності й не повертається.

А от пасажирам другого ряду варто поспівчувати. Спинка заднього дивана випрямляє поставу дужче за мануального терапевта. До того ж підлога високувата, а профіль сидіння чітко розділений на два місця. Ніг достатньо, якщо ви, звісно, не граєте в баскетбол.

Тільки не забудьте скласти речі в багажник перед поїздкою. А багажничок підкачав — лише 352 літри. Туди лише пара дорожніх сумок із натяжкою влізе. Ну й хай, зате складаєте задні сидіння — і отримуєте відсік на 1513 літрів, хоч холодильник вантажте.

Що ще просили? Комфорт? Є він. Щоправда, підвіска жорсткувата й справно передає водієві та його п'ятій точці зведення з дороги: яма, купина, лежачий поліцейський, купина, купина, люк. Не зубодробильно, але наші дороги починаєш ненавидіти ще сильніше.

До речі, цей кочівник швидко пересувається містом. Дволітровий мотор видає 140 «коней», і цього вистачає для чудової динаміки навіть із варіатором CVT! Є ручний режим із шістьма фіксованими ступенями, який дозволяє водієві самому знижувати передачу, а вгору вони перемикаються автоматично — без ривків. Але й без «ручки» Qashqai жваво розганяється до першої «сотні» за 11,3 секунди.

Динаміка тішить, але дратує одне — Qashqai постійно гарчить «Ррррррр!» Причому неважливо, розганяєтеся ви чи гальмуєте, варіатор тримає оберти високо. Про спортивний режим і мови немає, його просто немає. Дзижчання мотора втомлює дужче за нічну трансляцію чемпіонату Брянської області з шахів.

Схоже, вся шумоізоляція залишилася на складах заводу в Сандерленді, і голос мотора наполегливо пробивається на високих швидкостях. Крім монотонної пісні двигуна, ви завжди чуєте свіжі новини з колісних арок. Зайве підтвердження слабкої «шумки» — уривок розмови на пристойній швидкості з пасажиром.

Пасажир: «Ну що, поїдемо за квитками на чемпіонат світу з хокею?»
Водій: «Ага, мені теж не подобається Діма Білан!»
Так-так, саме так усе й було!

Зате містом Qashqai літає як заправська легковичка — жодного відчуття важкості й громіздкості. Як немає й відчуття швидкості (навіть попри шум). Водій сидить високо та спостерігає за дорогою, зовсім не дивлячись на спідометр.

А от коли пряма ділянка закінчується, починається нудьга. Вона ховається за першим же поворотом. Тут і крени кузова (добре хоч незначні), і діагональне розгойдування, а от азарту чомусь немає. Але найбільше здивувало рульове керування. Електропідсилювач начебто є, але працює він, мабуть, абияк — баранку крутити важче, ніж на більшості машин. І реактивне зусилля не вражає. Гаразд, хоч на парковці опір слабшає.

Тож машинка хоч і впевнено (особливо на трасі), але вкрай нецікаво керується. Хоча про що говорити — Qashqai всього лише ідеальний масовий автомобіль із усередненими здібностями.

Навіть привід у нього усереднений — майже повний, знайомий по X-Trail. Крутите шайбу з режиму 2WD (передній привід) до Auto (під'єднуваний зад) або 4WD Lock (імітація блокування центрального диференціала) — і радієте життю. Золота середина для багатьох і чудове рішення для нашого клімату. Хай він і «нечесний», лише під'єднуваний у скрутну хвилину, але замет подолати чи на гірку заїхати вийде.

Та й пластикові накладки по периметру кузова, а також кліренс 200 міліметрів — лише в плюс. Тож кидаємо виклик бездоріжжю! Але щойно ви зіткнетеся зі справжнім офроудом, він не постесняється пожбурити блискучу машинку на 17-дюймових колесах із тонкою гумою в багнюку, і тоді без трактора не вибратися.

І наостанок про оглядовість. У заднє скло видно менше, ніж у дірку в паркані. Але це компенсується парктроніком або, як опція, камерою заднього виду. А от бічні дзеркала-лопухи чудові — від вашого погляду не сховається ніхто, навіть Smart.

І що в підсумку, чи можна назвати Nissan Qashqai ідеальним автомобілем? Мабуть, ні. Адже «шумнувато» та «жорсткувато» — не характеристики ідеалу. Та й узагалі, найкращий Qashqai — той, що коштує близько $23 тисяч із 1,6-літровим 115-сильним мотором, МКПП і переднім приводом, а не повнопривідна «фарширована» іграшка за $30 з хвостиком тисяч. Адже головний фактор успіху при створенні ідеального автомобіля ще ніхто не скасовував — ціна.