Mercedes-Benz GL
ПЕРШІ ХЛОПЦІ НА КУБАНІ
Альфред Марданов, «Автоклуб-Казань»
Запрошення випробувати нові Mercedes у Краснодарі застало мене зненацька. Не те щоб мене бентежила відстань від Казані, просто ми буквально днями закінчили знайомство з новим Е-класом, і на найближчий час планів на машини цієї марки я не будував. Але на початку зими зірватися в теплі краї — привабливо, тим більше що торішній тест-драйв у Сочі від іншого виробника ми так і не відвідали. Вирішив глянути в інтернеті погоду в Краснодарі, щоб зрозуміти, що брати з собою з одягу. Чудово! Плюс сімнадцять, тоді як у нас мінус п'ять — і це за Цельсієм. Збір учасників, які з'їхалися з усієї країни, був призначений у Шереметьєво прямо перед вильотом. Як організаторам вдалося зібрати нас, журналістів, які добиралися до Москви різними шляхами — потягом, літаком, хто як — в одному місці в один час, для мене залишається загадкою. Злагодженість і чіткість роботи вразили мене вже тоді. В очікуванні рейсу в аеровокзалі я боровся зі сном, намагаючись вгадати, хто з присутніх виявиться моїм колегою по цеху. Треба ж чимось себе зайняти, щоб не втрачати форму.
Мені, як завжди, не спалося в поїзді, плюс дорога до аеропорту, реєстрація, переліт — у результаті тест-драйв розпочався для мене після півтори доби без сну. Майже порожній новенький термінал нагадував будівлю, поруч із якою вибухнула нейтронна бомба невеликої потужності: усе працює, усе функціонує, але якось мляво й малолюдно. А яка сувора публіка летіла цього разу! Зазвичай після посадки прийнято аплодувати, але коли шасі торкнулися смуги, в салоні стояла мертва тиша — жоден м'яз не здригнувся на обличчях пасажирів. Ще під час заходу на посадку з ілюмінатора було видно, що на вулиці тепло. Насправді виявилося, звісно, не +17, а всього +7, але відчуття було таке, ніби осінь затрималася, забувши зазирнути в календар. Дерева ще не до кінця скинули жовте листя, а в повітрі витав якийсь особливий південний аромат. Нас виявилося чимало — близько 25 осіб. Завантажившись в автобус, їдемо в готель «Платан», оточений однойменними деревами. Перед входом нас зустрічає загін Mercedes-Benz, вишикуваний в один ряд. Картина вражає!
Цього разу перед судом журналістів постали оновлений GL та Е-клас 4Matic. Усього було 14 автомобілів, судячи з довіреностей на право керування, які нам видали перед тест-драйвом. Це Mercedes-Benz E 350 4matic, Mercedes-Benz E 500 4Matic, Mercedes-Benz GL 350 CDI 4matic, Mercedes-Benz GL 450 4Matic, Mercedes-Benz GL 500 4Matic різних комплектацій і кольорів. Брифінг перед тестом зайняв небагато часу. Нас розділили на дві команди: перша сьогодні знайомитиметься з чудовими GL, друга — з Е-класом, а завтра ми міняємося. Я вражений здатністю інструкторів нагнати страху на людей перед тестами. Жахливі небезпеки нібито таїть шлях, який пройде прямо від готелю через усе місто, вийде на трасу і поведе в гори, через перевал, брід і серпантин, а потім поверне до готелю. Уже й не знаю, чи впораємося ми?! Перед тим як видати ключі, нам, як належить, вручили спеціальні дорожні книги, у яких маршрут прописаний з точністю до метра, але розібратися в них без штурмана просто нереально. Мені дістався в напарники колега з Красноярська. Бідолаха пролетів крізь неймовірну кількість часових поясів і мучився від утоми більше, ніж будь-хто інший. Який приємний сюрприз — ми починаємо наш шлях з єдиного білого красеня GL 500, під капотом якого восьмициліндровий майже чотирьохсотсильний двигун.
Mercedes-Benz провів рестайлінг GL, після чого цей клас автомобілів став ще привабливішим зовні, набувши мужніших форм. Модернізовані бампери, удосконалене хромоване захисне покриття днища задньої та передньої частини автомобіля, нові грати радіатора, а також протитуманні фари/фари денного світла, з'єднані хромованою пластиною. Серед нововведень — колеса з дисками з легкого сплаву (18–21 дюйм) і нова хромована вихлопна труба. Кольорова гама розширена і тепер включає два нові кольори «металік»: мідно-сірий і паладієво-сріблястий. Фаркоп тепер прихований під заднім фартухом і може висуватися за потреби. Помітив, що 500-ки відрізняються зовні тим, що грати радіатора складаються з трьох поздовжніх елементів, тоді як решта задовольняються двома. Також зміни торкнулися і технічного оснащення автомобілів, що викликає особливу гордість Mercedes-Benz. Серед них — ціла низка допоміжних систем, включно з інноваційною технологією безпеки PRE-SAFE®, яка в разі неминучого зіткнення забезпечує максимальну безпеку автомобіля та пасажирів, оптимальним чином активуючи захисні пристрої. Водій це відчуває тільки по тому, як спрацьовує попереджувач ременя безпеки. Електрично регульоване крісло переднього пасажира з функцією пам'яті (опція) займає оптимальне положення, для того щоб подушки безпеки та система ременів змогли спрацювати найефективніше.
На додаток система передбачливо закриває люк і бічні стекла. Якщо зіткнення не сталося, а динамічні показники прийшли в норму, натяг ременів безпеки автоматично послаблюється. Крісло переднього пасажира, бічні вікна та люк приймають початкове положення. Інтелектуальна система освітлення ILS забезпечує оптимальний розподіл світла фар з урахуванням ситуації на дорозі та погодних умов. Вона автоматично вимикає дальнє світло, якщо «бачить» зустрічний транспорт. До стандартного комплекту також входять світлодіодні фари денного світла та задні габаритні ліхтарі. Краєм ока зазирнувши в технічні характеристики, я вихопив показник розгону до сотні — 6.5 секунди, і це при власній масі в 2.5 тонни. Сам по собі показник уже не дитячий, та ще для такої махини! Я навіть збадьорився від передчуття подорожі, дивлюся, і Юра (мій красноярський друг) теж якось пожвавішав і активно вивчає дорожню книгу — він вирішив першу ділянку маршруту пройти на штурманському місці. Ось усі в зборі, виїжджаємо. Так, із газулькою треба бути обережнішим: автомобіль просто заряджений на старт, відчуття таке, що він вирішив іти врозріз із законами фізики і готовий не просто їхати, а парити над землею. Мені не дуже сподобалася організація руху в Краснодарі — якось усе хитромудро й не зовсім зручно, але тим не менш за допомогою дорожньої книги ми вирвалися на оперативний простір — на заміську ділянку шляху. Я так і не знайшов протягом 30 кілометрів до гірської ділянки місця, де можна було б до упору натиснути на газ: увесь час когось наздоганяв на трасі. Але тим не менш на цих коротких пострілах втискає в крісло аж у два заходи, мабуть, у момент перемикання 7-ступінчастого 7G-Tronik. Ця коробка з 4Matic — окрема тема.
Повний привід тут влаштований через двоступінчасту роздатку, зістиковану з автоматом 7G-TRONIC. Пара карданів із ШРУСами у звичайних умовах ділить момент між осями у пропорції 45:55, а конічний диференціал відповідає за вирівнювання обертів. Якщо колеса починають буксувати, у справу вступає електроніка 4ETS, яка перерозподіляє тягу, пригальмовуючи прокручувані колеса і віддаючи момент тим, у кого зчеплення краще. Сама конструкція інтегрована прямо в коробку — так і місце економиться, і ККД вищий. Перемикати передачі можна або довірившись автомату, або вручну підрульовими пелюстками. Я випробував обидва варіанти і помітив, що в автоматичному режимі коробка спрацьовує швидше. Шумоізоляція і загальний комфорт настільки гарні, що швидкість майже не відчуваєш, і дивитися на спідометр зовсім не тягне — хочеться просто їхати й отримувати задоволення. Асфальт закінчився досить швидко, але з пневмопідвіскою AIRMATIC, яка стоїть вже в базі, комфорт і стійкість залишилися на висоті. Система тримає кліренс постійним незалежно від завантаження. На крутих віражах я спеціально намагався спровокувати машину на крен, але вона вписувалася в повороти напрочуд легко, без жодних «джипівських» натяків на розгойдування. Дорожній просвіт можна змінювати на ходу — автоматично або вручну. При розгоні до 140 км/год кузов сам опускається на 15 мм на обох осях, щоб знизити опір повітря і додати стійкості. Коли швидкість падає нижче 40 км/год, просвіт повертається у стандартне положення. Окрім стійкості на шосе, така підвіска обіцяє непогані позашляхові задатки, але повністю перевірити це не вдалося — маршрут був, скажімо так, не зовсім офроудом. Втім, по техніці можна повірити на слово. Правда, одразу зазначу: це не машина для підкорення полів і джунглів, а для зовсім жорстких умов існує спеціальний пакет Offroad-Pro. Тест-драйв був влаштований так, що кожен міг покататися на всіх версіях мотора, і перед тим як лізти в гори, ми помінялися машинами.
Нам належало два однакових кола по розміченій трасі. Це якраз те місце, де має пройти «блакитний потік», і інструктори заздалегідь попереджали, що там буде непросто. Підйоми до 60 градусів, жодних огорож і попереджувальних знаків. А ще під час брифінгу на очах у всіх із лісу вийшло сімейство оленів. Ну що ж, подивимось! Дорожня книга виявилася настільки докладною, що в ній були відмічені навіть небезпечні ямки — правда, я їх так і не побачив, а ділянка, позначена як «небезпечна», насправді виявилася просто затяжним спуском із поворотами. Створювалося відчуття, що машина, як розумний кінь, сама їде вже знайомою дорогою. Причому це відчуття було у всіх учасників. Туман, який супроводжував нас із самого початку, ставав усе густішим, і друге коло ми вже їхали практично наосліп. Протитуманки не особливо допомагали (до того ж, щоб їх увімкнути, довелося поламати голову), і в якийсь момент ми вирішили, що заблукали. Але впевненість, яку вселяв GL, нікуди не поділася, навіть з’явився азарт нарватися на пригоди. Але не вийшло — машина сама вивела нас куди треба. На пересіченій місцевості мені все ж більше сподобався дизель: впевнена тяга на низах надає спокою, і хочеться дороги жорсткішої. Інструктори потім сказали, що через туман ми не бачили, наскільки небезпечним був той спуск, але в цю пору року тут завжди така димка — боюся, вони й самі нічого не бачили. Адаптивна підвіска, що підлаштовується під покриття, працює дуже помітно. Спочатку на гравійці після асфальту нас добряче трусило, але через пару метрів усі неприємні вібрації зникли. Причому на шосе краще вмикати режим «Sport», а на ґрунті — «Comfort». Шкода тільки, організатори не продумали піт-стопи для фото — довелося знімати стихійно, особливо біля невеликої річечки, яку ми форсували вбрід. Комусь із учасників я подарував чудовий кадр, коли з фонтаном бризок пронісся по воді, а сам зловив такий момент уже з машиною позаду, і не зовсім вдало. Ідея автомобіля, яким можна керувати однією лівою, працює і на такому покритті — настільки він слухняний і передбачуваний. До готелю поверталися вже затемна, і, щоб не морочитися з дорожньою книгою, я прилаштувався за інструктором, який, скажімо прямо, не шкодував газу. Ох, 500-тка — це річ! Я геть забув, що за спиною в мене два ряди сидінь і майже 2,5 тонни ваги. Остудив мій запал жартівник на старому Civic із розмальовкою «Police» — спрацював інстинкт, і я пригальмував. Тисача чортів мені під капот, я ж не в Європі, а в Росії-матінці, де хоч і тепло зараз, але країна величезна — від часових поясів до клімату. Сміялися ми з Юрою аж до самого готелю! Як би не подобалася мені 500-тка, я обрав би 450-ту. Потужності всього на 48 коней менше, до сотні програє 0,7 секунди, зате різницю в рублях я відчую. Хоча... кого це хвилює, тут купують не просто машину, а Mercedes-Benz. Увечері на нас чекала вечеря в затишному кафе з італійським колоритом, а на завтра — заїзди на E-Клас 4MATIC.
День другий
Підйом на світанку, збори — і знову в путь, тепер на старий закинутий аеродром (скільки їх ще по країні!). Там для драйв-тесту нових E-Клас 4MATIC підготували трасу прямо на колишній злітній смузі. Це і «змійка», і «лосиний тест», і змійки з різною шириною, розворот у вузькому коридорі, розгінна пряма, гальмування в боксі, квадратний майданчик для розвороту, паркування заднім ходом і фініш у створі воріт. Зовні «Єшки» з повним приводом нічим не відрізняються від звичайних задньопривідних версій, і, що важливо, за вагою вони майже такі самі — різниця всього 70 кг. Такого результату досягли завдяки поздовжньому розташуванню двигуна, об’єднаного в єдиний блок із головною та роздавальною коробками. Це компактно, легко і дозволяє максимально відбирати потужність — вигідна відмінність від інших повнопривідних легковиків із поперечним мотором. Тож зайві 0,4 літра палива на сотню — справжня дрібниця порівняно зі звичайним автомобілем.
Із дорожньою книгою ми вже майже на «ти», повільно виїжджаємо колоною до місця призначення. Акустичний комфорт і м’якість підвіски нічим не видають повнопривідну версію — усе як у звичайному E-Класі. Нам знову дісталася 500-тка, і ми обоє задоволені, хоча на аеродромі навряд чи вдасться вичавити з неї хоча б половину швидкісного потенціалу. Якщо GL був швидким, то ця «Єшка» за рахунок меншої ваги — ще швидша. Я б кнопку вимкнення ESP взагалі прибрав або замаскував, щоб не було спокуси. Спробував стартанути з місця «в пол» — машина, як моторний човен, присіла на корму, вийшла на глісер і полетіла. У крісло втиснуло сильніше, ніж учора в літаку при зльоті. Гальма під стать динаміці — інакше таку міць і не втримати. Уся концепція автомобіля заточена під безпечну зимову їзду. На це працюють усі системи: і гальма, і опалення, і привід, який при пробуксовці може видати максимальне прискорення навіть у складних умовах — наприклад, коли один бік машини на обледенілому підйомі (так званий змінний коефіцієнт тертя) або обидва колеса однієї осі ковзають (перепад коефіцієнта тертя). Повністю перевірити це не вдалося — снігу немає, але на тестовому майданчику з калюжами та брудом усе було цілком наочно. До речі, на 350-й я помітно швидше проходив змійку. Причина проста: 500-тка важча, і ніс треба встигати довертати, а газом працювати доводиться обережніше — жвавість-то не дитяча. А от 350-та вийшла більш збалансованою і для таких вправ цікавішою. Спробував вимкнути ESP — і понесло. Не зрозумів. Ще раз! Виходить, що ESP®, 4ETS і ASR більшу частину часу взагалі не втручаються, а оптимальний розподіл моменту забезпечує сам привід навіть на слизькій дорозі. Коригування руху відбуваються майже непомітно. І це правильно: я не люблю, коли «електронний нашийник» постійно смикає, а тут усе працює максимально інтелігентно. Безпека, чудова керованість, комфортна підвіска і тиша в салоні роблять E-Клас 4MATIC серйозним гравцем. Тепер про ціни: GL 450 — від 3,7 млн руб., GL 500 — від 4,9 млн руб., GL 350 — від 3 млн руб., Е 500 — від 3,1 млн руб., Е 350 — від 2,5 млн руб.
Фото Mercedes-Benz та автора