Зросійщений Zoom-Zoom

Коли ми вирушили з Ярославля до Углича, я влаштувався на пасажирському кріслі нової Mazda CX-7 і зловив себе на думці: даремно ми не поїхали на презентацію цих машин своїм ходом. Захід проходив за 260 кілометрів від Москви, і добиратися туди на самих кросоверах було б набагато спокійніше і зручніше, ніж трястися в тісних шестимісних гвинтових літачках. Остаточно в цьому переконався вже після приземлення в столиці, коли з'ясувалося, що в нашого борту на зниженні заклинило один із кермів…

Передмова

Європейська версія CX-7, з якою я познайомився півтора місяця тому під Парижем, залишила по собі масу приємних емоцій. Це красивий, стрімкий автомобіль із явно спортивною родоводом: під капотом — 260-сильний турбомотор, підвіска зібрана жорстко, а керованість тішить азартом.

Єдине, що викликало нарікання, — зчеплення, яке дісталося кросоверу від Mazda6 MPS. Воно виявилося надто тугим і спрацьовувало ривком, вимагаючи ювелірної роботи лівою ногою. До того ж підвіска була надто жорсткою. На французьких серпантинах таке налаштування шасі — це, безумовно, кайф, але навіть там машина не пропускала жодного стику чи тріщинки на асфальті. А тепер уявіть, що творилося б на наших дорогах? Щоправда, до Росії постачаються дещо інші автомобілі, які пройшли адаптацію до місцевих умов.

Для Росії...

Нагадаю, що CX-7 випускається у трьох варіантах: європейському, американському та російському. Від першого «наш» кросовер узяв кузов із посиленою антикорозійною обробкою та деякі дизайнерські штрихи — інакше оформлені протитуманки та «спідниця» переднього бампера, плюс інтер'єр. Від «американця» дісталася зв'язка 2,3-літрового турбомотора від Mazda6 MPS і шестиступінчастого «автомата». Щоправда, для Росії двигун трохи придушили — з 260 до 238 коней, зате тепер він спокійно перетравлює вітчизняний 95-й бензин.

А ось підвіска у російської версії власна. Конструктивно вона та сама, що й у «європейки»: спереду «МакФерсон» від Mazda MPV, ззаду «багатоважіль» від Mazda3 MPS. Але налаштування інші. Наші кросовери вийшли комфортнішими за європейські, але при цьому жорсткішими за американські.

Через це у нас із колегою розгорілася суперечка. Він вважав, що після адаптації CX-7 втратила драйв і даремно «маздовці» полізли перекроювати вдале шасі. Я ж, навпаки, порахував, що баланс спорту і комфорту в російській версії витриманий ідеально. Якщо у Франції «це-ікс-сім» запам'яталася жорсткою і тряскою, то ярославські машини — зовсім інша справа! Дрібні нерівності та ямки кросовер проковтує м'яко і тихо, при цьому жодної пухкості в підвісці не відчувається.

Радикальних змін у керованості через переналаштовану підвіску я не помітив. Хіба що в поворотах машина стала трохи сильніше кренитися, а на швидкості кермо трохи порожніє. Втім, можливо, справа не лише в підвісці, а й у м'якших всесезонних шинах, якими штатно комплектуються всі машини для Росії.

Зате на межі — повна надійність. Повний привід тут від Mazda6 MPS, але «під газом» CX-7 поводиться або як автомобіль із легкою недостатньою повертальністю, або ковзає назовні віражу всіма чотирма колесами — і це теж цілком безпечно. Спровокувати занос можна хіба що різко кинувши газ, однак невідключна система стабілізації втручається дуже рано і миттєво повертає машину на траєкторію. Прикро тільки, що на слизькому покритті «побалуватися» не вийде: DSC безжально душить будь-яке буксування, причому настільки грубо, що часом автомобіль на кілька секунд просто ігнорує натискання педалі газу.

З цієї ж причини на CX-7 краще не лізти в справжнє бездоріжжя…

Розгадка проста: у системі повного приводу кросовера стоїть активна муфта з електронним керуванням, розміщена перед задніми колесами. Як і на Mazda6 MPS, вона вміє перекидати момент між осями в діапазоні від 100:0 до 50:50. Але жодного «позашляхового» арсеналу — ні блокувань, ні навіть диференціала підвищеного тертя на задній осі, який є у «гарячого» седана. Усю цю роботу бере на себе система стабілізації. А вона, як я вже казав, у деяких ситуаціях може пригальмовувати колеса до повної зупинки.

Зате на твердому асфальті CX-7, як і раніше, поводиться майже як легковик і дарує море задоволення. Зв'язка 238-сильного турбомотора і шестиступінчастого «автомата» працює чудово: незважаючи на меншу потужність, до сотні російська версія розганяється лише на 0,4 секунди повільніше за «європейку» — 8,3 проти 7,9 секунди. «Автомат» трохи приглушує фірмовий «вибуховий» характер двигуна, зате завдяки гідротрансформатору і коротким передачам «турбояма» майже не відчувається.

Щоправда, за відмінну динаміку доводиться платити витратою — наприкінці маршруту бортовий комп'ютер нашого автомобіля показував близько 24 літрів на сотню. Щоправда, ми грішимо на рваний ритм руху по забитому шосе з нескінченними обгонами.

... з любов'ю

В іншому «російський» CX-7 повністю повторює європейську версію. Той самий лаконічний, але затишний салон із нормальним запасом місця ззаду, місткий багажник (від 455 до 1348 літрів) і проста схема трансформації. Єдине, чого позбавили російських покупців, — двостороннього піддону в багажнику, зате натомість поклали повнорозмірну запаску.

Базова версія Touring із клімат-контролем, електросклопідйомниками на всіх дверях, круїз-контролем, системою стабілізації, шістьма подушками безпеки, АБС, системою розподілу гальмівних зусиль і помічником екстреного гальмування коштує трохи більше 43 тисяч доларів (1 мільйон 141 тисяча рублів).

Топова версія Sport зі шкіряним салоном, ксеноном, датчиком дощу, аудіосистемою Bose та безключовим доступом обійдеться приблизно в 47 тисяч доларів (1 мільйон 265 тисяч рублів).

Технічні характеристики