Схожі, але різні / Тест-драйви Mazda

Це вже друге покоління пікапів Mazda і третє Mitsubishi, що продаються на нашому ринку. Попит на моделі попередніх генерацій був зовсім невисоким. І це недивно. У першу чергу тому, що «старі» L200 і B2500 були суто утилітарними автомобілями. Простіше кажучи – майже вантажівками з шумними малом потужними дизелями, тряскими підвісками та посереднім комфортом у салоні. Сьогоднішні моделі – величезний крок уперед. Утилітарність, звичайно, нікуди не поділася. Це, як і раніше, рамні «трудяги» із заднім мостом на ресорах, які мають неабиякі позашляхові якості, здатні перевозити більше тонни вантажу, буксирувати тритонний причіп. Незамінні помічники для фермерів або будівельників. Але при цьому нові моделі стали набагато інтелігентнішими. Настільки, що цілком здатні відгризти шматок пирога у позашляховиків і кросоверів, особливо враховуючи привабливу ціну пікапів, близько $30 000.

Якість збірки значно покращилася – як зовні, так і всередині. П'ятимісні салони Double Cab вітають сідоків небаченим досі комфортом та оздобленням на рівні легкових моделей. Усередині стало помітно тихіше, а вібрації від двигуна, трансмісії та підвісок відчуваються менше. Турбодизелі нового покоління common rail потужніші та тяговитіші за попередні. У Mazda приріст потужності склав 34 к.с., момент збільшився на 64 Нм, а у Mitsubishi, прибавка, відповідно, 21 к.с. і 74 Нм. При цьому тарахтять вони не так сильно, розганяють пікапи швидше і витрачають менше солярки.

Задня підвіска обох автомобілів конструктивно не змінилася. Нерозрізний міст на ресорах залишився, але був модернізований, щоб збільшити вантажопідйомність і в той же час зменшити коливання та покращити керованість. Спереду ж зміни є. У Mitsubishi з'явилася пружинна підвіска на подвійних поперечних важелях, а у Mazda – торсіонна з подвійними А-подібними важелями. Мета всіх цих метаморфоз зрозуміла – якомога сильніше наблизити характер поведінки пікапів на дорозі до рівня середньорозмірних позашляховиків.

Треба сказати, інженерам це вдалося. Але про це трохи згодом. А поки оцінимо перетворену зовнішність L200 і BT-50. Якість підгонки кузовних панелей досягла рівня легкових моделей, а дизайн, порівняно з минулим поколінням, вийшов на новий рівень. Mazda в цій парі виглядає консервативно. Образ BT-50 – це осучаснене прочитання класики В-серії. Прямі лінії, характерні пропорції, освіжені новою великою решіткою радіатора, новими фарами та розширювачами колісних арок. Зовнішній образ Mitsubishi революційний для пікапа. Його химерний вигадливий дизайн з химерно вигнутими лініями та «обличчям» у корпоративному стилі Mount Fuji нехарактерний для такого роду автомобілів.

Скажу більше, на мою думку, L200 був найекстравагантнішим у модельному ряду компанії до виходу нового Lancer. І тут уже вирішуйте самі, кому що більше до душі, – спокійний, не привертає до себе зайвої уваги дизайн BT-50, чи крикливо-пихатий стиль L200. Інтер'єр є логічним продовженням зовнішньої оболонки. Mazda і тут більш традиційна. Без вишукувань, але дуже якісно для пікапа. Панель приладів з трьома циферблатами та центральна консоль нагадують легкові моделі фірми. Матеріали оздоблення, звичайно, простіші, але стикування панелей та організація робочого місця водія на висоті. Ергономіка в порядку, за винятком двох речей: нерегульованої по вильоту рульової колонки та сидіння з короткою подушкою. Однак усістися зручно можна без проблем. Щоправда, якщо передні сідоки зростом вище 180 см, то заднім буде тіснувато. Внутрішній світ L200 веселіший. Тут і оригінальне синє підсвічування приладів, і зручні «кільця» мікроклімату, і багатофункціональний дисплей по центру, і обшиті шкірою кермо та важелі КПП і «роздатки».

Більш домашнім здається інтер'єр. До того ж є приємна функція, що дозволяє опустити заднє скло. І заднім пасажирам трохи просторіше. Але передні крісла зовсім не сподобалися. На відміну від BT-50 у них немає навіть натяку на бічну підтримку. Високий водій сидить весь час фактично на «п'ятій точці», стегна не лягають на подушку. Незручно. Істотний мінус обох машин – відсутність закритого багажного простору. У відкритому кузові (у BT-50 він покритий вінілом, а у L200 – голий метал) речі не залишиш. Та й назад не покладеш, якщо там хтось сидить. Але все-таки перевезення пасажирів – не головна місія пікапів, можна кинути шмотки і на сидіння. Тим не менш вкотре відзначаємо, що компонування та загальний антураж внутрішнього простору впритул наближений до цивільних кросоверів, що не може не тішити.

Настав час оцінити пікапи на ходу, а також перевірити, на що здатні ці автомобілі на бездоріжжі. Ми вирушили до Тверської області, у місто Конаково. На мою думку, це найкрасивіше місце в радіусі 150 км від столиці. Річка Волга, яка бере свій початок менш ніж за 200 км звідти, недалеко від Селігера, у Конаково досягає вже більш ніж 1 км завширшки. Недарма багато хто називає це місце Московським морем через греблю Конаковської ГРЕС. Триста кілометрів туди-назад цілком дозволяють оцінити ходові якості автомобіля на асфальті, а путівці, лісові дороги та піщані узбережжя – чудовий оф-роуд-полігон. На асфальті від «напіввантажівок» ми не чекали відточеної керованості та божевільної динаміки. Тим не менш піддослідні приємно здивували.

Особливо Mazda. Зібраний, адекватно керований автомобіль. Тандем турбодизеля та п'ятиступінчастої «ручки» забезпечує дуже пристойний розгін для двотонної громадини: всього 12,5 секунди до «сотні». У потоці не відчуваєш себе тихоходом. Швидкість 140–150 км/год на прямій можна тримати без проблем. Довге (4 оберти) кермо, яке дошкуляє в місті, на шосе дозволяє уникнути мимовільних відхилень від курсу. Але в повороті машина досить чітко слідує за кермом по траєкторії, хоча інформації на «баранці» трохи бракує. BT-50 навіть на нерівних покриттях відносно стабільний. Звичайно, міст і ресори даються взнаки, переставляючи машину в повороті або розширюючи динамічний коридор на розбитих прямиках, але це без завантаження. Підвіска жорстка, зате енергоємна та з великими ходами. Разом із високопрофільними шинами вона дозволяє проноситися ходом по таких ямах, що диву даєшся!

Mitsubishi комфортніший, м'якший. Навіть «порожній» автомобіль їде спокійніше за Mazda. По енергоємності та величині ходів не поступається. Але є й зворотний бік – постраждала керованість. На ходу L200 не такий чутливий, як BT-50. Відчуття єднання з автомобілем не таке високе, реакції більш розхлябані. Та й б'є на вибоїнах підвіска сильніше. До того ж тестовий автомобіль був з 4-ступінчастим «автоматом», що помітно погіршувало динаміку та ще більше відсторонювало від процесу керування. Але знову-таки завдяки цьому L200 виграє в комфорті та зручності в повсякденній експлуатації. Та й ззаду трохи просторіше. До речі, пасажири в один голос заявляли, що їм було зручніше саме в Mitsubishi. Тож і тут є вибір – або спритний, але занадто гострий і жорсткий BT-50, або не такий швидкий, але менш дошкульний «перераховуванням» дорожніх вибоїн L200.

Загалом же обидва пікапи, враховуючи особливості їхньої конструкції та масу, залишили на шосе приємні враження. На них без роздумів можна пускатися в далеку дорогу. Ну ось, нарешті, ми дісталися до Волги та переправилися на інший берег на поромі. Погода в попередні дні (йшли безперервні дощі) вселяла надію на справжні позашляхові випробування. І ми не помилилися. Лісова дорога по березі річки в низинах перетворилася на справжнє розкисле місиво. Ну що ж, про всяк випадок у кузові є трос, лопата та гумові чоботи. Вперед!

Те, що показали ці автомобілі поза дорогами, вселяє повагу. Увімкнувши знижувальний ряд і блокування заднього моста (все це є в арсеналі обох), вам важко буде знайти місце, де не зможуть проїхати ці пікапи. Звичайно, це не говорить про те, що треба зломя голову кидатися на них у болото або долати брід на зріст людини. До того ж їхня геометрична прохідність обмежена довгою базою та значним заднім звисом, а у Mitsubishi ще й потужними підніжками. Їм усе ще далеко до «уазика» або короткобазового Wrangler. Але все ж «засадити» BT-50 і L200 важко. Пару раз автомобілі своїм ходом вибиралися з найскладніших ситуацій, коли «морду» по бампер засмоктувало в темну грязьову жижу. При цьому не можна сказати, що «автомат» Mitsubishi був перешкодою. Хоча в «розкачці» все ж «ручка» краща.

Трос, на щастя, так і не знадобився. А по березі з досить глибоким піском позашляховики пересувалися взагалі граючи. Штурмували, здавалося, непереборні підйоми, продовжували рухатися вперед навіть у вивішеному по діагоналі стані, бухалися у величезні калюжі! Потрібно тільки пам'ятати про те, що при увімкненому блокуванні заднього моста машина майже не повертає, іде «плугом».

Від душі повеселилися ми на Волзі. І обидва пікапи були нам у цьому чудовими помічниками. Не підвели. Порадували. По дорозі додому я перебирав у думках усі події минулого дня, намагався розставити пріоритети та визначитися, який же з автомобілів кращий? Нелегке виявилося завдання. L200 і BT-50 – дуже схожі за своєю концепцією та призначенням, але кожен із них володіє низкою відмінних особливостей і деталей. Вони все-таки різні. Комусь більше сподобається нестандартний дизайн Mitsubishi, комусь – «класика» Mazda. Хтось більше оцінить відносну (для пікапа) умиротвореність і комфорт L200, хтось – гостроту та напористість BT-50. Деякі не люблять перемикати передачі вручну, і їх задовольнить «автомат», а комусь навпаки подобається самому клацати «ручкою». На смак і колір, як кажуть... А ми лише додамо, що це були гідні суперники.

ЦІНИ І КОМПЛЕКТАЦІЇ MITSUBISHI L200

Mitsubishi L200 пропонується з турбодизелем 2,5 л (136 к.с) у комплектаціях: Invite, Invite+, Intense та Instyle. Invite та Invite+ оснащуються 5-ступінчастою МКПП та повнопривідною трансмісією EASY-SELECT 4WD з жорстко підключеним переднім «мостом». Intense (з трансмісією Super Select 4WD від Pajero) може бути з 4-ступінчастою АКПП, а Instyle – тільки з АКПП. Обидва варіанти трансмісії оснащені електронним блокуванням заднього диференціала. Ціни на Invite стартують з $24 990, а на Instyle з $33 490. У Invite є: 2 подушки безпеки, тканинний салон, сталеві 16-дюймові диски, підігрів передніх сидінь, аудіопідготовка, центральний замок. Invite+ доповнена омивачами фар, передніми протитуманками та кондиціонером, а Intense – системами ABS та EBD, литими дисками R16, дзеркалами з електрорегулюванням та підігрівом, переднім бампером у колір кузова, розширювачами арок, клімат-контролем, стереосистемою mp3 з 6 динаміками, опускним заднім склом, шкіряним кермом та рукоятками КПП і роздатки тощо. В Instyle – шкіряні передні сидіння з електроприводом, 17-дюймові диски та система стабілізації M-ASTC.

ЦІНИ І КОМПЛЕКТАЦІЇ MAZDA BT-50

Всі варіанти виконання Mazda BT-50 пропонуються з дизельним турбованим 4-циліндровим двигуном 2,5 л (143 к.с) та 5-ступінчастою механічною КПП з понижувальним рядом, жорстким міжосьовим блокуванням та диференціалом підвищеного тертя в задньому мосту. Доступні варіанти – Direct (EBR), Touring (EBS та l01) та Active (l02). Ціни від $23 490 до $30 300. У найпростішому (Direct) автомобіль укомплектований сталевими дисками R15, аудіопідготовкою, фронтальними подушками безпеки та регулюванням керма по висоті. У Touring є фарбування бамперів, ручок дверей, дзеркал (з електрорегулюванням та підігрівом) і решітки радіатора в колір кузова, електросклопідйомники, центральний замок, підігрів передніх сидінь, АБС, бічні «подушки», розширювачі арок та mp3 CD-магнітола з 4 динаміками. У Touring (l01) додаються литі 16-дюймові диски та акумулятор підвищеної ємності. У найдорожчій комплектації Active можливе двоколірне фарбування кузова ($690), а решітка радіатора, ручки дверей та корпуси дзеркал хромовані, стереосистема з 6 динаміками та CD-чейнджером. Тестовий автомобіль – у виконанні Touring (l02). Його вартість – $27 690.