Я завжди ставився до величезних люксових позашляховиків приблизно як до телефону, всіяного діамантами, або до ручного леопарда на повідку, — дорога, але абсолютно марна іграшка. Поки я не мешкаю в родовому маєтку десь у глухій лісовій хащі з двадцятьма нащадками, купівля такого апарата не виглядає для мене раціональним рішенням. Іронія в тому, що вже за пару місяців заасфальтована й вилизана Москва, а зовсім не якась непролазна глибинка, заповниться свіжими Lexus LX 570. Саме такими, як той, що дістався мені. А Infiniti QX56, який ми вирішили взяти в пару до Лексуса, вже зараз бороздять столичні вулиці.
Причин обійти стороною обидва ці автомобілі предостатньо. Вони кусаються ціною, п'ють бензин відрами, у місті поводяться як неповороткі бегемоти й вимагають на парковці півтора, а то й два машино-місця. Їхня практичність настільки ж очевидна, наскільки й надмірна. Той, кому реально потрібно щодня вантажити під зав'язку салон і багажник і розвозити натовпи народу, на жаль, їздить на машині зовсім іншого калібру.
Але варто лише опинитися всередині LX 570, як та частина мозку, що відповідає за логіку й холодний розрахунок, капітулює. Замість роздумів про те, наскільки мені одному потрібна така гора металу, ти дивишся на розстелене попереду сріблясте плато капота й ловиш задоволення від того, як зверхньо поглядаєш на дрібну шушеру в потоці. Відчуття, ніби весь світ присів навпочіпки.
Салон Lexus — це, власне, Lexus. Архітектура передньої панелі в усієї марки одна й та сама, але вона мені ще не набридла. Ергономіка на висоті, діапазони регулювань величезні. Оглядовість теж порадувала: назад у дзеркала видно чудово, та й уперед можна зазирнути просто над «головами» тих, хто їде попереду. Матеріали не підвели — до якості збірки тепер причепитися ще складніше. Хоча в мене вийшло. Взяти хоча б…
Салон LX 570 зібраний бездоганно, хоча й у ньому знайшлися свої японські дивацтва. Як і в Infiniti, тут є безключовий доступ та електрорегулювання з пам'яттю. Але ось посадка в Лексусі зручніша, та й із мультимедійною системою розбираєшся помітно швидше. Передні крісла оснащені підігрівом і вентиляцією, а між ними розташувався місткий бокс, що охолоджується. А ось за дрібними відділеннями для всілякої всячини Lexus поступається Infiniti, хоча й тут їх предостатньо.
Стоп, ми вже приїхали за Infiniti. Пересідаю в QX56 і почуваюся пониженим на посаді. Начебто все є — і шкіра по салону, і матеріали оздоблення гідні. Але щось невловимо не те. Прилади простенькі (хай і оптронні), кнопки розкидані всюди, таке відчуття, що їх запозичили зі старенького Nissan Sunny. Екран наявний, але замість модного сенсорного — звичайний «телек» із заплутаним керуванням під ним. І посадка не така вдала, як у LX 570. У QX56 кермо взагалі не регулюється по вильоту! Зекономили? Ситуацію трохи, але не повністю, рятує регульований педальний вузол. І бічні дзеркала не такі зручні. Зате погляд на цінник протвережує: скаржитися гріх — так, зекономили! Максимально упакований QX56 коштує мало не в півтора раза дешевше за Лексус. За таку різницю можна обклеїти ЖК-панелями весь салон, включно з підлогою, стелею та багажником. Та й кнопки з натурального граніту встановити.
Посадка в оновленій Infiniti QX56 далека від ідеалу — кермо сильно завалене й немає регулювання по вильоту, а педаль стоянкового гальма чіпляє ліву ногу зверху. Кнопки склопідйомників і замки дверей виглядають дешево, зате заднім пасажирам покладені DVD та екран. У боксі-підлокітнику навіть знайшлася касетна дека! Місць для дрібниць — хоч греблю гати, а вздовж центрального тунелю з обох боків зроблені зручні ніші.
Оснащення Лексуса за свої гроші, щоправда, багатше. Тут тобі й чотиризонний клімат, і навігація, і три відеокамери замість однієї, і підвіска з регулюванням кліренсу й жорсткості (у QX56 пневмоелементи тільки ззаду, щоб тримати рівень кузова за будь-якого завантаження), і ще купа всього. Аудіосистема Mark Levinson із 19 тисячами динаміків по салону легко переграє Bose в Infiniti, де їх усього 12. А ось за моторами майже рівність — у лексусівський 5,7-літровий агрегат вмістилося 367 «коней», а в 5,6-літровий у Infiniti — 325. Паспортний розгін до сотні — 7,5 і 7,8 секунди відповідно. Досить непогано!
Пасажирам другого ряду в обох автомобілях доступні регульовані по нахилу спинки, підігрів, дефлектори обдування (клімат-контроль і там і там чотиризонний) і підсклянники. У Лексусі ззаду можна сидіти втрьох (є електрорегулювання по довжині), але двом краще в Infiniti з його роздільними кріслами та великим боксом між ними. На третьому ряду теж зручніше в Infiniti, хоча набір зручностей схожий.
Величезна махіна LX 570 розганяється й справді вражаюче. Потужно, впевнено, без надриву. Натискаєш на газ — шестиступінчаста коробка без зволікань вмикає понижену, і машина, задерши носа, рветься вперед. Вражає! Але рівно до моменту, поки в дзеркалах не з'являється Infiniti, що мчить. Дивно: слабша й важча машина, у якої передач у КПП на одну менше, не залишає Лексусу жодного шансу.
LX 570 зразково комфортний і тихий. Аудіосистема Mark Levinson із дев'ятнадцятьма (!) динаміками звучить розкішно.
QX не тільки швидший. Його шасі налаштоване куди агресивніше. Поки їжджу на Лексусі містом, усе непогано — для такого мастодонта керується дуже гідно, особливо якщо перевести амортизатори з електронним керуванням у режим Sport. Але пересідаю в Infiniti — і відчуття, ніби пересів у легковик. Крени помітно менші, кермо налите інформативним зусиллям, а «автомат» — мабуть, навіть занадто зухвалий. Якщо LX 570 на газ реагує своєчасно, але плавно, то QX56 намагається «рвати з місця» за будь-якої зручної нагоди. Для драйверської їзди чудово, але пасажирам таке навряд чи сподобається.
Але… тісно цим машинам у місті. Наприкінці дня думка вирватися з кам'яних джунглів на природу стала нав'язливою. Тож наступного ранку ми прихопили з дому їжі, води й речей, які не шкода забруднити, залили під зав'язку баки (а це, між іншим, загалом 198 літрів!) і вирушили за місто.
Коли я виїжджаю за межі мегаполіса, то часто зустрічаю позашляховики, що проносяться повз на шаленій швидкості. Багато хто вважає їх ідеалом для траси — став у лівий ряд і летиш на серйозній крейсерській швидкості в повному комфорті. Дорога байдуже якої якості, а звернути можна в будь-яке селище — проїде без проблем!
Але ось я їду трасою на Лексусі, і мені це заняття не дуже до вподоби. Так, машині байдуже на якість дороги, вона ні на міліметр не зіб'ється з курсу ні в колії, ні на вибоїнах. Ось тільки курс я сам не відчуваю — кермо порожнє, машину розгойдує, і постійно доводиться бути напоготові: туди я їду? Дуже американське налаштування… Режим Sport трохи виправляє ситуацію, розгойдування на хвилях помітно зменшується. А ось пологі дуги, як не дивно, машина проходить дуже впевнено. І нерівності їй не на заваді.
Нарешті, ми зупинилися помінятися машинами. Сідаю в Infiniti. О, ось це інша справа! Тепер можна розслабитися й навіть розвалитися в кріслі. І, притримуючи кермо однією рукою, спостерігати, як назустріч летять кілометри. Інформативність керма достатня. Однак знову підгадила підвіска — навіть на дрібних нерівностях кузов стрясається неприємними вібраціями. Не страшно, звісно, але й приємного мало. І кермо смикається, наче ужалене. На щастя, на курс це особливо не впливає. Позашляховик, створений для гарних доріг. Кумедно, правда? Але якщо заплющити очі на тряску, шум (у Лексусі тихо, як удень у стрип-барі) і заплутаний інтерфейс бортового комп'ютера, то мені краще в Infiniti — за кермом втомлюєшся менше.
Втім, так і має бути. Адже Lexus — це все-таки позашляховик, а Infiniti — кросовер. QX взагалі просторіший. Пасажирам Лексуса гріх скаржитися — у другому ряду спокійно вмоститься людина практично будь-якої комплекції, та й на третьому за бажання можна розміститися. А ось в Infiniti місця в другому ряду зовсім інші. Вони просто царські! Два окремі крісла з індивідуальними підлокітниками, величезним боксом між ними, телевізором та іншими благами цивілізації. І навіть третій ряд сидінь, хоч і залишається умовно придатним для дорослих, — теж просторіший.
Знайоме місце — саме тут рік тому Віталік примудрився посадити Cadillac Escalade на черево. Та прогулянка до трактора запам'яталася йому без жодного захвату. Але цього разу ризик застрягти був куди менший: у нас дві машини, та й троси з лопатами прихопили.
Електронна стабілізація Infiniti дозволяє машині досить помітно ковзати, але при цьому поведінка залишається впевненою та передбачуваною. Повний привід тут підключається — на відміну від Lexus, — а за бажання QX можна зробити і зовсім задньопривідним.
Чесно кажучи, сюрпризів ми не чекали. Та що там — про характер цих машин багато що розповість навіть багажник. У Infiniti він охайний, оброблений приємним бежевим ворсом. Туди без стерильної чистоти краще не лізти, особливо після бруду. А ось у Lexus на підлозі лежить великий грубий гумовий килим, та й крісла третього ряду в складеному вигляді не ховаються в нішу, а стають вертикально вздовж бортів. Втім, трансформація в обох машин елементарна: натиснув кнопку в багажнику — далі все робить сервопривід.
Третій ряд в обох автомобілях складається електроприводом. Щоправда, у Lexus — лише наполовину: спинки можна скласти і вручну, смикнувши за ручки з тильного боку. Двері багажника в обох машин також відчиняються і зачиняються автоматично.
Lexus оснащений постійним повним приводом із жорстким блокуванням центрального диференціала Torsen, знижувальною передачею, купою корисної електроніки та більш зубастою гумою. У Infiniti ж із позашляхового арсеналу — лише знижуйка та дві пари бездротових навушників. Тож питання, хто кого витягував, відпадає само собою.
У LX 570 величезні ходи підвісок і вражаюча енергоємність. У поєднанні з великим кліренсом, просунутою трансмісією та відповідними шинами це дозволяє йому без особливих зусиль бешкетувати на бездоріжжі.
Не варто думати, що QX був зовсім безпорадним. Роль блокувань тут бере на себе протибуксувальна система, яка пригальмовує пробуксовуючі колеса, і в багатьох ситуаціях вона виявлялася непоганою підмогою. Кліренс у 270 мм і короткі звіси забезпечують цілком пристойну геометричну прохідність. Для більшості випадків, коли з'їжджаєш з асфальту туди, де дороги вже немає, цього більш ніж достатньо.
Lexus на кермо реагує навіть гостріше, ніж Infiniti. Але крени в поворотах великі, а інформативності керму не вистачає — доводиться постійно підрулювати та коригувати траєкторію. При різкому гальмуванні в дузі машина може спробувати піти в занос — добре, що стабілізація не дрімає.
Зате там, де на Infiniti вже починаєш почуватися невпевнено (і, треба визнати, недарма), Lexus їде як ні в чому не бувало. Варто ввімкнути знижену передачу — і машина піднімається на 75 мм. Дуже корисна штука — Crawl Control, по суті круїз-контроль для бездоріжжя. Коли потрібно акуратно проповзти на маленькій швидкості, під рівною тягою і без пробуксовок, електроніка сама керує тягою та пригальмовує колеса, підтримуючи заданий темп — від 1 до 5 км/год. Плюс у Lexus є розумна ABS, яка сама розпізнає тип покриття та підлаштовує під нього алгоритм роботи. Коротше, тракторист сьогодні залишився без частування.
Для такого величезного позашляховика QX56 керується чудово. Ось тільки нерівності він не шанує — вони віддаються неприємними ударами по кузову та керму. Позначаються великі непідресорені маси.
Якщо не рахувати питань керованості та динаміки, Lexus LX 570 залишив приємніше враження: він тихіший, комфортніший, з якіснішим салоном і відмінною прохідністю. Але й Infiniti є чим похвалитися — не лише більшою впевненістю на асфальті, а й зекономленими майже мільйоном рублів.
Увечері ми вже повернулися додому. На парковці біля будинку стоять один із цих слонопотамів і мій GTI. Телефонує телефон — просять терміново зірватися на пару годин у особистих справах. «Без проблем», — відповідаю. Виходжу з двома ключами в кишені. На чому поїхати? Начебто логічніше на Golf — він швидший, чудово керується в поворотах, на швидкості не гірший і жере у два з лишком рази менше. Але я, не роздумуючи, сідаю в Infiniti. Ні, є в цих величезних машинах щось таке…
Якщо розібратися, не так усе й страшно. Місця на дорозі ці монстри займають, звісно, більше. Але часто буває: якщо є паркувальне місце для гольф-класу, то й на одному з цих двох туди цілком можна втиснутися. Тим більше що в них є передні та задні парктроніки, камери заднього виду (шкода, у Infiniti вона не показує траєкторію, як у Lexus, — а це ж зручно), а у LX 570 — ще й по одній камері спереду та ззаду. Тільки встигай дивитися по дзеркалах та екранах. По бордюрах (і не тільки) можна лазити знову ж таки. Але багато з цього вміє і звичайний кросовер — куди дешевший, економніший і такий, що керується по-справжньому як легковик. Втім, як не крути, дорога машина — це все-таки іграшка. А якщо так, чому іграшка не може бути великою? Люди ж теж ростуть.
І знаєте, у цих Lexus та Infiniti є дещо, чого власники кросоверів позбавлені. Сідаєш у будь-який із них — і світ навколо змінюється. Перестають дратувати нахаби за кермом, тебе пропускають, варто лише ввімкнути поворотник, не сигналять ззаду, коли зупиняєшся пропустити пішоходів. Відчуття, що всі навколо стали добрішими. Пересідаєш у звичайну машину — ні, не стали. День ввічливості на дорогах закінчився.
Технічні характеристики
| Характеристики | Infiniti QX56 | Lexus LX 570 |
|---|---|---|
| Кузов | ||
| Кількість дверей/місць | 5/7 | 5/7 |
| Довжина, мм | 5255 | 4990 |
| Ширина, мм | 2015 | 1970 |
| Висота, мм | 1998 | 1920 |
| Споряджена маса, кг | 2754–2759 | 2660 |
| Повна маса, кг | н.д. | 3300 |
| Об'єм багажника, л | 232–1160 | 259–1267 |
| Двигун | ||
| Тип | Бензиновий, з розподіленим уприскуванням | Бензиновий, з розподіленим уприскуванням |
| Розташування | Спереду, поздовжньо | Спереду, поздовжньо |
| Кількість і розташування циліндрів | 8, V-подібно | 8, V-подібно |
| Кількість клапанів | 32 | 32 |
| Робочий об'єм, см3 | 5552 | 5663 |
| Макс. потужність, к.с./об*хв-1 | 325/5200 | 367/5600 |
| Макс. крутний момент, Нм/об*хв-1 | 553/3400 | 530/3200 |
| Трансмісія | ||
| Коробка передач | Автоматична, п'ятиступінчаста | Автоматична, шестиступінчаста |
| Привід | Повний | Повний |
| Ходова частина | ||
| Передня підвіска | Подвійні поперечні важелі зі стабілізатором поперечної стійкості | Подвійні поперечні важелі зі стабілізатором поперечної стійкості |
| Задня підвіска | Незалежна, багатоважільна, зі стабілізатором поперечної стійкості | Залежна важільна зі стабілізатором поперечної стійкості |
| Передні гальма | Дискові, вентильовані | Дискові, вентильовані |
| Задні гальма | Дискові, вентильовані | Дискові, вентильовані |
| Дорожній просвіт, мм | 270 | н.д. |
| Експлуатаційні характеристики | ||
| Максимальна швидкість, км/год | 203 | 220 |
| Час розгону з 0 до 100 км/год, с | 7,8 | 7,5 |
| Витрата палива, л/100 км | ||
| міський цикл | 21,9 | н.д. |
| заміський цикл | 11,5 | н.д. |
| змішаний цикл | 15,3 | н.д. |
| Норма токсичності | Євро-4 | Євро-4 |
| Ємність паливного бака, л | 105 | 93 |
| Паливо | АІ-95 | АІ-95 |
Комплектації протестованих автомобілів
| Комплектація | Infiniti QX56 | Lexus LX 570 |
|---|---|---|
| Передні подушки безпеки | + | + |
| Бічні подушки безпеки спереду та ззаду | + | + |
| Бічні шторки безпеки | + | + |
| Колінні подушки безпеки | - | + |
| ABS | + | + |
| Антипробуксувальна система | + | + |
| Система динамічної стабілізації | + | + |
| Ремені безпеки з функцією перед аварійного натягу при екстреному гальмуванні | + | + |
| Передні активні підголівники | + | + |
| Електрично складані зовнішні дзеркала заднього виду з обігрівом та електричним приводом регулювання | + | + |
| Люк у даху | + | + |
| Протитуманні фари спереду та протитуманний ліхтар ззаду | + | + |
| Паркувальні датчики спереду/ззаду | + | + |
| 20" легкосплавні колісні диски | + | - |
| 18" легкосплавні колісні диски | - | + |
| Датчик світла | + | + |
| Поворотні фари | - | + |
| Ксенонові фари дальнього світла | - | + |
| Шкіряне оббивання сидінь | + | + |
| Омивачі фар | - | + |
| Електрорегулювання передніх сидінь, з функцією пам'яті для водія | + | + |
| Аудіосистема Bose з 12 динаміками | + | - |
| Аудіосистема Mark Levinson з 19 динаміками | - | + |
| Сенсорний дисплей на центральній консолі (EMV) | - | + |
| Оптронні прилади | + | + |
| 8-дюймовий екран для задніх пасажирів | + | - |
| DVD-програвач | + | + |
| DVD-чейнджер на 6 дисків | - | + |
| Повнорозмірне запасне колесо | + | + |
| Задня пневмопідвіска | + | + |
| Активна гідропневматична підвіска з регулюванням кузова по висоті | - | + |
| Камера заднього виду з розміткою | + | + |
| Система камер переднього та бічного огляду | - | + |
| Чотиризонна автоматична система клімат-контролю | + | + |
| Підігрів сидінь 1-го та 2-го рядів | + | + |
| Вентиляція передніх сидінь | - | + |
| Круїз-контроль з управлінням на рульовому колесі | + | + |
| Система безключового доступу | + | + |
| Задні двері з електроприводом | + | + |
| Рульова колонка з електрорегулюванням по куту нахилу | + | + |
| Рульова колонка з електрорегулюванням по куту нахилу та вильоту | - | + |
| Навігаційна система | - | + |
| Електрохромне дзеркало заднього виду в салоні | + | + |
| Вартість протестованого автомобіля | 2 489 000 руб. ($103 700) | 3 450 000 руб. ($143 750) |
Найцікавіше, що цього разу весь виїзд пройшов напрочуд гладко. Ми вирушили за розкладом, без затримок помили машини, встигли відзняти всі кадри та вдосталь накататися. Жодних дурних застрягань. А коли в один із днів у нас закінчилася їжа, ми швидко знайшли вихід — у багажнику тестового автомобіля виявилася ціла припасована пачка тульських пряників.