Jaguar XF: Xtra Fitness

Xtra Fitness — саме така асоціація виникає, коли вперше знайомишся з новітнім Jaguar XF. Fitness — це порівняно нове захоплення успішних і амбітних ділових людей, яке має вивести власника підтягнутого тіла та відмінного здоров'я на новий рівень життя. «Тільки вперед і жодних зупинок» — такий девіз цих енергійних особистостей.

Саме в такому концептуальному ключі створювалася новинка з родини «котячих» — Jaguar XF. Компанії, яка переживає не найкращі часи, життєво необхідний був автомобіль, здатний кардинально змінити уявлення про марку, яку раніше знали як виробника відмінних експонатів для авто-гурманів.

І, забігаючи наперед, скажемо чесно: цей тріумфальний стрибок у мейнстрім у команди, яка створила XF лише за 3 роки, вдався!

Не будемо відкривати Америку і скажемо очевидне: перше враження складається за зовнішністю, і саме дизайн часто стає вирішальним аргументом при покупці.

Так, Ян Колам (шеф-дизайнер Jaguar, раніше очолював дизайн в Aston Martin) попрацював на славу. Саме з його легкої руки почалося руйнування стереотипів про Jaguar.

Варто зазначити, що першою його роботою на новому місці стало купе Jaguar XK. І саме поєднання спорт-купе XK і попередника XF — S-Type — дозволило за такий короткий термін створити це диво. Візуально нова модель явно перегукується з купе XK. Кузов XF має бездоганний граціозний вигин та елегантний «купейний звіс» корми, який зараз набирає шаленої популярності. Обійшовши машину ззаду, щоб переконатися в революційності задуму творців, розумієш: Ян Колам точно знає, як зробити «прокачаний зад». Згадайте хоча б Aston Martin DB9. І тут фокус знову вдався. Корма XF навіть на парковці виглядає стрімкою, ніби ти бачиш не автомобіль, що стоїть, а машину, яка несеться за обрій. Проводжаючи поглядом динамічні лінії сталевого кузова, який до того ж має один із найкращих аеродинамічних коефіцієнтів у своєму класі (Сх 0,29), переходимо до передньої частини. Саме тут особливо відчувається спорідненість із купе ХК. І, на наш погляд, саме на цій ділянці Ян Колам трохи розслабився. У парі з безумовно динамічним та агресивним капотом із рельєфною V-подібною структурою надто широко розплющені «очі» передньої оптики, позбавлені хижого прищуру, який був у прототипу C-XF, виглядають безпорадно…

Але загалом ефект досягнуто. Підтягнуте мускулисте тіло, яке рветься в бій за лідерство в класі бізнес-седанів, де вже давно панує арійський спокій.

З рельєфом і мускулами розібралися, тепер пора «зазирнути в душу», тобто в салон, на розробку якого пішла чи не більша частина коштів, виділених на створення моделі. Завдання, яке стояло перед Алістером Уеланом, «капітаном» інтер'єру XF, було не з легких. Потрібно було викотити на ринок те, чого не пропонує жоден виробник, не втративши при цьому головне — атмосферу «преміальності» Jaguar. Усідаючись у найзручніше крісло з першокласною шкірою, водій будь-якої комплекції легко знайде собі комфортне положення завдяки безлічі регулювань. Більше того, можна навіть налаштувати мікроклімат між подушками «трону» та власним тілом, використовуючи кілька режимів підігріву та вентиляції сидінь.

Ви скажете, що такими «ноу-хау» в сучасному автопромі вже нікого не здивуєш, і будете праві. Казка про неотехнологічний екстаз почнеться трохи пізніше. Усілися-оглянулися. На відміну від попередника S-Type, який здавався просторим, але насправді мав досить скромні габарити «житлової» площі, XF віддає максимум вільного простору на користь зручності господаря. Щоб зробити і без того просторий інтер'єр більш повітряним, команда Уелана опустила найближче до передніх сідоків ребро центральної панелі майже на 12 см, надавши їй приємного похилого силуету. А центральна консоль, яка розділяє водія та переднього пасажира, навпаки, була піднята, щоб створити відчуття монолітного, затишного, трохи приспортивленого кокпіта.

Зачиняємо двері, і ось воно, «ЗАПРАЦЮВАЛО!» безкомпромісна машина технічного прогресу та інженерно-дизайнерської думки творців. На центральному тунелі, де ми шукали важіль селектора АКПП, а знайшли лише полірований кругляш, утоплений у панель, криваво-червоним, імітуючи неквапливий серцевий ритм, почала пульсувати кнопка пуску та зупинки двигуна. За чутками, у розробці інтер'єру брала участь компанія Apple — саме так пульсує кнопка ввімкнення на комп'ютерах MAC. А може, просто підгледіли?

Від споглядання цього видовища до натискання на кнопку нас відділяють частки секунди. Утоплюємо — і авто з якоюсь неприродною, як здається, функціонально закладеною вібрацією по всьому кузову оживає. Ах, ось воно що! Розкрита таємниця полірованого кругляша на консолі. Не встигнувши прибрати руку з кнопки старту, відчуваєш легку підтримку долоні знизу. Опустивши очі, бачиш, як із тунелю поважно випливає прохолодна шайба (відлита з цинку) селектора АКПП. Тієї ж миті, одночасно з хитромудрим «важелем» КПП, оживають дефлектори повітроводів, елегантно провертаючись у посадкових місцях навколо своєї осі та відкриваючи шлях потокам повітря.

Усього цього вже достатньо, щоб зачарувати потенційного покупця, але розробники діяли з англійською точністю — напевно, нашпигувавши салон під зав'язку, навіть датчиками дотику, які керують стельовими плафонами. Щоб увімкнути світло, достатньо піднести руку до світильників. Ту ж технологію застосували і для речового ящика, розмістивши датчик на декоративному дерев'яному фасаді, який вінчає торпедо. На відміну від плафонів, його відкриття потребує точнішого попадання по крихітній мішені датчика, щоб уникнути недопустимого розчахування бардачка, наприклад, під час протирання пилу. Для створення особливої атмосфери навіть найдоступніші комплектації оснащені акустичною системою Bowers&Wilkins, яка може похвалитися інноваціями, такими як алмазний купольний твітер і кевларові дифузори.

Уже закохалися? Тоді пора додати в цю солодку ідилію ложку дьогтю, і ім'я їй — оздоблювальні матеріали. На жаль, разом із радикальною зміною концепції Jaguar змінився і їхній вибір. Шкіри та дерева стало помітно менше, зате значно додалося пластику — різної фактури та якості. Але дорікнути творцям у брехні язик не повернеться — тут усе чесно: що виглядає металом або деревом, те й є ними, а що виглядає пластиком — те й є пластик. Трохи згустивши фарби, усе ж хочеться повернутися до світлого тону і зазначити, що навіть велика кількість полімерів у несподіваних місцях анітрохи не псує загального враження від приголомшливого інтер'єру. І на своєму, «законному» місці розташувався багатофункціональний дисплей, через який можна керувати всіма системами автомобіля. На центральну консоль винесені лише найпотрібніші «гарячі» кнопки — клімат-контроль та аудіосистема.

«Кривавий захід сонця опускався на місто», і датчик світла миттєво увімкнувся в роботу, завдавши нокаутуючого удару та повністю перекресливши колишнє враження про інтер'єр. Тепер це зовсім інший вимір, який м'яко огортає вас ніжним бірюзовим сяйвом. Практично кожен елемент салону отримав це божественне світіння, що нагадує контрові рекламні вивіски великих мегаполісів. Одним словом — космос! Бірюзою спалахнули й прилади, які, до речі, вдень читаються погано. Тому у світлий час доби краще пересуватися з вимкненими фарами.

Останню і найменшу за обсягом частину хотілося б відвести ходовим якостям «Дикої Кішки». І це недарма: XF — це в першу чергу дизайнерський проєкт. Тут немає якихось новітніх рішень у конструкції платформи та силових агрегатів. Концепція залишилася колишньою — класичний задній привід і потужні V-подібні мотори. Платформа хоч і модернізована, але дісталася у спадок від попередньої моделі S-Type, зберігши силові елементи кузова. Англійці заявляють, що жорсткість кузова збільшилася на 25%.

На тесті у нас був 3,0-літровий XF потужністю 238 кінських сил. Це найскромніший за потужністю агрегат з усієї російської лінійки (є ще V8 4.2, V8 4.2 Supercharged з нагнітачем), але аж ніяк не найповільніший у міському потоці. Працюючи в парі з 6-ступінчастим автоматом ZF, двигун реалізує весь свій потенціал без помітних пауз і провалів, демонструючи чудову динаміку розгону.

У місті на невеликих швидкостях кермо, яке на малих кутах повороту здається перевантаженим, відчувається ватяним і не тішить зворотним зв'язком. Але варто вирватися на трасу, як реакції автомобіля на кермо стають гострішими та чутливішими. І це на стандартній підвісці. Можливо, цікавішою виявиться опційна підвіска з електронно-керованими амортизаторами CATS (Computer Active Technology Suspension), але це вже тема для детальнішого порівняльного тесту. Гальма теж вражають: 3,0-літрові XF оснащуються чудовими гальмівними системами з дисками діаметром 326 мм.

Склавши всі факти, можна зробити висновок, що «фітнес» однозначно пішов «Ягуару» на користь. З появою XF «Дика Кішка» помолодшала, і її шерсть знову заблищала. Пройти повз таку машину в потоці просто неможливо, а дрібні недоліки навіть надають їй шарму.

Єдине, що викликає сумніви щодо XF, — це не технічні характеристики, а майбутнє — доля нового власника. Як розпорядиться індійська Tata своїм придбанням? Чи зможе Jaguar вижити без потужної фінансової та інженерної підтримки концерну Ford? Поки що майбутнє компанії породжує більше питань, ніж відповідей. Хоча яке це має значення, коли вже зараз Jaguar пропонує красивий і прогресивний автомобіль…

Дмитро Малигін