Студія на колесах. Infiniti G35 - у погоні за BMW

Коли я поцікавився, яка модель Infiniti лідирує за продажами в США, то був упевнений, що почую про QX 56 — величезний позашляховик з 5,6-літровою «вісімкою». Адже американці люблять усе велике. Однак виявилося, що їхня гігантоманія на Infiniti не поширюється: 33% зі 136 тисяч проданих у Штатах машин — це компактний седан G35. Рівно третина. А з виходом нового покоління G35 ця частка може стати ще більшою. Щоб познайомитися з новинкою, мені довелося спочатку перелетіти через Атлантику, а потім і через усю Америку: презентацію седана Infiniti G35 влаштували в Каліфорнії. У Росії ж продажі стартують лише наступної весни.

Продукт-менеджер Infiniti Кейсон Гровер явно закоханий у своє дітище. Він із явним задоволенням проводить рукою по L-подібним фарам, хвилястому капоту, потім веде долоню по лінії даху, доходить до корми і знову дивиться на нас: ну як, оцінили? Потім відчиняє двері, і ми бачимо плавно перетікаючу лінію передньої панелі з алюмінієвими вставками, вкритими фактурою, що нагадує васі — такий японський папір ручної роботи. Кейсон розповідає, що кермо теж роблять вручну: на обшивку обода шкірою йде близько години. Зате шов ідеальний — рівний і приємний на дотик. А що за проріз на центральній консолі? Для візитівок або кредиток — замала… Кейсон глянув на мій Canon і попросив витягти флешку. Виявилося, це слот для флеш-карт! Може, на кольоровому 7-дюймовому екрані вдасться подивитися щойно відзняті кадри?

Музичні файли на жорсткий диск можна завантажувати прямо з флеш-карти

— На жаль, ні: бортовий комп’ютер поки вміє працювати тільки з музикою, — розводить руками Кейсон.

Треба визнати, над «музикою» вони попрацювали на славу. Є навіть опція під назвою Studio on Wheels, «студія на колесах»: десять динаміків, включно з трисмуговими системами в передніх дверях! Причому цього разу акустику не підганяли під панелі, а навпаки — панелі проєктували під динаміки. Над доведенням «студії» корпіли фахівці Bose, яким поставили завдання: зробити звук не гіршим, ніж у домашнього комплексу за $30000. Я не особливий знавець Hi-Fi, а вже тим більше Hi-End, але якщо мій колега Голованов підтвердить, що Studio on Wheels реально «звучить на тридцять тисяч», то… Враховуючи, що в Америці «студійний» Infiniti коштуватиме близько $34000, виходить, що приставка до 30-тисячної «музики» у вигляді цілого автомобіля обійдеться всього в чотири тисячі доларів. «It’s a good deal! Чудова угода!» — скаже будь-який американець, і з цим важко не погодитися.

Прилади куди цікавіші, ніж в інших моделей Infiniti	Кольорова камера заднього виду — за доплату	Користуватися кнопковим джойстиком зручно

А ось про те, що на жорсткий диск об’ємом 9,5 Гб вміщується 158 годин музики в mp3 (майже тиждень цілодобового мовлення!), могли б і не згадувати. Аудіосистема за 30 тисяч доларів і формат mp3… На мій непросвічений погляд, поєднання дивнувате.

Серед інших опцій — камера заднього виду та активний круїз-контроль, який сам тримає дистанцію до автомобіля попереду і при небезпечному зближенні сам же й задіює гальма.

У крісел версії Sport є електрорегулювання бокової підтримки — окремо для подушки та спинки!	Посадку на задній диван полегшують двері, що відчиняються на 80 градусів

Коли я нарешті сам сів за кермо G35 у версії Sport, мене вразили не стільки «музика» чи «японський папір», скільки крісло та прилади. Розмови про те, чи вистачає бокової підтримки, тут просто недоречні. Натиснув кнопку — і валики сидіння стиснули стегна, натиснув іншу — і спинка щільніше обхопила поперек. А сині «блюдця» приладів із білими цифрами — просто захват! По-моєму, вони куди цікавіші за жовті, які стоять на інших Infiniti. А ось до вже звичного джойстика під екраном (такий самий я бачив на Infiniti M35 і FX 35) у мене претензій немає. Ним зручно гортати меню бортового комп’ютера або вибирати трек із «тижневої» фонотеки. Усе продумано, з турботою про водія…

— У процесі роботи над Infiniti G35 ми давали учасникам фокус-груп і наш автомобіль, і конкурентів: Lexus IS 350, Audi A4, «трійку» BMW, Mercedes C-класу. Вислуховували зауваження, аналізували, намагалися щось доопрацювати, — розповідає Кейсон.

— І хто з конкурентів зібрав найбільше позитивних відгуків? — намагаюся я схитрити, щоб уникнути нескінченних дифірамбів на адресу G35.

— Якщо говорити про комфорт і якість оздоблення салону, то Lexus, а ось з погляду керованості нашій аудиторії найбільше припав до душі BMW.

Цільова аудиторія Infiniti G35 — успішні люди від 30 до 49 років із річним доходом від 85 до 150 тисяч доларів. Здебільшого сімейні, впевнені в собі чоловіки, любителі активного водіння, які цінують «дизайнерські» речі. Виходить, що якщо не брати до уваги доходи, то я — якраз із фокус-групи. Та й сам я їжджу на Фокусі…

Пакет Sport для Infiniti G35 — це 18-дюймові колеса різної ширини (спереду 225/50 R18, ззаду 245/45 R18) замість чотирьох однакових 17-дюймових, гальмівні диски побільше та віскомуфта в задньому міжколісному диференціалі. А ось мотор — один для всіх версій. Це знайома з середини 90-х V-подібна «шістка» об’ємом 3,5 літра. Щоправда, для G35 другого покоління двигун ґрунтовно перетрусили, замінивши 80% деталей. Потужність зросла з 280 до 306 к.с., а розкручувати мотор тепер можна до 7500 об/хв (раніше — до 6600).

Відомий ніссанівський двигун VQ35 для Infiniti G35 модернізовано: збільшено діаметри корінних шийок колінвала та поршневих пальців, застосовано поршні з несиметричними «спідницями». Зі зрослою до 10,6 ступенем стиснення (проти звичайних 10,3) і зростанням максимальних обертів з 6600 до 7500 об/хв мотор додав у потужності 26 к.с. Свою лепту внесли новий впускний колектор зі зниженим на 18% опором потоку повітря та система регулювання фаз для випускних клапанів (на додаток до такої ж системи на впуску)

Селектор працює за тією ж схемою, що й на автомобілях BMW, — тільки «полярність» ручного режиму інша

Бадьорий розгін доповнюється розторопною роботою п’ятиступінчастого «автомата»: жодних затримок на старті, швидке перемикання вниз у режимі kick-down і непогана адаптація до стилю водіння. Звісно, є й «ручний» режим. Я поклацав підрульовими пелюстками. Так, перед поворотом можна заздалегідь скинути передачу. Так, на прямій можна раніше ввімкнути п’яту. Але за десять хвилин я кинув ці ігри: автоматичний режим мене цілком влаштовував.

«Щільне» кермо з підсилювачем змінної ефективності та чіпка підвіска так і провокували втопити педаль газу в підлогу, але, на жаль: дороги в околицях Сан-Франциско обвішані знаками — «Speed limit 40 mile/hour», 64 км/год… Але я все ж упіймав момент і розігнався. І мені сподобалось! Сподобалось, як машина тримає траєкторію, як охоче пірнає в повороти. Недарма Кейсон Гровер нахвалював платформу FM (Front Mid-ship), на якій стоять і седани серії M, і кросовери FX. Цікаво, що ніссанівці називають її середньомоторною. Ні-ні, це не Porsche Boxster і не Lamborghini Gallardo, де мотор стоїть за спинками сидінь. Як і належить седану, на Infiniti G35 він спереду. Сенс у тому, що двигун помітно зсунутий назад — так, щоб його центр ваги опинився в базі. Окрім близького до ідеального розподілу по осях (53:47), це знижує момент інерції автомобіля відносно вертикальної осі — машина менше «впирається» при вході в поворот.

А що дають керовані задні колеса (системою Four-Wheel Active Steer System за доплату оснащуються версії Sport)? Поїздив я і на такій машині, але, чесно кажучи, жодної різниці не відчув. Найімовірніше, на закритій спортивній трасі поворот задніх коліс на один градус (саме такий діапазон забезпечує «рейка» з електроприводом) і дасться взнаки, але на каліфорнійських доріжках з їхніми 40-мильними обмеженнями «повнокерованість» залишилася для мене непоміченою.

Набагато цікавіше виглядає наявність у лінійці версії з приводом на всі колеса — Infiniti G35Х. Тут за передачу моменту на передню вісь відповідає електромагнітна муфта: у штатних режимах вона розімкнена, але щойно задні колеса починають буксувати, муфта підключається аж до блокування. Це, між іншим, серйозний аргумент у суперечці з головним суперником на нашому ринку — Lexus IS. У японця теж є повнопривідна модифікація, тільки от офіційно до нас возять виключно задньопривідні машини, тоді як дилери Infiniti привезуть і G35Х.

Багажник невеликий — всього 382 л

З точки зору плавності ходу Infiniti G35 Sport виявився не подарунком: седан доскіпливо копіює рельєф асфальту і з помітною жорсткістю проходить шви та стики. Можливо, звичайна версія на 17-дюймових дисках виявиться м'якшою? Я перевірив — комфорту стало трохи більше, але характер від цього не став менш драйверським. Тож, опинись я в ситуації, коли бюджет дозволяє обирати без застережень, для наших доріг я б узяв саме таку конфігурацію — на 17-х колесах і з повним приводом.

Втім, підписуватися на покупку поки зарано — доведеться чекати до березня наступного року, коли до Росії приїдуть версії, адаптовані під місцеві умови. Тоді ж стануть відомі й точні ціни. Поки можна лише прикидати за американським ринком, де базовий Infiniti G35 коштує ті ж $31450, що й Lexus IS 250. Якщо така ж пропорція збережеться у нас, де IS 250 продають за $42500, то перспектива виглядає вкрай спокусливо. Тим більше що мотор у Infiniti на 100 сил потужніший, та й повний привід пропонують за цілком адекватні $3000.

P.S. Після повернення з-за океану я знову зустрівся з новим G35 — на Дмитровському автополігоні, де машину ганяють по колу, намотуючи 20000 км, щоб виявити слабкі місця в російських реаліях. Судячи з досвіду моделей M і FX, що вже надійшли до дилерів, кузов напевно посилять додатковими точками зварювання і прокачають антикорозійний захист. Не виключено, що підвіску зроблять податливішою. Майже напевно переналаштують блок керування двигуном — з урахуванням якості нашого палива. І вже точно під європейські норми підженуть оптику, панель приладів і тюнер аудіосистеми. Без тюнера — нікуди, це ж справжня студія на колесах!