Honda Civic
Двигун: бензиновий LiVTEC
Об'єм - 1790 см3
Кількість цил./клап. - 4/16
Потужність - 140 к.с/6300 об/хв.
Макс. крут. момент -174/4300 Нм/об–1
Макс. швидкість - 200 км/год
Витрата палива:
Місто - 8,7 л/100 км
Траса - 5,5 л/100 км
Змішаний - 6,6 л/100 км
Трансмісія: 5 ступ. АКПП.
Привід - передній
Габаритні розміри:
Довжина - 4545 мм
Ширина - 1750 мм
Висота - 1435 мм
Споряджена маса: 1291 кг
Розмір шин: 195/65 R15
Амір Гатін, водійський стаж 10 років, директор компанії «Автомакіяж»
Зізнаюся чесно: останнім часом я все більше переймаюся симпатією до продукції Honda. В їхньому обличчі безпомилково вгадується динаміка, спортивний характер, сила та впевненість. Мене це по-справжньому чіпляє, адже я обожнюю відчуття швидкості, коли машина повністю підкоряється твоїй волі. Раніше за кермо автомобілів цього уславленого бренду я не сідав, тому пропозицію взяти участь у тесті Honda Civic прийняв з великим ентузіазмом. Потрібно сказати, що зовні Civic виглядає досить стримано, навіть аскетично, зате його салон приємно вразив мене. Компактне спортивне кермо, приладова панель, безліч продуманих відсіків для дрібниць — усе це виконано з великим смаком і виглядає дуже гідно. При цьому тут усе зручно та функціонально. Справжній аскет, чию багату натуру осягаєш лише при тіснішому знайомстві. Само собою, керування цим автомобілем доставило мені величезне задоволення. Варто було лише сильніше натиснути на педаль акселератора, як мій «кінь» рвонув уперед легко та стрімко. «Автомат» перемикав передачі м'яко і майже безшумно. Про високу швидкість нагадував лише спідометр, який для зручності водія винесений в окреме віконце на панелі приладів.
Великі голубуваті цифри на ньому стрімко змінювали одна одну, наочно демонструючи, як швидко зростає швидкість. Таке рішення мені здалося дуже зручним: водій завжди в курсі, на якій швидкості рухається, що допомагає тримати безпечний темп. Плавне «ковтання» дорожніх нерівностей, чудова звукоізоляція та чудово налаштовані гальма — ось головні козирі цього автомобіля. І ще одне. Упевнений, Honda Civic створений для тих, кому не потрібна показна розкіш, хто віддає перевагу залишатися непомітним у потоці. Для тих, хто цінує справжній драйв та азарт швидкості.
Вадим, водійський стаж 8 років.
Що за солодке слово — Хонда! Як мінімум три моделі — Civic, CR-V, Accord — стали легендарними та неймовірно популярними, змінюючи одна одну з покоління в покоління. Тому мій інтерес до нового Civic цілком зрозумілий. Перше враження — машина помітно підросла, це вже не звичний компакт класу С, а цілком солідний седан. По ширині (175 см) він поступається Accord лише один сантиметр. Щоправда, передня частина кузова мені візуально не зайшла, але це суб'єктивно. Пару днів після тесту я болісно згадував, де вже бачив подібне заглиблення під фарами. І згадав — у нового Passat B6! Що поробиш, глобалізація, уніфікація та запозичення вдалих рішень — звичайна справа. Зате в салоні все зручно, добротно, матеріали дорогі та якісні. Приємно здивований.
Найбільше мені хотілося випробувати новітній двигун об'ємом 1.8 л. У головних конкурентів такі мотори видають від 116 до 129 к.с., а у Civic — цілих 140! Піковий крутний момент — 174 Нм при 4300 об/хв. Хондовці постаралися на славу. Їм майже вдалося наздогнати новітній двигун Opel (та сама потужність, але 175 Нм при 3800 об/хв). Для повноти картини варто зазначити, що мотори минулого покоління об'ємом 2.0 розвивали 130-140 к.с., а ультрасучасні (наприклад, FSI) — 150 к.с. При цьому у Civic напрочуд низька витрата в місті — лише 8,7 л/100 км. Після 3000 об/хв автомобіль стає по-справжньому агресивним, динамічним і слухняним. Постійно відчувається запас потужності, що надає впевненості та бадьорить, як ковток холодної джерельної води в літню спеку. А ось на 2000 об/хв ми отримуємо лише звичайну тягу, мало чим відмінну від конкурентів з таким самим об'ємом. Тепер пару слів про АКПП. Спочатку її поведінка мені не сподобалася. Ні, сама коробка сучасна, п'ятиступінчаста, перемикання майже непомітні. Але налаштування явно тяжіють до спокійної їзди: відчувається затримка при натисканні на газ, і в такому режимі обгони на трасі даються важкувато.
Усе змінилося, коли я перемкнув коробку в режим «S» — ось де відчувається справжній драйв! Якщо хочеться більшого, можна скористатися і «ручним» режимом: пелюстки +- заховані під кермом, це дещо незвично для серійної машини, але дуже зручно. Втім, режим «S» настільки гарний, що «ручний» знадобиться лише зрідка, наприклад, щоб швидше пройти поворот. Поекспериментувавши з режимами «D», «S» та «ручним», а потім повернувшись назад на «D», я зрозумів, що ця АКПП мені дуже подобається. Ти сам обираєш стиль їзди на даний момент (неквапливий, швидкий чи агресивний), і «автомат» чудово допомагає це реалізувати. І, нарешті, про ціну. Вона немаленька — $24200. За ці гроші можна взяти Mazda 6 або Toyota Avensis, але й оснащення у Civic найбагатше, є практично все. Тож, думаю, у нього буде чимало шанувальників.
Альфред, водійський стаж 11 років
Коли ця машина тільки з'явилася на ринку, вона здійснила справжню міні-революцію у звичному уявленні про те, як мають виглядати автомобілі зовні та всередині. На її фоні тьмяніє навіть розрекламований Citroen C4. Civic восьмого покоління ніби зійшов з екранів голлівудських фантастичних блокбастерів. Думаю, він відкриє нову сторінку в автомобілебудуванні та стане законодавцем моди. Багато компаній в останнє десятиліття намагалися експериментувати в цьому напрямку, були і вдалі рішення, і не дуже. Але Honda Civic стоїть особняком: його дизайн цікавий усім, і старання інженерів явно не минули даремно.
Шкода, що на тесті був представлений не хетчбек, а седан, але і він — чемпіон із внутрішнього оформлення. Яскраво виражена двоярусна передня панель у поєднанні з кермом і селектором АКПП створює відчуття, що перебуваєш усередині інопланетного корабля, здатного на чудеса. Ідея інженерів полягала в тому, щоб покази електронного спідометра (розташованого ярусом вище величезного тахометра) можна було зчитувати, не відриваючи погляду від дороги. І, як показує практика, це їм цілком вдалося. Великі яскраві цифри під козирком чудово читаються навіть під яскравим сонцем. Кермо — це окрема тема. Ту ауру, що створює новий Civic, непросто описати словами.
Відчуття досить великих зовнішніх габаритів виявилося вірним: за внутрішнім об'ємом Civic уже впритул наблизився до свого старшого брата Accord, і зовні він виглядає анітрохи не менше. Тільки сівши в Accord, починаєш відчувати різницю в довжині салону та... як тьмяно виглядає його інтер'єр, хоча ще хвилину тому він здавався вершиною досконалості. М-да... А Civic і справді здатен перевернути уявлення про автомобілі. Сидячи всередині, мимоволі відзначаєш не лише запаморочливий дизайн, а й чудову якість матеріалів — стосується це і обшивки салону, і пластику.
П'ятидіапазонна автоматична коробка — велика рідкість для даного сегмента, і саме це робить машину особливо привабливою. Сперечатися з тими, хто каже, що автомат замислений, я не буду, але залишуся при своїй думці: мотор чудово тягне, дозволяючи різко зірватися з місця так, що сусіди по потоку навіть не запідозрять наявності АКПП.
Коли я залишився в Civic один, без пасажирів, він розкрився зовсім інакше. Підвіска ніби стала чуйнішою, динаміка — просто чудова, а керованість залишилася колишньою — такою ж бездоганною, як і при повному завантаженні. Саме ця якість для мене найцінніша в цьому автомобілі. Навіть на не найкращих шинах машина залишається передбачуваною та впевнено тримає дугу повороту. Правий ряд — не його стихія, цей автомобіль створений для драйву та повністю заточений під водія. Хоча, звісно, механіка додала б ще більше емоцій. Підрульові пелюстки в стилі «Формули-1» вносять свою родзинку, але їхній алгоритм не зовсім чесний — автоматика помітно втручається в процес. Що стосується керма, то його прозорість та інформативність вища за всякі похвали — відчуття повного контролю не відпускає ні на секунду.
Гальма — саме те, що потрібно. Вони вимагають впевненого, а не поверхневого натискання на педаль. Зусилля вивірено ідеально, мені такий характер до душі. Та й з точки зору безпеки, на мій погляд, «чіпкі» гальма куди небезпечніші, ніж ті, що встановлені на Civic.
Те, що інші учасники тесту скаржилися на жорсткість підвіски, я б пояснив перекачаними колесами — вони немов кам'яні на нерівностях. Навіть на дотик видно, що тиск у шинах перевищує норму і, швидше за все, становить близько 3 атмосфер, як це часто буває на нових автомобілях.
Якщо підбити підсумок, то після знайомства з Civic планка моїх оцінок помітно піднялася. Мимоволі ловлю себе на думці, що багато машин у потоці перестали тішити око і будити уяву — суцільна різнокольорова маса безликих автомобілів з рідкісними яскравими плямами. У цьому сузір'ї зірка Honda Civic посідає цілком гідне місце.