Honda Civic. Талант спілкування

Honda Civic нового покоління дебютує на російському ринку як седан зі 140-сильним двигуном. Новий автомобіль продемонстрував на сучасному рівні всі ті фамільні риси, завдяки яким ім'я Civic колись отримало свою відомість.

Я не ношу ні циліндрів, ні казанків. Джентльменом не є і, отже, цілком можу собі дозволити сідати в автомобіль, а не «заходити» в нього. Та й зріст мій несильно перевищує метр вісімдесят. Можливо, лише через ці свої «унікальні» особливості не відчуваю особливого захоплення щодо поголовної серед масових автомобілів гольф-класу тенденції наздогнати у висоту магістральні автобуси. Новий Honda Civic, дарма що йдеться про седан з автоматом, на сантиметр нижчий (!) за машини попереднього покоління. Сьогодні це майже неймовірно. Але навіть незважаючи на те, що шансів стати офіційним автомобілем національної збірної баскетболістів у Honda Civic зовсім небагато, машина справляє найприємніше враження.

Протягом останніх двадцяти років прихильники формального підходу до оцінки класової приналежності автомобілів намагаються довести світові, що під ім'ям Honda Civic неодмінно потрібно розуміти хай і якісну, але заурядну маленьку «японку». Вони намагаються довести це за допомогою таких сліпих аргументів, як співвідношення між кількістю проданих машин в утилітарних версіях і поголів'ям різноманітних, на їхню думку, відщепенців типу Type R, Vti, Si, CRX, Del Sol (залежно від епохи та континенту). Однак істиною це твердження зовсім не є. З інженерної, естетичної та емоційної точок зору, Honda Civic утилітарних версій, на відміну від переважної більшості однокласників, є тінями небожителів, що спустилися до повсякденності. Зовсім не навпаки, як це в автомобільному світі буває частіше. Навіть скромні версії машини мали незалежну двоважільну підвіску вже з 1989 року, а систему зміни фаз газорозподілу з 1991-го...

Харизма автомобіля, спочатку емоційного та швидкого, збереглася й сьогодні. Вона відчувається навіть в образі машини з кузовом седан:
— Ого, новий! А скільки в ньому «сил»? Напевно, 200?

Саме цей монолог видихають затримані біля автомобіля балакучі перехожі, перебуваючи під впливом лаконічної мови гармонії чистих ліній кузова Honda Civic.

Двигун поки що один: алюмінієвий силовий агрегат робочим об'ємом 1,8 літра та потужністю 140 к.с. Як і всі хондовські мотори, він 16-клапанний. З одним розподільним валом і системою i-VTEC.

Фірмова система модернізована з метою покращення паливної економічності за низьких навантажень на двигун. У стабільному режимі їзди на невисоких обертах (1000–3500 rpm) i-VTEC тримає один із впускних клапанів відкритим на початку такту стиснення, зменшуючи запертий об'єм і, як наслідок, втрати на стиснення під час роботи з малими навантаженнями. Крім того, за рахунок можливості оперувати фазами відкриття впускних клапанів, у круїзних режимах інженерам вдалося використати ефект штучного протитиску у впускному тракті для зниження реальної кількості горючої суміші, що надходить у циліндри. Водночас дросель відкритий досить широко: керування тягою вже не вимагає від водія міліметрових рухів правою ногою. «На підхопленні» у i-VTEC працює впускний колектор із двома каналами до кожного циліндра: до 5200 rpm задіяний лише довгий «тунель», а при подальшому розкручуванні додатково відкривається коротший канал.

2006 Honda Civic
© Фото: Ігор Кузнецов, 5 колесо

Незважаючи на те, що привід газу електронний, Civic підкуповує як чуйністю та точністю у своїх відгуках на педаль, так і матеріальністю водійських відчуттів: немає вже враження, що розпоряджаєшся динамікою за допомогою судового телеграфа, як це було під час користування першими електронними системами. Новий хондовський п'ятиступінчастий автомат дебютує на цій машині: добротна сучасна АКП з гідротрансформатором. Приємною обставиною є те, що ручний режим тут «чесний»: хочеш — виси на обмежувачі (він, до речі, різкуватий). Хочеш — гальмуй двигуном, благо є можливість користуватися пелюстками на кермі.

Навколо рульового колеса сконцентрована область чудової водійської ергономіки. Посадка на широкому сидінні з помірною бічною підтримкою живо нагадує ту, що була характерна для Civic п'ятого та шостого поколінь: ноги значною мірою витягнуті паралельно підлозі, площадка відпочинку та підлогова педаль газу стоять майже вертикально. Положення надзвичайно зручного рульового колеса невеликого діаметра регулюється і за висотою, і за вильотом. Прямо перед очима водія опиняється велике «блюдце» тахометра, трохи вище — цифровий спідометр: не зовсім традиційне компонування приладів, проте читається чудово. Лише синє підсвічування викликає певні побоювання.

Ще одне, наскільки незвичне, настільки ж і вдале рішення — розміщення важеля ручного гальма. І те, наскільки незначні відстані від нього до керма та до селектора КП (або ручки «механіки»), нагадує про суто гоночний підхід до економії потрібних для їзди рухів тіла водія. Підрульові перемикачі, кнопки керування дзеркалами та склопідйомниками зроблені великими, рельєфними і дозволяють одразу покладатися лише на тактильні відчуття, не відволікаючи увагу від дороги. Оглядовість уперед зовсім непогана, хіба що — традиційно для більшості сучасних автомобілів — зіпсована широкою лівою передньою стійкою. Останній штрих до картини турботи про водія — те, що навіть ручка відкривання замка речового ящика (зовсім маленького) орієнтована в його бік.

Простір для задніх пасажирів особливими здібностями не виблискує: цілком пристойно можна влаштуватися лише позаду людини середнього зросту. Якщо ж передні сидіння значно відсунуті, місця для колін залишається зовсім небагато.

Багажне відділення має заурядну місткість (бл. 340 л), проте зручне у користуванні завдяки малій висоті завантаження, «чистій» внутрішній формі та легкості складання спинки заднього сидіння (по частинах).

Пасажири можуть поскаржитися на те, що машина шумнувата. Справді, серйозної шумоізоляції в Civic як ніколи не було, так і немає. Навряд чи справа тут в економії коштів: інтер'єр оздоблений на рівні лідерів гольф-класу. Це можна сприймати як традицію. І якщо ви перебуваєте за кермом, навряд чи станете вередувати щодо шуму. Навіть незважаючи на те, що хондовські мотори мали й більш породисті голоси.

Вам буде не до «звуків поганого настрою»: шасі працює настільки добре, що перетворює навіть просту поїздку містом на задоволення. Складові цього успіху — фамільне коріння налаштування керованості та збільшений до виняткової для переднього приводу величини кастер передньої підвіски. А також вдале налаштування роботи задньої підвіски, «чесний» гідропідсилювач і «коротка» рульова рейка (2,67 оберта). Виграшні поєднання та співвідношення між відточеною керованістю, блискавичними та точними відгуками на кермо за збереження прийнятного рівня комфорту та адекватних російським дорогам ходів підвісок вводять нинішній Honda Civic у вузьке коло масових автомобілів, що мають першокласне шасі. Яким буде «хетч»?

Російські покупці дізнаються це лише влітку. А седан Honda Civic можна купити вже сьогодні. Ціни на машину з автоматом починаються з $21 200.

Технічні характеристики Honda Civic

Кузов – седан
Споряджена маса, кг – 1220
Повна маса, кг – 1620
Габарити, мм:
- довжина – 4490
- ширина – 1750
- висота – 1435
База, мм – 2700
Об'єм багажника, л – 340
Максимальна швидкість, км/год – 190
Час розгону до 100 км/год, с – 9,5
Контрольна витрата палива, л/100км – 7
Двигун:
- тип – бензиновий, рядний, 4-циліндровий, 16-клапанний, SOHC i-VTEC
- робочий об'єм, см3 – 1798
- потужність, к.с. при хв-1 – 140/6300
- крутний момент, Нм при хв-1 – 174/4300
Трансмісія – автоматична, 5-ступ.
Підвіска коліс (передніх/задніх) – McPherson/двоважільна
Гальма (передні/задні) – диск., вентил./диск.
Ціна, $ – від 21 200.

Переваги та недоліки
+ Якість, керованість, ергономіка.
– Шумоізоляція.