Я їжджу на "Волзі"

Останні з могікан - газівські моделі 31-ї серії під брендом "Волга" - доживають на конвеєрі останні роки. До 2010 року керівництво "Групи ГАЗ" обіцяє зняти їх з виробництва. Шкода звісно, але легендарна для радянських автолюбителів машина за останні 20 років так і не змогла стати конкурентоспроможною. Зате зміна вже готова. Серійне виробництво Volga Siber розпочалося 25 липня цього року, а в дилерські центри новинка надійде на початку жовтня. Щоправда, генетичного зв'язку з моделями родоначальника вітчизняного автопрому нова Volga не має.

Бренд помер, хай живе бренд

До народження Siber руку, в першу чергу, приклали не інженери та проектувальники з Нижнього Новгорода, а бренд-менеджери та маркетологи. Саме вони вирішили, що знята в 2006 році з конвеєра в Північній Америці після п'яти років існування платформа JR41 (Chrysler Sebring і Dodge Stratus) може "вистрілити" в Росії. І це вони переконали керівництво "ГАЗу" придбати ліцензію на цей автомобіль, а також обладнання з заводу, що закривається, з виробництва застарілого Chrysler Sebring у Стерлінг-Гайтс.

Добре призабуте старе

"Сайбер" вже достатньо засвітився перед об'єктивами фото- та телекамер в останні місяці. Взяти хоча б поїздку Володимира Путіна на "Сайбері" під час липневого візиту на завод у Нижньому Новгороді, або власний стенд автозаводу на ММАС. Тому, в дизайні новинки до журналістського тест-драйву жодної інтриги не збереглося. Її, загалом, не було з самого початку - нові бампери, фари головного світла та задні ліхтарі не сильно змінили зовнішність Sebring. В принципі, можна навіть поставити під сумнів доцільність такого "фейсліфтингу" в цілому - адже за нього напевно довелося викласти круглу суму англійцям з ательє UltraMotive.

Зате кріплення для номера, яке ділить широку, "роззявлену" майже до нижньої межі бампера решітку радіатора на верхню та нижню частину, здалеку надає Siber схожості з Audi (на "американцях" такого елемента "дизайну" немає, тому що місцеві ПДР дозволяють експлуатацію автомобіля навіть з одним реєстраційним знаком - заднім). Принаймні, під мрячливим осіннім дощем помилився не лише я, а й колега, що стояв поруч. Однак варто було машині під'їхати трохи ближче, як впізнавані лінії кузова з дещо архаїчним компонуванням "cab forward" одразу виправили непорозуміння.

Чому архаїчна? Тому що Chrysler почав випускати автомобілі, використовуючи цей принцип дизайну ще в 1993 році. І спочатку незвично виглядаючі машини за 15 років уже встигли примелькатися. З іншого боку, завдяки тому, що передні стійки впираються в капот практично над колісними арками, салон здається набагато просторішим, ніж він є насправді, а похила лінія даху чотиридверного седана нагадує силует купе. До речі, саме через цю агресивну форму кузова багатьом здається, що у Siber низька стеля, але це не так. При висоті 1409 міліметрів і з кліренсом у 140 міліметрів, за цим параметром він практично не відрізняється, наприклад, від седана Mazda6.

Суміш американського з нижегородським

Салон у Siber викликає змішані почуття. Наприклад, зробити музику тихіше можна лише знайшовши рукою консоль магнітоли на панелі приладів - у тому місці, де на кермі "Себринга" були кнопки керування аудіосистемою та бортовим комп'ютером, у Siber акуратні пластикові заглушки. До речі, самого бортового комп'ютера теж немає. Як пояснюють у "Групі ГАЗ", постачальники комплектуючих для Sebring уже перестали виробляти ці вузли. Тепер доведеться шукати нового виробника, і краще в Росії (адже локалізацію в найближчі два роки треба збільшити з 30 до 50 відсотків).

З іншого боку, до продуманої ще десять років тому в Америці ергономіки не причепишся - на зроблених уже в Росії сидіннях зручно і водієві, і передньому пасажиру, і тим, хто сидить ззаду.

Крім того, в салоні (та й не тільки - під капотом теж усі написи та наклейки англійською мовою) багато що нагадує про "Себринга". Стильний крайслерівський циферблат спідометра розмічений не лише в кілометрах на годину, а й у милях. Над "баранкою" з великою емблемою "ГАЗ" - "іншомаркова" наклейка на сонцезахисному козирку з англійськими застереженнями про небезпеку, яку становить увімкнена подушка безпеки для дитини в дитячому сидінні. Цікавий факт - "Сайбер", на відміну від справжніх "американців", не змушує водія та переднього пасажира примусово користуватися ременем безпеки настирливим звуковим сигналом. Як було на Sebring, сказати не можу - не пам'ятаю, але взагалі зроблено, по-нашому - "по-ГАЗ-АвтоВАЗівськи".

Зате доопрацьована нижегородськими інженерами підвіска викликає лише позитивні емоції. Від американської вайлуватості та розхлябаності "Себринга" не залишилося й сліду. Нові амортизатори та пружини тепер по-німецьки діловито поглинають великі вибоїни та стики мостів, а стабілізатори поперечної стійкості зі збільшеним перерізом забезпечують невеликі крени в поворотах. Ентузіазм (а мені здається, що саме це почуття рухало російськими інженерами при доведенні "Сайбера") завів розробників так далеко, що під час тест-драйву по підмосковній ділянці траси "Москва-Пітер" автомобіль, на наш подив, однаково надійно їхав і на швидкості 120 кілометрів на годину, і на швидкості 180.

Боєкомплект

Формат звіту про тест-драйв вимагає, щоб читач дізнався про можливі комплектації представленого автомобіля якомога раніше, але у випадку Volga Siber це не критично. Справа в тому, що поки новий седан можна буде купити лише з 2,4-літровим 143-сильним двигуном і чотириступінчастим "автоматом" у двох версіях, які фактично відрізняються одна від одної лише наявністю шкіряного салону та ціною. У комплектації Comfort на штампованих дисках із пластиковими ковпаками та тканинним салоном "Сайбер" коштує 590 тисяч рублів, у комплектації Lux: на 16-дюймовому литті, з омивачами фар і протитуманками - 640 тисяч рублів. Бюджетну версію за 540 тисяч рублів з 2-літровим 141-сильним мотором і п'ятиступінчастою механікою доведеться чекати ще щонайменше півроку.

На "ГАЗі" стверджують, що згодом з'являться й інші варіанти Volga Siber. За планами керівництва цей автомобіль має протриматися на конвеєрі вісім років, переживши два рестайлінги. За цей час у лінійці двигунів цілком може з'явитися дизель, а 2,4-літровий мотор точно отримає механічну трансмісію. І, чесно кажучи, вона б йому не завадила. "Американець" з "автоматом" ненажерливий за визначенням, а наш "Сайбер" за 300 кілометрів тест-драйву взагалі примудрився спалити майже повний (61 літр) бак 92-го бензину.

До сотні ця машина розганяється за 13,4 секунди, але при цьому, за відчуттями, автомобіль прискорюється непогано. Принаймні, для обгонів на вузьких дорогах двигуна цілком вистачало, плюс допомагала коробка - хоча мотор підхоплює лише з 3,5 тисяч обертів, потім, при різкому прискоренні, "автомат" чесно викручує двигун до шести тисяч обертів на кожній передачі. Цілком можливо, що зовсім скоро з'явиться "заряджена" версія Siber. Принаймні, запуск у серію турбованого 2,4-літрового мотора потужністю 170 кінських сил стоїть у найближчих планах компанії.

Епілог

Поки в нової моделі є чималий запас плавучості, який їй забезпечують замовлення від державних, силових та інших патріотично налаштованих структур. Крім того, продукт "бедж-інжинірингу" з Нижнього Новгорода за ціною конкурує з продукцією корейського автопрому, маючи серйозну фору перед однокласниками із Західної Європи та Японії.

Привабливості (з погляду покупця) цій машині додає і дешеве сервісне обслуговування: перше ТО - 2,5 тисячі рублів, інтервал обслуговування - 10 тисяч кілометрів. Цілком можливо, цей маркетинговий хід спрацює. Принаймні, судячи з наполеонівських планів на виробництво лише однієї моделі, у "Групі ГАЗ" на це сильно розраховують. У 2009 нижегородці планують випустити 45 тисяч Volga Siber, у 2010 - 65 тисяч, а загалом потужності конвеєра дозволяють збирати до 100 тисяч автомобілів на рік. Для порівняння, лідер вітчизняного ринку іномарок, концерн GM, у 2007 році продав у Росії 259 тисяч автомобілів. Тож цілком можливо, вже дуже скоро на російських дорогах буде не проштовхнутися від "Сайберів".