Ford Fiesta
Доросле маля
Двигун - 1.6 л
Макс. потужність -
120 к.с./6000 об.
Макс. крут. момент - 152Нм/4050 об.
Макс. швидкість (км/год) - 193
Розгін 0-100 км/год - 9,9
Витрата палива:
місто - 7,9
траса - 4,7
змішаний - 5,9
5-МКПП
Спорядж. маса - 970 кг
Довжина - 3950 мм
Ширина - 1720 мм
Висота - 1480 мм
Шини 195/50R15
Ціна$ 21 263 (170 100 грн), мінімальна -$ 13 953 (111 619 грн)
Комплектація:
Система Keyless Entry з системою запуску/зупинки двигуна Ford Power, ABS, клімат-контроль, 5 airbag, електрообігрів лобового скла, датчик світла, дощу, задній датчик паркування, електропакет, електропривод складання зовнішніх дзеркал, спеціальне фарбування кузова Hot Magenta, салон Soho Dotts Cloth
Міжсервісний пробіг:
20000 км
Вартість планового ТО -$ 187 (1 493 грн) + додаткові витрати залежно від стану автомобіля
Конкуренти:
Opel Corsa
Fiat Grande Punto
Peugeot 207
Mazda 2
Nissan Micra
Марат Махмутов, «Казанська школа вищої водійської майстерності»
Час летить непомітно: здавалося б, тільки нещодавно зустрічали Новий рік, а весна вже барабанить у двері, заглядаючи сонячними зайчиками у вікна будинків та автомобілів. Причому цього року вона явно вирішила не чекати календарної дати і вступила в права вже в середині лютого. Тому не дивно, що в один із таких теплих лютневих деньків на порозі нашого офісу виникла не менш тепла й сонячна новинка — свіжа «Фієста» в насиченому бордовому кольорі, з зухвалими формами, від яких складно відвести погляд. Про «кінетичний» дизайн, який Ford тепер застосовує у своїх нових моделях, чули багато хто. На вулицях міста вже не рідкість «Фокус» третього покоління, свіжий седан «Мондео» та кросовер «Куга» — усі вони несуть на собі відбиток нової дизайнерської філософії американського концерну. Тепер до цієї компанії приєдналася й малятка класу В+ із запальним іспанським ім'ям — вона зайняла своє законне місце в оновленій лінійці виробника. З першого погляду стало ясно: машина надзвичайно гарна! Видовжені фари, які безцеремонно заїжджають на капот і крила, стрімка лінія підвіконня, що візуально розтягує кузов, а в профіль і з корми вона чимось скидається на приплюснуту «Кугу».
Загалом, за зовнішність сміливо можна ставити п'ятірку. Помітивши підігрів лобового скла, 16-дюймові легкосплавні диски та задні парктроніки, переходжу до салону. Тестовий екземпляр — у версії «Titanium», тобто в максимально багатій комплектації. Передня панель двоколірна — бордо з темно-сірим, пластик якісний, усе підігнано акуратно. Тканинне оббивання дверей і крісел у тон виглядає ошатно й тішить око. Видовжені колодязі приладів — зліва тахометр, справа спідометр, а між ними дисплей бортового комп'ютера та покажчик палива — чудово зчитуються. Шкіряне кермо з потовщеннями в місцях хвату та кнопками керування музикою зручно лежить у долонях, сидіння спереду з механічними регулюваннями дозволяють швидко влаштуватися з комфортом. У водійського крісла, звісно, налаштувань більше. Ззаду цілком комфортно розмістяться двоє дорослих, якщо тільки спереду не сидять люди помітно вищі за середній зріст. Для компактного класу закони жанру дотримано на всі сто відсотків. Задній диван складається по частинах, от тільки при перевезенні твердих і кутових речей варто подумати про захист пофарбованого металу спинок — він нічим не прикритий і легко дряпається.
Особливий інтерес у молодих дівчат — а саме вони, судячи з усього, стануть головними покупцями цієї красуні — викличе центральна консоль. Вона виконана у вигляді двох крилець, ніби розкритих назустріч повітряному потоку, і всіяна безліччю кнопочок, стилізованих під старі телефони «Нокіа». Трохи нижче — блок керування клімат-контролем із дисплеєм і невелика ніша для дрібниць. Є 12-вольтова розетка, роз'єми AUX для плеєра та USB для флешки. По-моєму, кінетичний дизайн з екстер'єру логічно перетік і в інтер'єр.
Тепер про головне — про те, як нова «Фієста» їде. Під капотом у неї чотирициліндровий бензиновий мотор Duratec Ti-CVT об'ємом 1.6 літра, що видає 120 кінських сил. Це топовий двигун для цієї моделі. У нашому випадку він працює в парі з п'ятиступінчастою механікою. Напевно, для міського автомобіля, орієнтованого в першу чергу на жінок, логічнішою була б автоматична коробка, але поки доводиться задовольнятися тим, що є — «ручкою». ABS на місці, а от ESP немає — її обіцяють тільки у версії «Ghia». Втім, це навіть на краще, адже ми вирішили почати з перевірки керованості на льодовому майданчику — машина взута в зимові шиповані шини. На льоду «Фієста» поводилася так, як і належить передньопривідному автомобілю, жодних сюрпризів. Дуже порадував електропідсилювач керма: він дозволяє тонко відчувати, куди спрямовується машина при зносі передньої осі, і вчасно підправляти траєкторію. Без невеликої порції хуліганства не обійшлося — покрутили «поліцейський розворот» і дзиґу заднім ходом. Усе це робилося з азартом і юнацьким завзяттям, адже машинка-то молодіжна, а отже, і нудною бути не зобов'язана. Зрозуміти тягові можливості мотора на малих швидкостях непросто, тому для повноцінної оцінки вирушаємо на заміське шосе.
Шлях до траси лежав через міські вулиці з далеко не ідеальним асфальтом. І тут з'ясувалося, що налаштування ходової частини з точки зору комфорту підібрані оптимально: немає ні дратівливих розгойдувань, ні неприємних поштовхів, ні ударів на кермо від ям і стиків. Коротше кажучи, підвіска сподобалася всім без винятку. Діставшись до місця старту, вирішили спочатку перевірити динаміку, а вже потім — поведінку на високій швидкості. Рушаємо, але, якщо чесно, від 120 сил ми чекали більшого. Ні, тяги вистачає, однак щоб прискорення відповідало натисканню на педаль, мотор доводиться розкручувати вище 4000 обертів — ось тоді він показує справжній бійцівський характер. А при спокійній їзді на підвищеній передачі з обертами 2000–3000 різке натискання на газ викликає лише невдоволене бурчання й досить млявий розгін. Можливо, свою роль відіграло й те, що в машині нас троє, і всі — люди далеко не мініатюрні, а малятка-то на таке не розрахована! Зате керованість на звивистій дорозі — вище всяких похвал! Незважаючи на задню балку замість багатоважільної підвіски, автомобіль прописує траєкторію без натяку на знос, чіпляючись за покриття до останнього. Я якраз сидів ззаду, коли Вадим влетів в один досить крутий поворот на пристойній швидкості — здавалося, нас неминуче винесе назовні. А ні, «Фієста» лише трохи «переставилася» і спокійно поїхала далі. Назад тією ж дорогою я вже їхав за кермом. Чітке й інформативне кермо, чудова еластокінематика підвіски, що дозволяє проходити повороти на межі зчіпних властивостей коліс, точна робота коробки, пристойна шумоізоляція. Відмінно, просто відмінно! З такими емоціями ми й повернулися в місто — а адже саме місто і є основним середовищем існування для машин такого класу, як нова «Фієста». Жвава, комфортна, містка, розкішно оздоблена всередині, з приємною штатною музикою і просто красива — вона цілком здатна стати улюбленицею багатьох.
Вадим Садиков, «Автоклуб-Казань»
Досі не вдалося покататися на новій Ford Fiesta 1.6? Тоді давайте спробуємо вгадати її характер за картинками та характеристиками. Що ми маємо?
1.«Спортивні» лінії автомобіля, стрімкий дизайн.
2. Мотор об'ємом 1.6 літра — велика рідкість для B-класу. Він видає 120 к.с. і є найпотужнішим атмосферником у сегменті, плюс оснащений системою подвійної зміни фаз газорозподілу.
3. Компактний хетчбек B-класу важить лише 1050 кг.
Яких відчуттів чекаєш від такого поєднання? Звісно, вибухової динаміки, впевненого підхоплення на будь-яких обертах і ненажерливості. Але на практиці вийшло зовсім інакше. Головний сюрприз — скромний апетит: паспортні 7.9 л на сотню в місті, а наш змішаний цикл показав лише 7.0 л. Легкість у керуванні присутня, однак розгін навіть із 3000 об/хв дається важко і супроводжується неприємним акустичним фоном.
Щоб краще зрозуміти характер автомобіля, порівняємо його з Opel Corsa 1.2 (1150 кг, 80 к.с.) і Mazda2 1.5 (950 кг, 102 к.с.). Цікаво, що Mazda2, навіть з 4-діапазонним автоматом, відчутно жвавіша за потужнішу Fiesta. У «японки» тяга відчувається з самих низів, вона ніби підбурює тиснути на педаль сильніше. У Fiesta ж табун зі 120 «коней» дрімає до середніх обертів. Так, після позначки 4000 об/хв вона вистрілює не гірше за Mazda2, але чи варто було городити город з новітньою системою зміни фаз, щоб отримати характер старого 2.0 від Focus, хай і з меншою потужністю? Втім, якщо порівнювати Corsa і Fiesta, їхня поведінка на низах майже ідентична: обидві впевнено тримають швидкість, чуйно реагують на легке натискання газу, але на різкий «кік-даун» відповідають однаково — заминкою, невдоволеним ревом мотора і суб'єктивно млявим прискоренням. Крутний момент начебто непоганий (152 Нм при 4050 об/хв), але японці вміють вичавити з 1.6 з подвійною зміною фаз куди більше. Взяти ту ж Toyota Corolla — 124 к.с., а на новому Avensis — 132 к.с. при 6000 об/хв і 160 Нм при 4000 об/хв. Тоді навіщо тут взагалі такий великий для B-класу двигун? Відповідь видно на дисплеї бортового комп'ютера, і вона актуальна в нинішніх реаліях: економія палива.
Мабуть, головний козир Fiesta — налаштування шасі. Нерівності вона ковтає майже ідеально, у віражах тримається чудово. Машина неймовірно дружня до водія, прощає і коригує його помилки — мабуть, найкращий вибір для новачка. Щоправда, і тут є нюанс. На нашому авто стояли шини 175/65R14 (у каталозі ця розмірність позначена як «не постачається»). А ось стандартні 195/50R15 будуть помітно жорсткішими на купинах, хоча динаміку розгону покращать через менший діаметр колеса в зборі.
Порівнювати ціни з конкурентами зараз практично безглуздо. Вартість змінюється мало не щотижня, а знижки та спецпропозиції оновлюються ще частіше. Зрозуміти, дорого чи дешево, можна лише в конкретний день — завтра все буде інакше. Тому орієнтуємося на об'єктивні речі: якість матеріалів, дизайн — це ще один аргумент, що дозволяє Fiesta претендувати на звання найпопулярнішої машини B-класу.
Альфред Марданов, «Автоклуб-Казань»
Маленька Куга! Саме така думка спала мені на думку при першому погляді, і, як виявилося, не лише мені. Фордівцям вдалося майже на всі сто відсотків втілити кінетичний дизайн навіть у компактному автомобілі, хоча завдання здавалося нездійсненним. Стрімкі грати радіатора, фари, що нависають над широкими крилами, занижені та зсунуті назад дзеркала, невеликі трикутні віконця спереду та ззаду — усе це створює неповторний образ нової Fiesta. За новою програмою Ford цей автомобіль продаватиметься одночасно на всіх континентах. Раніше таке здавалося фантастикою. Американці, наприклад, не шанують машини, в які не можна посадити дітей, дружину, тещу з двадцятьма валізами, папугою та собакою, а європейці, навпаки, обожнюють маленькі авто — чим менше, тим краще. Але часи змінюються, змінюється й економічне світосприйняття, і, ймовірно, фордівці матимуть рацію у своїй затії. До того ж вони обіцяють легку адаптацію підвіски під будь-яку якість доріг. Європа з автобанами та серпантинами, Росія з її бідами, Америка з хайвеями чи китайські траси — для кожного типу покриття можливе своє налаштування. І це не просто слова — ми перевірили на собі. Налаштування просто ідеальне. Ця тема червоною ниткою пройшла через усі наші розмови під час тесту, як і надзвичайна дружність машини. Сідаєш і їдеш, наче це старий приятель, з яким знайомий сто років і знаєш, чого від нього чекати. Від такого автомобіля не очікуєш настільки комфортної та впевненої їзди. Прогрес не зупинити жодними фінансовими кризами.
Особливо порадувала доросла поведінка на трасі. Автомобіль впевнено тримає курс, бічний вітер не здатен збити його з траєкторії. Окремо відзначу шумоізоляцію — напрочуд високу для цього класу. Лише за 110 км/год починає проявлятися аеродинамічний шум від дзеркал, а заднім пасажирам докучає свист у районі трикутного віконця. На високих обертах у салон проникає бадьоре гарчання мотора, але воно не псує акустику, а радше додає ту саму «кінетику», закладену дизайнерами. Як би хороший він не був на шосе, його стихія — місто. Велике, сучасне, з шаленим ритмом. Щільні потоки машин проспектами, що розчиняються у дворах і на парковках. Тут правило одне — не відставай. І цей малюк йому повністю слідує. Завдяки налаштуванням мотора та розтягнутим передачам він не вимагає частих перемикань: на малій швидкості в потоці на підвищеній передачі легко відгукується на легке натискання газу. Оберти рідко опускаються до скромних 1000–1500 об/хв, вони завжди трохи вищі, і машина постійно готова до ривка. Але якщо тиснути «газ у підлогу» — краще ввімкнути знижену. Втім, це теж задоволення. Короткохідна, майже спортивна КПП працює бездоганно — чіткі, інформативні, жорсткі перемикання так і ваблять погратися ручкою. Особливо добре це проявилося на льодовому майданчику, під час наших експериментів, про які згадував Марат. Автомобіль поводився по-дорослому: чіткі реакції, згладжені та передбачувані ковзання. Звичайний передньопривідний автомобіль. Я звернув увагу і на гальмування на голому льоду. Чіткі, інформативні гальма разом з ABS працюють чудово. Система активується рівно тоді, коли чекаєш, без зайвої нервозності. Що сказати — чудова машина, і приємно, що вона вміє говорити українською. Дрібниця, а приємно.
Запуск двигуна — кнопкою, і при натисканні (якщо чіп-ключ поруч або в салоні) на центральному дисплеї з'являється український напис на кшталт «для початку руху натисніть педаль зчеплення». Автомобіль часто вступає в діалог і підказує: то «двері водія відчинені», то «багажник відчинений». На мою думку, простір задніх пасажирів трохи урізаний на користь багажника. Задній ряд ніби зсунутий вперед, можливо, заради зручності посадки та висадки. Я б віддав перевагу більше місця ззаду на шкоду об'єму багажного відділення. Заради справедливості: ціна нашого екземпляра — 630 000 рублів (дані лютого 2009 року), і, ймовірно, вона дотягне до 700 000. Можливо, з часом до таких цифр звикнуть, але зараз це здається дорого. Що тут скажеш? Дорослому автомобілю — доросла ціна. І це плата не просто за машину, а за бездоганний стиль, технічне оснащення та досконалість. Судячи з кількості цих авто на наших вулицях, люди готові її платити.