Dodge Nitro’верт

Коли в Chrysler вирішували, куди прилаштувати новий Dodge Nitro, маркетологи явно поламали голову. Марка Jeep, яка теж входить до цього концерну, і без того закриває чи не весь спектр повнопривідних машин — від легкого Compass до семимісного Commander. Сам же Dodge в Росії майже невідомий: до останнього часу бренд був представлений у нас тільки кросовером Caliber та суперкаром Viper. У Штатах у Dodge є величезний Durango, але для наших доріг і парковок він завеликий — у нас у пошані «майже європейські» BMW X5 і Mercedes ML.

За габаритами Nitro потрапляє в категорію середньорозмірних позашляховиків, такий собі конкурент BMW X3 або Hyundai SantaFe. Але в основі у нього — лонжеронна рама, як у Jeep Cherokee. Це вже майже анахронізм: ніхто з суперників таким не користується. Більше того, Nitro збирають на одному заводі з Cherokee в Толедо, штат Огайо, і двигуни у них спільні.

На щастя, відмінності між цими машинами не зводяться до дизайну. Це дійсно нова модель. Начинка у неї відповідає позиціонуванню. Якщо Cherokee — це Jeep з великої літери, який має підкорювати бездоріжжя будь-якою ціною, то Nitro — скоріше паркетник. Позашляхових вишукувань у нього менше, зате лонжеронна рама дає додатковий запас міцності. Трансмісія у Nitro проста: постійний повний привід і можливість жорстко підключити передній міст. Причому вмикається він не важелем, а маленьким «баранчиком» біля селектора — так надійніше, тому що водій навряд чи помилиться. Але на асфальті цей режим використовувати не можна: центрального диференціала у Nitro немає, тож більшу частину часу машина їздить задньопривідною.

А ось головна відмінність від Cherokee видно одразу. Круглі фари «червоношкірого» викликають хіба що розчулення, а от стояти віч-на-віч з Nitro якось не солідно. Грізний «Баран» на емблемі, здається, сприйме усмішку як насмішку і кинеться в атаку. Велика хромована решітка радіатора буквально сліпить, а масивний нижній бампер готовий зачепити будь-кого. Якщо ж Nitro налаштований дружньо, бампер цілком згодиться як лавка або підніжка, щоб забратися на капот. Потужні колісні арки легко вміщують 20-дюймові колеса, і, схоже, готові на більше. Щоправда, в базі у Nitro всього 16-дюймові диски. Але побачити «Барана» на маленьких «ніжках» навряд чи вдасться — таких машин немає навіть у прес-банках. Дилери теж такі не завозять. «Кому вони потрібні? Хочеш справжній позашляховик з високопрофільними колесами — бери Cherokee, а Nitro для модників», — пояснив мені менеджер в автосалоні.

І справді: прибери хром і великі диски, і залишиться нудний «кубик на колесах». А так — цілком стильна машина від носа до хвоста, аж до дверних ручок з масивними кнопками, які запозичені у легендарного Jeep Wrangler.

У салоні спорідненість з Cherokee відчувається сильніше — та сама компоновка з майже вертикальним лобовим склом і вузька передня панель. Пересівши в Nitro з легковика, почуваєшся ніби в шоломі: скло знаходиться майже впритул. Але дискомфорту це не створює, посадка в Nitro зручна. Про жорсткий пластик в американських машинах уже все сказано, тож не буду загострювати увагу — у позашляховику це дратує менше, ніж у легковику. Зате інтер'єр порадував безліччю відсіків для дрібниць: вони і на передній панелі, і в центральному тунелі, а ще місткий підлокітник і кишені у дверях. Місце знайдеться не тільки для телефону і сигарет, але й для карти, GPS-навігатора та іншого дорожнього начиння, яке завжди потрібне такому шукачу пригод, як Nitro. У будь-якій комплектації магнітола вміє підключати зовнішній МР3-плеєр, і для нього теж є окрема кишенька.

Нам дісталася машина з бензиновим двигуном 3,7 літра, хоча для Nitro більше підходить дизель 2,8 CRD. Він майже не поступається в потужності та динаміці, а з більш сучасним 5-ступінчастим «автоматом» і керується приємніше, і витрачає помітно менше. До того ж, всупереч стереотипам, дизельна версія ще й на 200 євро дешевша за бензинову — позначається майже літрова різниця в робочому об'ємі, від якого залежать митні збори. До речі, який би двигун не стояв, Nitro продається тільки з автоматичною коробкою.

На дорозі Nitro не здивував — ні в хорошому, ні в поганому сенсі. З 20-дюймовими колесами він досить точно реагує на кермо, хоча до агресивної їзди не розташовує. Тяговитий двигун великого об'єму дає гідну динаміку на рівні легковиків, але витрата 15-20 літрів на «сотню» для нього норма в будь-якому режимі. Приємно порадувала шумоізоляція — у Nitro вона цілком пристойна, тож у далекій дорозі не втомлюєшся. Принаймні, якщо сидиш спереду. Ззаду ж сидіння більше схоже на обтягнуту шкірою лавку з тонким шаром поролону. Воно розташоване низькувато і для комфортних подорожей не дуже підходить, а третьому пасажиру заважатиме сильно виступаючий у салон центральний тунель.

Зате який у Nitro багажник! У комплектації SXT є висувна полиця Load&Go, яка зручна при завантаженні і може слугувати лавкою. Щоправда, якщо рахувати до лінії вікон, багажник не такий уже й місткий. Але складіть задній ряд — і отримаєте два кубометри рівного простору з вертикальними стінками.

На бездоріжжі Nitro виявився молодцем. Для більшого комфорту, напевно, знадобилися б м'якші високопрофільні колеса, але в решті Dodge — гідний спадкоємець Cherokee. Підвіска дозволяє без остраху за машину і за власні внутрішні органи штурмувати каміння та коріння і навіть стрибати. Різниця в класі відчувається тільки на крутих підйомах або в розкислому бруді. Щоб почуватися справжнім прохідником, Nitro бракує знижувальної передачі, яка збільшила б крутний момент на колесах. Але треба визнати: навіть у такому вигляді позашляховик ніде не застряг і навіть не спробував забуксувати. А при діагональному вивішуванні виручала електронна протибуксувальна система.

Схоже, Dodge знайшов для Nitro цікаву вільну нішу, хай і не дуже широку. Машина підійде тим, хто регулярно використовує повний привід у справі, але в бруд по самі вуха не лізе. До того ж потужна лонжеронна рама чудово підходить для буксирування важких причепів, наприклад, з катерами.

Ну і звісно, при виборі Nitro зовнішність — питання не останнє. Харизматичний дизайн Dodge мало кого залишить байдужим, а багато городян напевно куплять машину саме через вигляд, особливо з хромованими 20-дюймовими колесами.

До речі, в Америці є ще й заряджена версія Nitro R/T з 260-сильним двигуном. Шкода, що в Росії вона поки недоступна…

Текст: Леонід Павлов. Фото автора.