Щелепа. Dodge Journey у Норвегії

Норвегія — мабуть, єдиний куточок Європи, де до великих американських автомобілів досі ставляться прихильно і навіть купують їх новими. Як і у нас, в Росії. Чому така схожість? Може, через масштаби? Територія-то — менше півмільйона квадратних кілометрів, населення — близько п'яти мільйонів. Чи тому, що в Норвегії теж активно качають нафту? Однак бензин там коштує практично стільки ж, скільки і в решті Західної Європи... Цікаво. Загалом, так уже повелося історично. Тому й знайомитися з новітнім кросовером Dodge Journey мене запросили саме в Норвегію.

Глянеш на машину спереду, потім обійдеш ззаду — і одразу розумієш: така в Росії приживеться. Хоча сувора «щелепа» і 19-дюймові диски — це лише залякуюче маскування. Зніми його — і перед тобою стандартне шасі з переднім приводом. Зате відсутність приводу на задню вісь дала можливість поставити третій ряд сидінь: салон став семимісним. І цей третій ряд, хоч він і опція, — зовсім не «гальорка» для дітей, а нормальне пасажирське місце. А невеликій родині вистачить і звичайних п'яти місць на двох перших рядах.

Проріз дверей величезний — сідати легко, і поріг не забруднює одяг	Вбудована навігація, клімат-контроль на три зони і «всеїдний» мультимедійний центр з bluetooth. Непоганий набір!	Приладова панель виглядає чудово, однак обід керма закриває шкали тахометра і покажчика температури
Речові ящики невеликі. Зате верхній з них можна задіяти як холодильник	У центральному тунелі захований ще один відсік. Туди легко поміститься великий фотоапарат або пара пляшок з водою	Клавіші керування музикою, що відкидаються на тильному боці спиць керма. Чудова знахідка!

Та це ж не салон, а головоломка! Ще одна маніпуляція із замками сидінь — і отримуєш чергову комбінацію для вантажу чи пасажирів. Рухомі крісла легко складаються в площини різного рівня для перевезення коробок, а відкинувши спинку переднього сидіння, можна організувати з нього столик для штурмана. Найбільше порадувала можливість скласти в горизонталь спинки всіх сидінь по правому борту: виходить широка площадка для довгомірів, при цьому залишаються два пасажирські місця! Де тут найближчий IKEA?

Задні двері відчиняються на 90 градусів

Найбільш же «статусний» елемент усередині — великий кольоровий екран, на який виводяться дані штатної навігації та зображення з камери заднього виду. У машинах для Росії ця опція теж заявлена, але навряд чи штатна навігація користуватиметься попитом — наші водії вже звикли до недорогих портативних навігаторів. А звичайний ультразвуковий парктронік у наших брудних зимах справляється куди краще за «замилений» відеоглаз. Зате стельовий «телевізор» з пультом і бездротовими навушниками — незамінна річ у далекій поїздці. Відкидний восьмидюймовий монітор набагато зручніший за маленькі екрани в підголівниках — картинку в русі «ловити» простіше.

Ще один безпрограшний варіант — аудіосистема з жорстким диском. Вона читає всі існуючі формати, оснащена USB-портом, bluetooth для зв'язку з телефоном (реалізована функція hands-free) і вміє працювати із зовнішніми flash-накопичувачами. Повний список «примочок» доповнюють два тайники, що замикаються, у підлозі (у кожен поміщається 12 банок по 0,33 літра) і «скриня» під подушкою переднього пасажирського крісла — туди на пікнік можна покласти шашлик або коробку з піцою.

Один рух — і можна забиратися на «гальорку»!	У цьому положенні праворуч від заднього пасажира опиняється столик з підстаканниками
Сюди поміститься розібрана шафа. А на другий і третій ряд можна посадити двох пасажирів	У тайник під подушкою переднього сидіння можна сховати… Та що завгодно!

За вмінням «поглинати» багаж Dodge Journey — це справжній пересувний склад. У пластикових накладках дверей — широкі кишені з глибокими підстаканниками. У стельовій оббивці — відкидні ящики для паперів і записників. «Бардачки», щоправда, маленькі, зате один з них слугує ще й холодильником на дві півлітрові пляшки. Тільки б пам'ять не підвела — інакше потрібну річ доведеться шукати довго.

А от дітей з поля зору не випустиш: за ними зручно спостерігати через сферичне дзеркальце, вбудоване у висувний очкарник. І якщо малюк задумає пустувати, його можна швидко присунути ближче до батьків — сидіння другого ряду має поздовжнє регулювання з великим діапазоном. Цей самий «диван» дозволяє ставити фірмові бустери для старших дітей — вони пропонуються як опція.

Клімат-контроль — роздільний, причому не тільки для водія і переднього пасажира, а й для задніх сідоків. Ззаду керування продубльоване: три поворотні рукоятки на центральній консолі і ще дві — ззаду. Дує сильно, але мені здалося, що з розподілом потоків є проблеми: від прямого «обстрілу» повітрям можна сховатися, тільки повністю закривши всі дефлектори.

А ось головний промах ергономістів — приладова панель. Виглядає вона ошатно: приємні кольори, добре читані шкали, великі цифри. Але як не влаштовуйся за кермом, як не регулюй колонку, обід керма все одно перекриває крайні прилади — покажчик температури охолоджувальної рідини і праву частину шкали тахометра не видно зовсім.

Про дизайн нового покоління Dodge можна сперечатися до хрипоти. Але одне безсумнівно — дизайн є!

Для Європи кросовер Dodge Journey запропонують з трьома моторами. Але дволітровий турбодизель (138 к.с.) у парі з шестиступінчастою роботизованою коробкою до Росії не доїде: у Chrysler, як і раніше, сумніваються в якості нашого дизпалива. Тож наші покупці обиратимуть із двох бензинових агрегатів. Перший — рядова «четвірка» об'ємом 2,4 літра потужністю 170 к.с. з чотириступінчастим «автоматом» — це версія Journey SE. Другий — V-подібна «шістка» 2,7 літра (185 к.с.). Вона ставиться на модифікацію R/T і працює з шестиступінчастою автоматичною коробкою.

Усівся за кермо 185-сильної версії — і мене осяяло: щось схоже в моїй водійській практиці вже було. Ну звісно, Chrysler PT Cruiser! Я від'їздив на ньому три роки… Та сама тягуча нота мотора на високих обертах, смикана робота коробки, порожнеча під педаллю газу. На пологі підйоми Journey видирався, як літня людина сходами, — від ніяковості перед автомобілями, що стояли позаду, хотілося з'їхати на узбіччя і ввімкнути «аварійку». Це правда V6? Зупинився, відкрив капот: так, V6-2.7…

Якщо закрити очі на деякі нюанси динаміки розгону, то загалом Dodge Journey поводиться цілком гідно. Рульове керування тішить зрозумілим зусиллям, крени кузова в поворотах незначні, а плавність ходу на хорошому рівні. До переліку систем активної безпеки входять курсова стійкість, функція Brake Assist і датчики тиску в шинах. За захист пасажирів відповідають подушки спереду і збоку, а також надувні шторки, які прикривають голови тих, хто сидить на всіх трьох рядах.

При спокійній манері водіння норвезькими дорогами 185-сильний Journey витрачав приблизно 11,5 літра на 100 км. Такий показник вселяє надію на прийнятні витрати на паливо навіть з урахуванням нещодавнього подорожчання бензину в Росії. Що стосується цін, то базова версія SE оцінюється від $34300, а виконання R/T — від $45400. Точний рублевий еквівалент озвучать у третьому кварталі 2008-го, коли «американський мандрівник» вийде на російський ринок.