Citroen C4 new. Типовий сімейний середнячок.

Citroen C4 new. Типовий сімейний середнячок

У серпні на Московському автосалоні відбулася світова прем'єра нового Citroen C4. У вересні перші машини надійшли в автосалони дилерів, а трохи пізніше «четвірки» з'явилися в прес-парку представництва «Пежо-Ситроен Рус» і були віддані для вивчення автожурналістам.

Ще під час прем'єри на автосалоні викликало здивування, чому оновлений С4 так голосно називають «світовою прем'єрою». Адже в рестайлінговій версії не так уже й багато нового — незалежно від типу кузова. Виявилося все просто — трохи причепурену модель показали вперше в Москві, і оскільки Citroen за океаном взагалі не продається, то московська прем'єра автоматично перетворилася і на «європейську», і на «світову».

То що ж нового з'явилося в C4? Чи зможе новинка хоч трохи виправити становище з продажами, які в Росії з року в рік стабільно падають? Звичайно, не так стрімко, як продажі Alfa Romeo, але все-таки відчутно.

З екстер'єром вирішили не мудрувати

Дебют першого покоління С4, який прийшов у 2004 році на зміну моделі Xsara, був сприйнятий з ентузіазмом. У 2006 році машина навіть отримала почесну премію за найкращий дизайн. Зовнішність тридверного купе багатьом здалася новим словом в автодизайні. П'ятидверний хетчбек був зустрінутий більш прохолодно, і продажі двох типів кузовів «четвірки» розподілилися у співвідношенні 80 до 20 на користь купе. Докази тому ви можете побачити, поспостерігавши за потоком машин на вулицях Москви. Купе випромінює якусь спортивну агресію, яку йому надає засклена вкорочена корма, а хетч виглядає як урівноважений дружелюбний сім'янин.

Дизайн екстер'єру в 2008 році вирішили не міняти кардинально. Дивлячись на машини збоку, ви насилу відрізните машину нову від машини чотирирічної давності. А ось передок став іншим. І найголовніша зміна — місце під номерний знак нарешті зайняло своє звичне для росіян і традиційне положення — по центру бампера. Тож номерний знак тепер не бовтається зовсім низько біля дороги, як у Peugeot 308, і більше шансів зберегти його в цілості й схоронності під час паркування. Змінилася форма капота, передніх крил, оптики. Повітрозабірник збільшився в габаритах, і спереду С4 став дуже нагадувати старшого брата — модель С5. Задню частину кузова взагалі не змінили, тільки у тридверки з'явилася прозора центральна секція.

Усередині салону змін ще менше. Головні родзинки інтер'єру збереглися, залишилася нерухома маточина рульового колеса і цифровий спідометр по центру верхньої частини торпедо. Тахометр з місця над рульовою колонкою перенесли на рідкокристалічну панельку поруч зі спідометром. Трохи покращили якість оздоблювальних матеріалів, але залишилися ручні регулювання крісел, 4 подушки, малофункціональні й незрозуміло під що створені висувні ящички з оксамитовими вставками на передній частині торпедо. Все, як раніше. На відміну від кросовера С-Crosser, тут електричні кнопки відкривання кватирок і регулювання дзеркал зробили підсвіченими. Руль регулюється по висоті та по вильоту. Крісла жорсткі, якоїсь незрозумілої форми. Тим не менш, досить зручні, у дорозі не втомлюють.

Не найприємніші «сюрпризи»

Приготували конструктори і пару «сюрпризів», не завжди приємних. Перший сюрприз називався — «спробуй відшукай!» і стосувався кнопки, яка розблоковує двері. Знайти її у звичних місцях я не зміг, довелося уважно вивчати інструкцію, щоб з'ясувати, що сховали цю кнопку за правий підрульовий перемикач зліва від табло бортового комп'ютера. Навіщо треба було її туди запхнути — незрозуміло, розташування дуже незручне, дотягнутися, не зачепивши перемикач склоочисників, майже неможливо.

Не додав позитивних емоцій процес заправки автомобіля. Кришка бензобака закривається на ключ. Вийняти ключ із кришки, відкривши її, не можна. Сама кришка ніяк не прикріплена до корпусу машини. От і доводиться, відкривши бензобак, тягтися на оплату в касу з ключами та кришкою в руці. Виглядаєш і почуваєшся повним придурком. Точно так само відкривається бензобак і в бізнес-седана Citroen C5, а вже йому-то це взагалі непробачно.

Бортовим комп'ютером керувати з незвички не просто, не те, що в Audi або VW. На дисплеї по центру над приймачем висвічується кілометраж на паливі, що залишається, поточна витрата і загадковий значок, схожий на прапор, яким роблять фінішну відмашку на гонках. Після певних маніпуляцій на дисплей, здатний порозумітися практично будь-якою європейською мовою, крім російської, можна вивести показання добового пробігу, середньої витрати палива та середньої швидкості для позицій 1 і 2. На нуль, як іноді буває, ці показники самі собою не скидаються. Трохи нижче — двозонний клімат-контроль і кнопки аудіосистеми з мікроскопічними написами — без лупи не розгледиш. А той самий «фінішний прапорець», виявляється, потрібен для того, щоб задати відстань від 100 до 3000 км. Задаєте відстань, і починається зворотний відлік, поруч із прапорцем з'являються цифри, що показують, скільки кілометрів вам залишилося до цього самого фінішу. Ну, скажіть, коли й кому це може знадобитися? Адже ця штуковина теж коштує грошей!

На рульовій колонці кнопок чимало. Праворуч круїз-контроль, ліворуч — звук і налаштування станцій. Тут теж є кнопки-«сюрпризи». Причому, на відміну від «прапорця», дуже корисні. Одна кнопка з логотипом у вигляді ромба в нічний час гасить підсвічування всіх приладів у салоні, залишаючи видимими лише цифри на спідометрі. Дещо подібне є у Saab. Друга називається «DARK». Вона виконує майже ту саму функцію, але залишає підсвіченими показники тахометра, пробіг, температуру за бортом. Табло приймача гасне. Функція цікава і, напевно, корисна з точки зору безпеки. Мені ж здалося, що в салоні стає неприродно темно, хочеться лягти спати.

Двигуни від BMW

Зазирнемо під капот. Що нового тут з'явилося у «світовій прем'єрі»? Звичайно ж, двигуни. Усього їх сім, але Росію вкотре поставлено в становище «бідного родича», і дизелів у 92 к.с., у 110 к.с. і в 138 к.с. (як у С5) «четвірка» поки що не отримає. Також не отримає і 2-літрових двигунів у 143 к.с. і 180 к.с. (турбо). Канув у Лету 1,4-літровий агрегат. Тож нам із вами поки що доведеться задовольнятися новими 1598-кубовими двигунами, розробленими разом з інженерами BMW (такі ж стоять і на Mini Cooper, і на Peugeot 308). Це атмосферний двигун потужністю 120 к.с. і турбований — 150 к.с.

У нас на тесті побувала 5-дверна машина на автоматі зі 120-сильним мотором. Загалом, для авто вагою 1348 кг для розміреної їзди містом його потужності цілком вистачає. Двигун має непогану еластичність і забезпечує пристойну динаміку. Але автомат усе-таки тупуватий, і режим kick-down взагалі не сприймає (тільки лише надсадним ревом). Підвіску не можна назвати ідеальною. Вона жорсткувата для бруківки або гравію і грішить пробоями на будь-якій серйозній нерівності. Руль має непоганий зворотний зв'язок. Гальма інформативні, але педаль усе ж здалася занадто м'якою. Тож у потоці — типовий міський середнячок, який навіть і не намагається провокувати водія на агресивну їзду. Витрата палива теж цілком адекватна характеристикам двигуна. У нас на тесті вона становила 9,5 — 10,6 л на 100 км шляху.

Ціни на Citroen C4 щадні, тим більше, що до Нового року є суттєві знижки. Ціна автомобіля в базовій комплектації починається від 475 000 рублів. За 560 610 тисяч можна отримати пристойну комплектацію. За шкіряний салон змусить вас доплатити 63 000 рублів. Ксенонові фари коштують 30 тисяч, а скляний дах обійдеться в 27 тисяч рублів. Фарбування «металік» — 10 000, литі диски — 22 000 рублів.

Дмитро Шавирін

Дякуємо представництву компанії «Пежо Ситроен Рус» за наданий для тесту автомобіль.

Технічні характеристики

Джерело – AUTOMANIA.RU