Коментарі (1)
У машин із США, безперечно, є свої віддані шанувальники. Однак далеко не кожен готовий проміняти звичну європейську керованість і динаміку на м'яку підвіску та просторий салон, якими славляться заокеанські моделі. Питання в тому, чи реально взагалі створити автомобіль, який влаштував би і консервативних європейців, і невибагливих американців?
Спроби знайти цю золоту середину робилися не раз. І новий Chrysler Sebring — чергова така спроба. Зовнішність машини — класична робота дизайнерів зі Штатів, і вона вдалася. Спереду одразу помічаєш риси, явно запозичені в іншої моделі концерну — ефектного Crossfire. Якщо обійти автомобіль навколо, в очі впадають гострі грані кузова та витягнуті задні ліхтарі, які надають Sebring по-справжньому стрімкого вигляду. Щоправда, без надмірностей: усе-таки перед нами звичайний сімейний седан класу «D». А ось сильно висунутий уперед бампер, схожий на нижню щелепу, — деталь спірна. З одного боку, він візуально ще сильніше витягує силует і чудово поєднується з масивними ґратами радіатора. З іншого… Я з власного досвіду знаю, як непросто звикнути до габаритів такої машини. Постійно ловиш себе на думці, що передок закінчується раніше чи пізніше, ніж здається. Що поробиш — за красу доводиться платити.
У салоні теж усе досить передбачувано. Величезні м'які крісла, з яких не хочеться вибиратися, масивна центральна консоль, що плавно переходить у тунель… Єдине, що видає в цьому «американці» спробу прикинутися європейцем, — це звичне для нас розташування ручника та селектора АКПП. Особливо порадувала можливість скласти спинку переднього сидіння, перетворивши його на столик. На мою думку, це куди корисніше, ніж стандартні підсклянники, — особисто я їм і п'ю в машині переважно на стоянці, а не на ходу. Та й для перевезення довгих предметів така опція знадобиться.
Не обійшлося і без зауважень, хоча їх небагато. По-перше, потрапляючи в такий інтер'єр, чекаєш бездоганного виконання в усіх деталях. Але пластик усюди жорсткий, що одразу нагадує про практичність і невибагливість американських покупців. По-друге, прилади в щитку розкидані по трьох окремих колодязях. Виглядає це розкішно, але користуватися таким пишнотою не надто зручно. Хотілося б, щоб цифри були більшими.
Досить розсиджуватися, пора в путь. На швидкісній магістралі Sebring поводиться саме так, як я і припускав, — просто чудово. Жодних відхилень від курсу, а всі нерівності, які трапляються на шляху, м'яка підвіска ковтає з завидним апетитом. У салоні при цьому тихо — за такого рівня комфорту в далекій дорозі, особливо з європейськими швидкостями, можна й задрімати. Але ось траса пішла віражами, і стало зрозуміло, що попереду гірський серпантин. Чудова нагода розім'ятися і мені, і машині. І саме тут Sebring почав здавати позиції. Якщо їхати спокійно, як і личить зразковому сім'янину, то жодних проблем на звивистій дорозі немає. Але варто уявити себе вічно заклопотаним бізнесменом — і картина змінюється кардинально. Найбільше дратує чотириступінчаста автоматична коробка: вона надто довго думає, яку передачу обрати. Тільки відчуваєш прискорення, як уже час гальмувати перед черговим поворотом. Вихід один — або тиснути на газ заздалегідь, з випередженням, або перемикатися вручну. Потужності 2,4-літрового мотора з чотирма циліндрами впритул, але вистачає. Пізніше обіцяють 2,7-літрову «шістку», але чи допоможе зайві 18 «коней»?
Пам'ятаєте, я розмірковував про те, чи можна поєднати американський комфорт із європейським характером? Так ось, підвіска Sebring виявилася зовсім не такою «кисельною», як у багатьох машин з-за океану. На автобані вона бездоганна, але й у поворотах працює гідно — крени мінімальні, знесення виникає лише якщо серйозно перевищити швидкість, але до гонок, як я вже казав, двигун і трансмісія не розташовують. Заслуговує на похвалу й рульове керування, щоправда, знову ж таки з поправкою на походження автомобіля.
У підсумку компроміс вийшов досить вдалим, хоча й не без мінусів. Досвід підказує, що машини з добрими задатками, але без яскраво вираженої харизми продаються найкраще — на них простіше знайти покупця. А враховуючи багату базову комплектацію (найпростіша версія обійдеться російському покупцеві в 25 900 євро), є надія, що новий Sebring знайде своє місце і на російському ринку.
Текст: Олексій Тихонов. Фото автора.