Brillianсе М2. Китайський «бумер».

Brilliance M2. Китайський «бумер»

Як відомо, красиве життя вимагає красивих речей. І одна з таких речей — модний автомобіль. Але що робити, якщо хочеться саме такої краси, а бюджет на це не розрахований?

Як неважко здогадатися, найкращі фахівці з поєднання бажань з можливостями мешкають на Сході. У світі автомобілів наочний приклад такого підходу — Brilliance M2. Заплативши трохи більше $28 тисяч, ви стаєте власником власного «майже BMW 5-ї серії». Чому саме BMW? Все просто: одного погляду на передню частину авто достатньо, щоб помітити явну схожість стилістичних рішень, а в деяких деталях — навіть пряме відсилання до BMW у кузові E38. Копіювати, звісно, недобре, але саме завдяки цьому Brilliance M2 вигідно виділяється на тлі інших китайських машин на нашому ринку. Якщо конкуренти або взагалі позбавлені стилю, або намагаються пародіювати японські моделі, то Brilliance створювався з оглядкою на європейську автомобільну класику.

Саме тому, на відміну від більшості середньостатистичних китайських авто, з екстер'єром тут повний порядок. Кормова частина M2 теж не підвела. Лінії заднього крила, форма багажника та дизайн ліхтарів виглядають цілком стильно — причепитися ні до чого. Не псує зовнішність навіть дивна фірмова емблема Brilliance, що нагадує то чи тризуб, то чи сміливий стилізований квітка. Але гаразд, залишимо емблему спокою.

Після огляду екстер'єру логічно перейти до салону.

Опинившись усередині Brilliance M2, нюх одразу дає зрозуміти: ви в китайському автомобілі. Цей запах пластмаси та фенолу невигубний. Яка його концентрація в салоні — загадка. Хоча імпортер цих «китайських скарбів» стверджує, що такий аромат був притаманний лише першим партіям машин.

Салон M2 оздоблено світлим шкірозамінником, якість якого, м'яко кажучи, так собі. Пластикові вставки «під червоне дерево» на передній панелі та дверях намагаються гармоніювати з темним пластиком торпедо та центральної консолі, але виходить натужно. Більше того, накладки на задніх дверях на нерівностях підозріло деренчать. А ось ще один характерний «привіт від BMW» — плавний вигин лінії «бардачка». Видно, що творці цього зразка китайського автопрому намагалися надати машині спортивно-динамічний імідж. Це відчувається і в оформленні приладової панелі, і в важелі АКПП. Селектор, до речі, стилізований під рукоятку «механіки». Стилізація настільки радикальна, що звичні позначення режимів «автомата» на ньому виявити неможливо. Інформацію про вибрану передачу вивели на приладову панель. Китайці пішли цим шляхом, але переборщили: щоб розгледіти сірий значок між шкалами тахометра та спідометра, доводиться напружувати зір. Спочатку, поки не звикнеш визначати положення селектора за клацаннями при перемиканні, постійно потрапляєш не в той режим.

Кондиціонер на Brilliance M2 теж виявився «стандартно-китайським». Точно такий самий ми бачили і на M1, і на Chery A21, і на багатьох інших побратимах. Схоже, припущення про те, що партія та уряд Піднебесної доручило якомусь заводу оснащувати кондиціонерами весь китайський автопром, стає дедалі правдоподібнішим. Як і в більшості китайських машин, система вентиляції (пічка та кондиціонер) має малу продуктивність: при температурі за бортом нижче -10 градусів знімати теплий одяг у машині не захочеться, як і при спеці вище 25.

Водійське крісло одразу дає зрозуміти, хто тут головний. Регулювання сидіння — електричні. Пасажирське крісло, як це зазвичай буває, регулюється механічно. Сидіти в ньому цілком комфортно — бічна підтримка ненав'язлива, але адекватна. Кермо регулюється тільки по висоті — і на тому спасибі. Бічні дзеркала оснащені електрорегулюванням та підігрівом. «Лопухами» їх не назвеш, але всю потрібну інформацію як у потоці, так і при паркуванні вони постачають без нарікань. Люк тут має стандартні режими: «під нахилом» та «зсув назад» на потрібну відстань.

На задньому ряду без проблем розмістяться і троє пасажирів. Відсутність будь-яких регулювань заднього сидіння в авто такого класу не здивувала. Явне позиціонування машини як «автомобіля для водія» це допускає. Мабуть, бажання хоч чимось відрізнятися від конкурентів підштовхнуло китайських інженерів до дивного, з практичної точки зору, рішення: сидіння заднього дивана знімається буквально одним рухом руки. Навіщо? Напевно, щоб хоч якось компенсувати неможливість скласти спинку. Дивно, адже яким би ти не був любителем динамічної їзди, але щось довге, наприклад лижі, хоч іноді та доводиться возити. Ну не багажник же на дах прилаштовувати! До речі, про вантажоперевезення. Багажник цієї машини особливою зручністю не блищить. Коли відкриваєш кришку, здається, що зазираєш у нору — настільки малий отвір і велика вантажна висота. Втім, цей недолік компонування зрозумілий. Піклуючись про комфорт задніх пасажирів, конструктори Brilliance M2 сильно зсунули назад задню стійку салону, вкоротивши кришку багажника до мінімуму.

Під капотом Brilliance M2 — дволітровий мотор потужністю 130 к.с., що виробляється в Китаї за ліцензією Mitsubishi. Запасом потужності машина не обділена. Це, звісно, не спорт-седан, але й не тихохідна «баржа». Навіть незважаючи на старенький «автомат», який перемикає передачі з відчутними ривками, комплексів неповноцінності при їзді на M2 у потоці сучасних іншомарок не заробиш. Відсутність секвентальних режимів АКПП не напружує: хочеш їхати активніше — сміливо використовуй кік-даун. І навіть при такому стилі їзди витрата бензину не перевищує приблизно 12 літрів 92-го на 100 км. Точніше сказати складно: бортовий комп'ютер не вміє підраховувати такі складні величини.

У повсякденній їзді з'ясувалося, що водії навколо дуже шанобливо ставляться до сріблястої «морди», що насувається ззаду. Та й у профіль машина органічно виглядає в потоці. Загалом, переклад з тевтонської на китайську можна визнати вдалим. Принаймні, зовні…

Олексій Воронцов

Технічні характеристики:

Джерело – www.automania.ru