На тест новітнього купе Audi S5 ми вирушили наодинці, але доля розпорядилася інакше: зовсім несподівано нам довелося звести «еску» віч-на-віч з її головним конкурентом і давнім опонентом — суперкупе BMW M3 у кузові Е92. Але почнімо по порядку.
Купе з чотирма кільцями на капоті ми чекали з нетерпінням, і ось воно перед нами — Audi A5, побудований на свіжій платформі, спільній із сімейством А4. У середині дев'яностих в Audi був тридверний хетчбек зі спортивним ухилом, але в Інгольштадті завжди віддавали перевагу універсалам. Згадати хоча б легендарний S2, доведений до розуму фахівцями Porsche, або 380-сильний RS4 — обидві моделі випускалися виключно в кузові Avant. І ось тепер перед нами справжнє дводверне купе, та ще й з шильдиком S5. Під капотом — 354-сильний агрегат V8 4,2 FSI, який у тих чи інших варіаціях зустрічається майже на всіх моделях Audi, не рахуючи малюків А3 і ТТ.
Перед творцями А5 стояло непросте завдання: потрібно було витримати класичні пропорції купе — інакше публіка могла не оцінити новинку, адже в модельному ряду вже є ТТ, — але при цьому не скотитися до звичного прямолінійного стилю Audi, який давно вже навіював лише нудьгу. До того ж А5 мав стати провісником нового покоління седана А4, найбільш продаваної моделі марки. Тож ставки в цій грі були високі як ніколи.
Прискіпливо оглянувши А5, розумієш: роботу виконано чудову. Команда дизайнерів під керівництвом Вальтера де Сільви впоралася блискуче. Можливо, «еска» виглядає трохи важкуватою через роздуті колісні арки, в яких губляться навіть 18-дюймові диски, але це вже причіпки. Купе вийшло по-справжньому динамічним — такого за Audi давно не водилося, — але при цьому легко впізнаваним. Чого варта хвиляста бічна лінія — просто еротика! А світлодіодні «вії», як у купе R8, додають шарму.
Усередині все витримано у фірмовому стилі Audi. Система MMI знайома за старшими моделями — А6, А8 та позашляховиком Q7. Спочатку вона здається складною через безліч кнопок з отруйно-червоним підсвічуванням, але вже за пару годин активного використання навігації та інших функцій знаходиш з нею спільну мову. Далі — жодних претензій, усе інтуїтивно зрозуміло, чому сприяє великий контрастний дисплей з масою корисної інформації.
Кермо, крісла та загальна ергономіка теж знайомі за іншими Audi, тож звикати довго не доводиться. Не відкладаючи, тисну кнопку Start Engine на центральному тунелі — і в путь. Зрушуватися на підйомі допомагає електронне ручне гальмо: воно утримує машину на місці і саме відпускається при старті. У спокійному ритмі це зручно, але при жвавих стартах краще все робити самому, без втручання автоматики. Адже S5 явно не для розміреної їзди? І так, і ні.
Спокійно їздити на купе — одне задоволення: тяговитий мотор дозволяє перестрибувати через передачу, а то й через дві. Щоправда, довгохідне зчеплення трохи заважає, але до нього ми звикли за роки тестів автомобілів Volkswagen Group. Якщо вести машину акуратно, не втоплюючи педаль газу більш ніж на третину і не розкручуючи мотор вище трьох тисяч обертів, то перед нами зручне і комфортне купе на щодень із середньою витратою 12–14 літрів на сотню. Економити допомагає електронний підказник, який показує поточну передачу і радить, на яку перемкнутися. Його завдання — берегти паливо, тому при розгоні в підлогу він мовчить до самої червоної зони, а от при спокійній їзді то й діло рекомендує перескочити через сходинку. При сповільненні «суфлер» нагадує про гальмування двигуном.
Але вічно економити не можна. Народжений літати — літати й повинен! Газ у підлогу! Розгін на S5 не можна назвати заворожливим, але погляд на спідометр відкриває очі: швидкість куди вища, ніж здається. Передачі чіпляються одна за одну чудово, і перевалити за 220 км/год можна зовсім випадково, будучи впевненим, що їдеш не швидше за «дозволені» на МКАДі 160. Мотор чесно відпрацьовує заявлені 354 к.с., а робочий об'єм 4,2 літра, який легко форсується до 420 «коней», не дає засумніватися в гарячій вдачі. При цьому в салоні — тиша і комфорт, наче керуєш не спортивним купе, а потужним бізнес-седаном. Мабуть, навіть колишній седан Audi S4 сприймався спортивнішим. Бракує «п'ятірці» і соковитого звуку: характерне булькання всіх «вісімок» чутно лише на низах, до 2000 обертів. Вище звук тоне в загальному гудінні та відмінній шумоізоляції. Навіть при розгоні в підлогу доводиться стежити за тахометром — інакше мотор упреться в обмежувач, а ти цього не почуєш. У закритій машині почуваєшся пасажиром першого класу надійної німецької Lufthansa. У салоні нічого не скрипить, а нерівності і навіть не помічені вночі «лежачі поліцейські» S5 проходить з істинно арійською стійкістю. Схоже, домогтися пробою підвіски майже неможливо. А от крени кузова могли б бути меншими. Хоча це питання пріоритетів: для повсякденної їзди дорогами на кшталт московських налаштування підвіски практично ідеальне, а от спортивна керованість, яку чекаєш від будь-якої машини з шильдиком Audi S, тут відсунута на другий план.
Якщо увійти в поворот на швидкості вищій за допустиму, «еска» просто зісковзне назовні передніми колесами, і виправити це буде вкрай складно — позначається неоптимальне розподілення ваги з важким V8 перед передньою віссю. Порівняно з попереднім поколінням Audi A4 на «п'ятірці» переробили трансмісію, змістили баланс міжосьового диференціала на користь задньої осі (стандартний розподіл крутного моменту — ХХ/ХХ), що дещо покращило ситуацію, але повністю перемогти недостатню повертальність так і не вдалося.
Дуель, тільки дуель
А під завісу тесту, наче рояль у кущах, у нас з'явився один із перших у Москві власників новітнього BMW M3. Для клієнта Баварського моторного заводу Audi S5 став червоною ганчіркою, і між нами зав'язалися відчайдушні перегони. Як покажуть себе 354 к.с. у поєднанні з Quattro проти 420 «баварських скакунів» на задньому приводі?
Поступатися не хотів ніхто, і звичайні покатушки швидко перетворилися на справжню дуель спорткарів. Спочатку ми задумували очну сутичку двох німців, але вийшла вона вельми відносною. Склалося враження, ніби на рингу зустрілися піджарий боксер у легкій вазі та борець сумо. Звісно, відмінності між машинами дещо перебільшені, але суть зрозуміла. BMW M3 — легковаговий спорткар, чудово збалансований і створений для гоночного треку. Зміщений усередину колісної бази двигун, кевларовий дах і капот, що дають майже ідеальний розподіл ваги, і низький центр тяжіння. Керованість BMW бездоганна: машина чітко слідує за кермом, а варто вимкнути систему стабілізації — занесення не змусить себе чекати. З «емкою» потрібно тримати вухо гостро, і тоді вона відплатить чудовим драйвом. Крени кузова мінімальні, а підвіска, як і належить BMW, зубодробильна. Трохи рятує переведення амортизаторів у комфортний режим, але до справжнього комфорту, яким вирізняється Audi S5, баварець неймовірно далекий.
Audi S5 відчувається більш чуйною та комфортною, але й її характер назвати безвільним язик не повернеться. При старті з місця, чи то мокрий асфальт, чи то трохи припорошена снігом дорога, «еска» не залишає BMW M3 жодного шансу. Легендарний Torsen віртуозно перерозподіляє тягу між осями, і Audi зривається з місця, наче випущена зі ствола куля. Через м'якшу підвіску та не найвдаліший розподіл ваги S5 перед віражами доводиться помітно скидати швидкість, однак і входити в прискорення можна раніше — занесення можна не боятися, а неймовірна тяга в сльоту «баварцю» й не снилася. Більше того, якщо вимкнути систему стабілізації, Audi дозволяє атакувати повороти у фірмовому ралійному стилі: гальмуєш перед дугою, провокуєш зрив осі і далі ковзаєш усіма чотирма колесами майже до самого виходу. Це і швидко, і неймовірно видовищно.
І, звісно ж, при виборі автомобіля немалу роль відіграє ціна. І ось тут про паритет між суперниками не йдеться взагалі. Базовий Audi S5 оцінюється в 64 953 євро, що за поточним курсом становить 2 311 170 рублів, тоді як мінімальна ціна на BMW M3 стартує з позначки 2 516 500 рублів. Довести обидві машини «до розуму» додатковими опціями можна ще на 200-500 тисяч рублів, але в даному контексті це вже несуттєві деталі — на їздові якості вони ніяк не впливають.
Не оминули ми увагою і практичний бік: за об'ємом багажників і простором у салоні між М3 і S5 панує практично повна рівність. Що стосується екстер'єру — тут уже справа смаку. BMW виглядає більш підтягнутим і зібраним, а на потужний агрегат під капотом недвозначно натякає характерний горб, що створює ілюзію турбонаддуву. S5 ж видає себе лише заниженим переднім бампером та шильдиками. Більше жодних розпізнавальних знаків немає, втім, вони й не потрібні — нічого по-справжньому екстремального в S5 по суті немає. Просто потужний і неймовірно тяговитий мотор, тоді як М3 — це повний харизми спорткар, якому на кільцевих трасах на кшталт Нордшляйфе знайдеться небагато рівних. Але взимку таку машину краще залишити відпочивати в гаражі, пересівши на повнопривідну «трійку», а в ідеалі — на Х3 або Х5. Audi ж — це чудовий і потужний автомобіль на кожен день. А тим, хто прагне за кермом машини з «чотирма кільцями» обставити BMW у чесній боротьбі на сухому асфальті, доведеться дочекатися суперкупе RS5, вихід якого очікується у 2008 році...
Текст: Леонід Павлов
А що скаже блондинка?
Любиш покататися з вітерцем — умій і орієнтуватися в Куркіно, рано-вранці, на безіменній вулиці, коли за вікном противний нуль, а з неба сиплеться то сніг, то дощ. Завдання, чесно скажу, не з простих, особливо для блондинки, але заради тест-драйву новенької Audi S5 варто й постаратися...
І ось вона виринає з-за повороту — свіженька, червоненька, блимає поворотником і летить уперед, показуючи шлях до місця зйомок. Мені залишалося лише втиснути педаль газу в підлогу, щоб не загубити «провідника», і сподіватися на те, що дама з візочком встигне загальмувати перед переходом, помітивши не лише червоне диво техніки, що в заносі входить у поворот на червоне світло в неї перед носом, а й той білий здоровий візок позаду, який щосили намагається наздогнати «паровоз».
А ззаду ця красуня зовсім не типова Audi – вузькі, агресивні ліхтарі, чотири патрубки вихлопної системи, витончено вигнута лінія кришки багажника, яка, на щастя, не повторює дизайн ТТ... Хижа, приземкувата і широка мордочка в поєднанні з червоним забарвленням миттєво переносить думки кудись на південний гірський серпантин, але, на жаль... Хоча Куркінське шосе своїми вигинами дуже навіть його нагадує, якщо абстрагуватися від сльоти та інших погодних негараздів...
Влаштовуюся за кермом. Кнопочкою знімаю електромеханічне «ручне гальмо». ESP уже передбачливо вимкнена професійним гонщиком Васею, щойно покинувшим водійське крісло. Поїхали...
Зручні спортивні крісла, стильна панель приладів, розсип кнопок і регуляторів ультрасучасної hi-fi інформаційно-розважальної системи — навігація, DVD, радіо, ТБ — і все це від Bang & Olufsen...
Перше неприємне відкриття — перемикання передач можливе лише при повністю вичавленому зчепленні... Навіть Ламборгіні прощала мені мої підбори та педаль зчеплення, що не доходить до підлоги... Другий сюрприз — дуже плавний, зовсім неспортивний набір швидкості. Згадався один «автолюбитель», що хвалився своїм тюнінгованим 300С: «Так, він у мене повільно розганяється, зате потім не зупиниш!» Саме цей вислів, абсолютно несумісний зі спортивним автомобілем, спав мені на думку, коли я, нарешті розігнавшись, насилу загальмувала перед поворотом. Пізніше, зазирнувши в техпаспорт, я зрозуміла причину — маса машини становить 1 700 (!!) кг, через які в цьому красивому купе зовсім не відчуваються його 4,2 літра, V8 і 354 кінські сили...
Ще одна прикра дрібниця — на 7 тисячах обертів розумна електроніка сама скидає оберти: відчуття неприємне — ніби невидима третя нога тисне на гальмо в найневідповідніший момент...
Але якщо врахувати, що при покупці купе ми часто обираємо не функціональність, ходові якості та безпеку, а те, як ефектніше покатати когось центральними вулицями улюбленого міста (а жіноча половина автовласників взагалі виключно цим і керується, і байдуже нам на крутний момент і розташування диференціала передньої осі) — то дизайнерам Audi вдалося створити дійсно стильне купе, яке, я впевнена, наступного літа можна буде бачити на московських вулицях під керуванням нас, блондинок, з радістю пересівши навесні зі своїх зимових джипів на щось новеньке.