Audi R8. Іграшка для олігарха
Олігархом я так і не став, але на три дні сусіди цілком можуть прийняти мене за багатія — до будинку я під'їжджаю на найефектнішій Audi за останні роки. Ціна цього авто — як два Porsche Cayenne, і на 80 тисяч доларів дорожча за топовий A8 Long. Ця машина, вартістю з однокімнатну квартиру в моєму будинку, терпляче чекає, коли я відчиню двері та поверну ключ.
Крісла напрочуд зручні, ніби їх відливали за моєю фігурою. Ремені притягнули мене до спинки, права ступня на гальмі, ключ повернуто — стрілки приладів злетіли до максимуму і тут же заспокоїлися. Коробка R-тронік — робот без педалі зчеплення, знайомий по Citroen C3, Toyota Yaris, Opel Corsa або Suzuki Swift. Вона така ж задумлива, хоча алгоритм роботи інший. І не дивно: сюди вона перекочувала з Lamborghini Gallardo (теж, як і Audi, дітище концерну VW). На малолітражках важіль ставлять у N, тут же — в А, після чого потрібно затягнути ручник. Життя з такою коробкою — окремий квест. У пробці вона стомлює, на підйомі — справжня тортура: авто відкочується назад і агресивно реагує на газ. Як будь-який R-тронік, вона безнадійно тупить. Не дивуйтеся, якщо на перехресті вас перші пару секунд обженуть навіть «Жигулі». Але потім R8 з лишком відпрацьовує паспортні 4,6 секунди до сотні, а рев мотора будить сигналізації припаркованих машин — так оточуючі розуміють, що новий Audi — справжній спорткар. Щоправда, за децибелами R8 далекий від розкотистого голосу десятициліндрового Gallardo. Кожне перемикання передачі зустрічає різким пинком, який з часом починає діяти на нерви. Їдеш стрибками кенгуру, веселячи сусідів по потоку. Перші два дні тесту, поки асфальт був сухим, це ще терпілося. На третій день пішов сніг, і ми опинилися за містом. На просілку задні колеса безнадійно буксували, а повний привід з віскомуфтою (роздатка 35% на передню вісь і 65% на задню) виявлявся практично марним. Ситуація та ж, що з Ferrari, Lamborghini та їм подібними: взимку їм місце в гаражі, тим більше що на широкі задні катки R19 шипованої гуми поки не придумали.
Після першої хвилі кайфу та порції адреналіну, якій чимало завадили пробки, настав час знайти мальовниче місце для фотосесії і, як писав поет Олександр Аронов, «зупинитися і озирнутися».
Концепт Audi Le Mans, показаний у Женеві в 2002 році, майже без змін вирушив у серію під ім'ям R8. Тираж обмежать сорока тисячами екземплярів. Майже 70% підуть у Штати, для Росії виділено квоту, більша частина якої вже розпродана (всього близько 80 машин, з них у Москві — понад 20).
Багато хто величає R8 спорткупе, але мені здається, що це диво інженерії з кузовом з магнієво-алюмінієвого сплаву ближче до родстера. Дизайн ніби з далекого майбутнього. Особливо чіпляють погляд по 12 світлодіодних лампочок у кожній фарі, що горять навіть при вимкнених габаритах. У них є щось від новорічної ілюмінації. R8 приковує увагу перехожих: у нашу епоху загальної «телефономобілізації» машину без кінця клацають на мобільники, і ти гостро відчуваєш, що сидиш за кермом далеко не рядового авто. Відчуття ексклюзиву доповнює салон: стеля разом з передніми стійками обшита натуральною замшею, а аудіосистема Band&Oluffsen за 1850 євро звучить просто заворожливо. Хоча, чесно кажучи, вона вразила мене менше, ніж Bose на A8L. А передні колонки під лобовим склом на сонці нещадно блікують і заважають огляду. Приладова панель, бездоганна як у будь-якої Audi, обзавелася двома новими «віконцями» — температура масла і зарядка акумулятора. Для стрітрейсерів — криниця корисної інформації. Для звичайного водія, хай і того, хто віддав за машину 250 тисяч доларів, але віддає перевагу смертельним гонкам спокійній міській їзді, ці датчики — марна розкіш, на яку він, швидше за все, і не гляне. CD-чейнджер сховався за водійським кріслом, а диски та DVD вставляються спереду. Блок клімат-контролю та регулювання потоків повітря на R8 переїхав з Audi TT. І в дизайні R8 теж вгадуються риси ТТ.
У профіль Audi R8 — це TT після божевільного тюнінгу. А спереду — просто монстр. Величезний капот — потужно, переконливо, красиво. Цікаво, хто-небудь здогадується, що він приховує? Там розташувався багажник (власники Porsche зрозуміють) об'ємом всього 100 літрів. Не багажник, а якийсь бардачок. Під його підлогою — інструмент і ремкомплект на випадок проколу (запаски у R8 немає). Весь інший простір займають порожні ніші, створені виключно для безпеки при лобових і бічних ударах.
Двигун стоїть ззаду, прямо в салоні (на місці звичайного багажника), за склом. Для більшого ефекту йому не вистачає тільки підсвітки, але і без неї — бездоганно чистий, він виглядає радше дизайнерською прикрасою, ніж робочим агрегатом. 4,2-літровий V8 потужністю 420 к.с. прийшов у R8 з легендарної RS4. Головна зміна — система змащення з сухим картером, що виключає масляне голодування при високих перевантаженнях. Робочі діапазони колишні: мотор розкручується до 8250 об/хв при ступені стиснення 12,5:1. За позначкою 120-140 км/год його голос чітко пробивається в салон. Гальма R8 — просто пісня. На сухому асфальті дорога металокераміка посвистує, на мокрому — завиває. Можливо, в цьому теж є свій кайф. Але свою роботу вони роблять чудово: R8 з будь-якої швидкості стає як укопаний.
Audi R8 — дійсно чудовий автомобіль, який за короткий тест-драйв неможливо оцінити сповна. До нього потрібно звикати тижнями, а не два-три дні. Мені, наприклад, так і не вдалося відчути задні габарити. Парктроніки працюють дивно: при русі назад вони пищать так, ніби ти вже врізався в перешкоду, хоча до нього ще півметра. Дзеркала здалися малоінформативними, особливо центральне. В останній день тесту, коли пішов сніг і вологість підскочила, заднє скло обігрів очистив миттєво, зате перегородка, що відділяє салон від мотора, запітніла наглухо. На її «розморозку» пішла майже година, і весь цей час доводилося орієнтуватися тільки по бічних дзеркалах.
І все ж сьогодні у того, хто готовий викласти чесно зароблені 250 тисяч доларів за справжній спорткар (з усіма його плюсами і мінусами), є реальний шанс втерти носа власникам Lamborghini. R8 коштує дешевше, гарчить не гірше і їде досить пристойно. Щоправда, власнику доведеться змиритися з великими експлуатаційними витратами. Двомісна машинка на 98-му бензині їсть 22,2 літра на сотню (мій мінімум — 18,7 л на трасі в неділю). А отже, кожні 100 кілометрів обійдуться в 450-500 рублів. Про ціни на запчастини фахівці з автосалону сказали однозначно: візьміть аналог від ТТ і помножте на п'ять. Але думаю, для вас це дрібниця, раз ви знайшли гроші на саму машину. А незабаром R8 підросте до V10 — і тоді італійцям точно не поздоровиться. Адже R8 сьогодні — дизайн №1 на нашому авторинку. Шкода, що її не рекламують по ТБ — вийшов би класний ролик. Втім, справжні цінності в рекламі не потребують.
Технічні характеристики:
| Габарити (мм) | 4431х1904х1252 |
| Колісна база (мм) | 2650 |
| Колія спереду/ззаду (мм) | 1632/1583 |
| Об'єм багажника (л) | 100 |
| Споряджена маса (кг) | 1560 |
| Повна маса (кг) | 1860 |
| Робочий об'єм двигуна (см3) | 4163 |
| Число клапанів | 32 |
| Максимальна потужність (к.с.) | 420 |
| Макс. крутний момент (Нм/об/хв) | 430/4500-6000 |
| Шини передні | 235/35 R19 |
| Шини задні | 295/30 R19 |
| Максимальна швидкість (км/год) | 301 |
| Розгін 0-100 км/год (с) | 4,6 |
| Ємність бака (л) | 70 |
| Бензин | А-98 |
| Ціна ($) | 252 000 |
Дмитро Шавирін
Джерело – AUTOMANIA.RU