Компанія Acura офіційно не постачає свої автомобілі в Росію, однак на дорогах цих автомобілів вистачає. Річ у тім, що майже будь-який офіційний дилер Honda без особливих проблем привозить «сірі» екземпляри моделей дочірнього бренду. Так вийшло і з кросовером Acura RDX. Нова Honda CR-V у той момент ще тільки готувалася до виходу на наш ринок, а машина на тій самій платформі, але орієнтована на США, уже активно продавалася. Саме в дилера Honda ми й роздобули RDX на тест.

Зовні автомобіль особливою елегантністю не вирізняється. Для кросовера він виглядає надто масивно. Складається враження, що дизайнери таким чином намагалися надати йому модної нині агресивності. Вийшло, чесно кажучи, не дуже. Але все одно зовнішність свіжа й не схожа ні на що раніше бачене — якщо, звісно, не рахувати Acura MDX, зменшеною копією якої RDX по суті й є.

Тим не менш, усередині RDX просторий і зручний. Але спочатку про це якось забуваєш. Перше, що підкуповує, коли сідаєш у салон, — це дизайн. Усередині машина виявляється куди цікавішою, ніж очікуєш. Усе витримано в спортивному ключі, причому це стосується не лише оздоблювальних матеріалів, а й розташування та форми органів керування.

Кермо — невелике, триспицеве, обшите шкірою та приємне на дотик. Хват у нього явно спортивний. Заданий імідж підтримує й панель приладів. Вона виконана за нині модною роздільною схемою: у кожної шкали свій колодязь. Читається чудово і вдень, і в темряві — завдяки вивіреній колірній гамі. Єдина причіпка: оцифрована шкала в першу чергу в милях на годину. Км/год теж є, але цифри помітно дрібніші. Нічого не вдієш: машина створювалася для американського ринку. З тієї ж причини й температура — і за бортом, і в салоні — показується в градусах Фаренгейта. Спроби перемкнути на Цельсій успіхом не увінчалися. Зазирнувши в інструкцію, зрозуміли: така можливість є тільки у версій із розширеними налаштуваннями, інформація про які виводиться на невеликий екран під спідометром. У нашому випадку він умів лише показувати скорочені дані маршрутного комп’ютера. До речі, чому американців не цікавить запас ходу на залишку палива, так і залишилося загадкою.

Центральна консоль виглядає гідно. Зверху розташований 8-дюймовий дисплей, на якому відображається робота клімат-контролю та аудіосистеми. У багатших комплектаціях він також показує карту навігації та картинку з камери заднього виду під час паркування.

Про аудіосистему варто сказати окремо. Вона сучасна, перетравлює практично будь-які формати, а головне — оснащена справді чудовою акустикою. У музиці розчиняєшся повністю.

Незважаючи на не найбільші габарити, RDX забезпечує однаково комфортні умови всім пасажирам. Ніхто не скаржиться на тісноту. Багажник досить місткий, а задній ряд сидінь складається частково або повністю, збільшуючи його об’єм. Між передніми кріслами — чималий бокс, що замикається, куди спокійно поміститься ноутбук.

Під капотом у цього автомобіля — єдиний можливий варіант: рядова «четвірка» об’ємом 2,3 літра з турбонаддувом. Спочатку ми поставилися до такого рішення скептично: а якщо хочеться більшого? Але щойно сіли за кермо, сумніви відпали. Подібної віддачі від двигуна такого об’єму ми ще не зустрічали на серійних машинах. Динаміка просто феноменальна. Офіційних цифр розгону знайти не вдалося, але за відчуттями сотня приходить швидше, ніж за 8 секунд. Особливо тішить, що прискорення плавне, без характерних для турбомоторів підхоплень і провалів. Автоматична коробка на п’ять ступенів теж працює гідно. У неї є звичайний режим і ручний, причому для останнього передбачені пелюстки під кермом. Ми, щоправда, вважаємо це радше баловством і даниною моді. У режимі Sport автоматика сама перемикається цілком адекватно.

А ось підвіска розчарувала. Згодні, для динамічної їзди жорсткість — плюс. Але кросовер має однаково впевнено почуватися і на шосе, і на легкому бездоріжжі. З RDX краще з асфальту не з’їжджати. Річ навіть не в обмежених позашляхових здібностях: повний привід тут непогано розширює можливості. Проблема в іншому — на поганій дорозі машину починає неймовірно трясти. Шкода стає і себе, і сам автомобіль. Як із такою підвіскою підкорювати Америку — загадка. Пити каву на ходу й не облитися в RDX не вийде. Доведеться американцям гамбургери насухо жувати. Що стосується нас, то ми на ходу в кращому разі п’ємо з пляшки, та й то не завжди вдало — а вже з кухля в русі в нас взагалі не прийнято.

Залишається додати: дилер на свій страх і ризик дає на такі машини річну гарантію або 50 000 км пробігу, що настане раніше. За нашими прикидками, швидше реалізується другий варіант — на цьому автомобілі справді хочеться їздити.

Acura: 20 років на ринку

Два десятиліття тому на американському ринку дебютував підрозділ Honda з випуску автомобілів представницького класу — Acura. Так Honda стала першим японським виробником, який ризикнув зайти в преміальний сегмент. Першою моделлю марки був седан Acura Legend, а спортивне купе Acura NSX, що з’явилося в продажу в 1990 році, одразу ввійшло в десятку найкращих автомобілів за версією одного з авторитетних рейтингів.

Водіння
Враження тільки позитивні, але рівно до того моменту, поки не звертаєш на ґрунтовку. Жорстка підвіска на бездоріжжі явно заважає.

Салон
Тішить око та якістю матеріалів. Просторий, зручний.

Комфорт
Відмінна шумоізоляція, зручні крісла, першокласна аудіосистема, великий багажник.

Безпека
6 подушок безпеки, активні підголівники, 4-канальна ABS, EBD, Break-Assist.

Ціна
Мабуть, трохи завищена.

Acura RDX 2.3 Turbo

Габарити — 4590x1869x1656 мм
Двигун — бензиновий, турбо, з інтеркулером, 2300 см3, 240 к.с./6000 хв-1
Трансмісія — автомат, 5 ступенів, постійний повний привід
Витрата в міському циклі — 12,4 л/100 км
Конкуренти — Nissan X-Trail, Toyota RAV4

Переваги та недоліки
+ Відмінна динаміка, передбачуване керування, потужні гальма, затишний салон.
– Жорстка підвіска.

Наша думка

Як і раніше, Acura в нас офіційно не представлена, тож масової появи цих машин на російських дорогах чекати не варто. Прикро: за сукупністю якостей RDX цілком здатен скласти конкуренцію іншим кросоверам у цьому класі, що активно зростає.