– Чи змінилося Ваше життя після завоювання чемпіонського поясу WBO?
– Перший тиждень було дуже багато інтерв'ю та зустрічей, але потім я вимкнув телефон і сховався від усіх, щоб спокійно відпочити з родиною. Найближчим часом у мене вже почнеться серйозна підготовка до наступного бою.
– Що б Ви поставили вище – золото олімпіади чи пояс WBO?
– Олімпійське золото, звичайно, вище. Олімпіада проходить лише раз на чотири роки, і до золота я йшов цілих два олімпійські цикли. Пояс мені вдалося завоювати лише за три роки, тож порівнювати нагороди не можна.
– Що допомагало Вам психологічно налаштуватися на такий відповідальний бій з Гловацькі?
– У команді є психолог, з яким ми працюємо вже довгий час, тож із цим жодних проблем. Звичайно, налаштовувалися на важкий поєдинок, на всі 12 раундів, тому був готовий на всі сто відсотків.
– Як відпочивали після напруженого поєдинку?
– Поїхав додому до родини в Крим. Чудово відпочили в Місхорі. Купалися в морі, веселилися тощо.
– Чи є у Вас у контракті обмеження на якісь травматичні види відпочинку?
– Ні, я вважаю, що кожен спортсмен сам повинен розуміти, що йому можна, а що не можна. Якщо рівень спортсмена високий, то він сам розуміє, що чогось не можна робити, наприклад, ті ж лижі чи мотоцикли. Він знає, що якщо отримає травму, то підставить не лише себе, а й усю команду, тому перед тим як щось робити, потрібно добре подумати.
– Коли очікувати Ваш наступний бій?
– Поки я цього не знаю. Є лише ймовірні суперники, з якими ми ведемо переговори, конкретних імен чи дат поки не назву.
– Чи віддаєте перевагу завжди самостійно сідати за кермо чи іноді користуєтеся послугами водія?
– Мені подобається водити машину, тому водія в мене немає. Я взагалі проти того, щоб давати комусь свій автомобіль.
– Чи допомагають Вам спортивні навички під час керування автомобілем на наших дорогах?
– Мій кум каже, що допомагають. Але наші дороги іноді складно навіть назвати дорогами. Наприклад, я їхав до друга в кіровоградську область, то дороги там просто не було, я їхав реально по узбіччю та по полю. В одному місці я зупинився, вийшов із машини й побачив, що стою в ямі, яка глибиною сантиметрів 30!
– Який стиль водіння Ви віддаєте перевагу?
– Залежно від того, куди і на чому я їду, а також скільки мені знадобиться часу, щоб доїхати. Іноді мені подобається натиснути на педаль, якщо машина дозволяє. У місті я зазвичай їжджу розмірено.
– Чи доводилося брати участь у конфліктах на дорогах?
– Бувало, звичайно… Виходити з машини не доводилося, але через відчинене вікно всяке доводилося чути. Я до цього дуже спокійно ставлюся, бо не можу знати, що в людини на душі, можливо, образив її хтось. Я можу на нього подивитися і спокійно, без образ, сказати: ну ти що, дурник? Звичайно, і сам буває заведешся, нічого, музику голосніше ввімкнув, заспівав трохи, і заспокоївся.
– До речі, яку музику слухаєте в машині?
– Різну, в основному реп, хіп-хоп або електронну музику. Є й пару дисків «класики». З улюблених гуртів можу виділити «Басту», «25/17», Океан Ельзи, а взагалі на флешці завжди багато гарної музики.
– Чи зупиняла Вас поліція?
– Нові поліцейські наче не зупиняли, ну може один або два рази. «Гаішники» часто зупиняли, бо чорна тонована машина, та ще й із кримськими номерами, дуже їх приваблювала. Зазвичай просто перевіряли документи, але іноді й за перевищення швидкості гальмували, звичайно, одразу впізнавали, фотографувалися тощо.
– Чи бувало, що не впізнавали?
– Бувало, звичайно, не впізнавали. Пам'ятаю, один раз зупинив прапорщик, щоб просто подивитися документи. Я спробував дізнатися причину зупинки, але в результаті ми ні на чому з ним не зійшлися, і я просто поїхав.
– Що Ви найбільше цінуєте в автомобілі?
– Якість автомобіля! Мені дуже подобається мій Toyota Land Cruiser 200, я не знаю, яка машина може бути кращою. Я їздив на інших, набагато дорожчих авто (Bentley тощо), але в результаті я пересуваюся практично лише на «Крузері». Можна сказати, що я знайшов свій автомобіль.
– Який був Ваш перший автомобіль?
– Найперший – татів синій «Москвич» 412. Ганяв на ньому по полю, намагався навіть смикати ручник, коротше, насолоджувався водінням як міг. Перший мій особистий автомобіль – Skoda Octavia A5, на якій я іноді їжджу досі.
– Автомобілями Ви явно дуже захоплюєтеся?
– Так, автомобілі мені дуже подобаються, я можна сказати «кайфую» від них. Сам люблю доглядати за своєю машиною, якщо час дозволяє, у мене навіть спеціальний пилососик є. Коли приїжджаю на мийку, то знаю місця в машині, які не відмивають, і кажу: ну що за справи, ви ж отримуєте за це гроші й повинні якісно помити автомобіль. Наступного разу, коли до них приїжджаю, вони вже знають, куди я полізу, і все прибирають. Мені здається, якщо ви щось робите, то повинні робити це на всі 100 відсотків добре, і якщо так не робите, то значить, ви не професіонал своєї справи.
– У Вас є автомобіль-мрія?
– Якби в мене була можливість посотрудничати з компанією Toyota, я б підказав їм пару ідей. Наприклад, випустити Land Cruiser у спецверсії Black Edition, ну або «Чорний Вовк», з п'ятилітровим дизелем, у повністю чорному кольорі, на 21-дюймових чорних дисках, щоб не було жодних противних деревяшок і хрому, які впадають в очі. Ну і музику гарну зробити. Буває, вмикаєш радіо і раптом грає гарна пісня, ти натискаєш кнопочку, жорсткий диск знаходить цю пісню й автоматично її записує, а потім закидає тобі на флешку. Ось таким автомобілем я б із задоволенням керував. Загалом, ідей для «Тойоти» в мене багато!
– Щоб Ви хотіли побажати нашим автолюбителям?
– Я б хотів попросити наших автолюбителів поважати одне одного. Наприклад, коли ви бачите, що попереду затор, то не потрібно вилазити на червоне світло й потім затримувати інших людей. Усі хочуть проїхати швидше, а в результаті всі стоять! Ми завжди помічаємо те, що роблять інші, але рідко згадуємо, що 15-20 хвилин тому чи вчора ми робили те саме, і потрапляємо в ту саму пастку. Якщо нас підрізали, починаємо одразу відповідати, а якщо він це зробив випадково, ну або там їде дівчина недосвідчена? Завжди зберігайте спокій і повагу одне до одного!
Фото АвтоПорталу, компанії К2 Promotions та Toyota
