Нова класифікація доріг загального користування в Україні розділяє державні траси на міжнародні, національні, регіональні та територіальні, а дороги місцевого значення — на обласні та районні. Раніше територіальні дороги відносилися до місцевих.
Міжнародні дороги — це ті, що входять до міжнародних транспортних коридорів або європейської мережі основних, проміжних та сполучних маршрутів з відгалуженнями, мають міжнародну індексацію та служать для міжнародних вантажних і пасажирських перевезень.
Національні дороги включають траси, що збігаються з національними транспортними коридорами і не потрапили до міжнародної категорії, а також шляхи, що зв'язують Київ, Сімферополь, обласні центри та Севастополь між собою, великі промислові та культурні вузли з міжнародними магістралями.
Регіональні дороги сполучають дві або більше областей, а також основні міжнародні пункти пропуску на кордоні, морські та повітряні порти міжнародного значення, значні об'єкти культурної спадщини та курорти з міжнародними і національними трасами.
Територіальні дороги — це шляхи від адміністративних центрів Криму та областей до райцентрів і міст обласного підпорядкування, а також між самими райцентрами. Сюди ж відносяться дороги, що ведуть від державних трас до великих аеропортів, морських та річкових портів, залізничних вузлів, об'єктів культурного та природно-заповідного фонду, а також до міжнародних і міждержавних пунктів пропуску.
Обласні дороги зв'язують адміністративні центри Криму та областей з іншими населеними пунктами в межах регіону, а також із залізничними станціями, аеропортами, річковими портами, прикордонними переходами та зонами відпочинку, якщо ті не відносяться до доріг державного значення.
Районні дороги — це шляхи від райцентрів до інших населених пунктів району, а також між ними, до підприємств, об'єктів культури та інших доріг загального користування в межах району.
Списки доріг державного та місцевого значення, включаючи ділянки, що збігаються з міськими вулицями, затверджуються Кабінетом Міністрів України, Радою Міністрів Криму та обласними адміністраціями раз на три роки.
Закон починає діяти з моменту офіційної публікації.
