Перспектива малоприємна, особливо з огляду на падіння доходів населення. І якщо ціна на «солярку» постійно зростає, то якість її в останні роки була досить стабільною. Це зумовлювалося поставками «важкого» палива в переважній масі з-за кордону, але зараз навіть державний Шебелинський НПЗ перейшов на випуск палива стандарту Євро-5. Начебто ніщо не віщувало біди, але третина перевіреного фахівцями Інституту споживчих експертиз палива виявилася некондиційною.
Тест-контроль
Цього разу експерти вирішили зосередити увагу не лише на великих гравцях, а й приділити увагу і середнім, і невеликим мережам. Проби відібрали у 8 мережах: БРСМ-Нафта (ДТ Євро), ANP (Energy), КЛО (ДТ Євро), AMIC (ДТ Євро), ТНК (ДТ Євро), LUXWEN (ДП ЄВРО), Shell (ДТ Євро) та SunOil (ДТ Євро). Родзинкою тесту стала участь у дослідженні нелегальної АЗС, так званої «бочки», які масово з'являються останнім часом. Ціна там, як правило, на 3-4 гривні нижча, ніж у мережевиків, а ось що там розливають, не знає ніхто. У лабораторії всі зразки пройшли перевірку за багатьма параметрами: цетановий індекс, фракційний склад, температура спалаху в закритому тиглі, вміст сірки, густина. І, звісно, головні «зимові» показники – гранична температура фільтрації (замерзання) та масова частка води. Скажемо одразу: всі випробувані виявилися «зимовими» зразками, але повністю випробування витримали не всі.
Цетановий індекс
Перш за все фахівці підрахували цетановий індекс випробуваних. Цетановий індекс – це цетанове число палива до застосування цетанопідвищувальних присадок. Загальний принцип – чим більше, тим краще. Усі учасники тесту вклалися в норматив, найбільший запас продемонстрували зразки БРСМ-Нафта (ДТ Євро) – 52,6 одиниці, та КЛО (ДТ Євро) – 51,7 одиниці. На такому дизпаливі буде легше запускатися взимку та менша витрата палива.
Спалах
Другий значущий показник – температура спалаху в закритому тиглі. Він характеризує температуру займання палива. Побічно цей показник може показати, чи не потрапляли в «солярку» сторонні компоненти. Порушень у учасників не виявлено.
Сірка
Продукти згоряння сірки боляче б'ють не лише по довкіллю, а й по двигуну. Сірка згубна для нейтралізаторів і сажових фільтрів, але при концентрації в паливі сірки менше 10 мг/кг «пробіг» нейтралізатора понад сто тисяч кілометрів – реальність. Цього разу результати за цим параметром виявилися відмінними. За винятком одного зразка, всі проби відповідали рівню Євро-5! Рекордсменом став зразок БРСМ-Нафта (ДТ Євро) (всього 3 мг/кг!). А ось на нелегальній АЗС сірки в «дизелі» виявилося за нинішніми мірками дуже багато – 339 мг/кг.
Вода
Води в дизельному паливі бути не повинно – це регламентує стандарт, це знають усі дизелісти. На морозі кристали льоду заб'ють трубопроводи та фільтри – і прощай, рух! Але цього, схоже, не знають у мережах ANP та AMIC, адже саме в зразках цих АЗС (і нелегальної «бочки») було виявлено сліди води. Як вона туди потрапила, залишається тільки гадати (інші параметри в порядку). Швидше за все, можна припустити прогалини в логістиці та зберіганні.
Морозостійкість
Випробування на визначення граничної температури фільтрованості показали – абсолютно всі придбані зразки є «зимовим» паливом. При сильному похолоданні не замерзне дизель БРСМ-Нафти, який витримає до мінус 26 за Цельсієм, непогано протримаються КЛО (- 23), LUXWEN (- 23), ТНК (- 20). На випадок екстремальніших морозів КЛО та Shell пропонують фірмові сорти (Ventus і V-power), які є арктичними, але й коштують відчутно дорожче.
Підсумок
Загалом, якість дизельного палива перебуває на рівні, якщо не рахувати сліди води в деяких зразках (хоча навряд чи це системний процес, радше, недоліки окремих АЗС). Порадували також результати мережі БРСМ-Нафта, яка зараз переживає нелегкі часи, відбиваючись від рейдерської атаки, але при цьому якість поки не постраждала. Що ж стосується нелегальних АЗС, то дорогу туди краще забути, оскільки претензій у разі неприємностей пред'являти просто нікому.
