"Так не дістанься ж ти нікому..."
Ми взяли Saab 9-3 1.9 TIDS у вкрай неоднозначний період в історії марки. Усі трохи обізнані зі становищем справ в автомирі знають, що американському концерну General Motors шведи більше не потрібні. Інші шведи (ті, що з Koenigsegg) в останній момент вирішили не купувати співвітчизників. Про придбання досі думали голландський Spyker, китайці, які збиралися "розібрати" бренд на частини, і промоутер "Формули 1" Берні Екклстоун, який мав намір купити марку за символічний один долар. Щоправда, GM на даний момент не розраховує на прибуток, а в першу чергу не хоче втрачати свої гроші — збиток концерну від закриття Saab може становити до 100 млн доларів. Дивно, але й продавати шведського виробника GM теж не поспішає і на початку січня нового року розпочав процес ліквідації марки. Американський автогігант у цьому випадку чимось схожий на Карандишева з "Безприданниці", який зі словами "Так не дістанься ж ти нікому" стріляє в нещасну Ларису. Якщо й далі все йтиме за сюжетом п'єси Островського, то можна припустити, що наш тест виявиться одним з останніх в історії марки. Яка, до речі, почалася в 1944 році...
Саме тоді шведській компанії Saab, яка займалася виробництвом літаків для Шведських ВПС, спала на думку ідея під назвою "Проект 92". У 49-му цей проект, власне кажучи, втілився в легковому автомобілі 92. Через 6 років його змінив модернізований варіант з індексом 93. Ну і в 1990-му 50% акцій автомобільної галузі шведської компанії купив концерн General Motors, а через 10 років - докупив решту половину. Подальшу історію ви самі знаєте, а я, мабуть, розповім про особистий досвід.
Спочатку була "шляпа", точніше Project 92 (вгорі), а потім Saab 92, який модернізували в 93 (в центрі, зліва направо), а внизу наш красень 9-3. Фото: Autowp.ru, Авто.Yтро©
Історія любові до шведської лаконічності
Стадія №1
Не знаю чому, але мені, скільки себе пам'ятаю, завжди подобалися автомобілі Saab. Так і з 9-3 - коли вперше побачив рестайлінгове друге покоління на дорозі, то зрозумів, що відчуваю щось більше, ніж просто симпатію.
Це однозначно чоловіча машина, "характер стійкий, нордичний". Один мій друг зазначив якось, що за дизайном Saab одразу видно - ці хлопці роблять літаки. Реактивні риси, лаконічність виконання, суворий "примружений" погляд габаритних вогнів. І водночас складно назвати його вигляд неординарним – просто він, на мій погляд, зроблений так, як і має виглядати автомобіль середнього класу для чоловіка.
Стадія №2
Тоді я дуже захотів собі цю машину, але бажання, на жаль, було недовгим. Одного разу мені довелося сісти за кермо 9-3. На одній із виставок просто вирішив оцінити його зсередини. І всі мої світлі почуття випарувалися. Інтер'єр здався зовсім не таким привабливим, як екстер'єр - щось середнє між кабіною багатотонного Scania та меблями IKEA початку 90-х. Я подумав, що це кінець і ми "розійшлися, як у морі кораблі". Або ж, враховуючи авіаційну спрямованість машини - розлетілися, як у небі літаки.
Але через кілька років ми зустрілися знову. І ось я стою біля заведеного тарахкотливого дизельного 9-3 з турбованим 1,9-літровим мотором і механічною КПП у комплектації Vector. Симпатія до зовнішнього дизайну залишилася незмінною, але що з нутром і, головне, який він у дії? Щоб дізнатися це - відчиняю двері темно-синього седана.
Saab у небі та на землі. Фото: Wikipedia, Авто.Yтро©
Стадія №3, заключна
Можливо, що я подорослішав, але цього разу, сівши за кермо, був набагато терпимішим. Мені навіть почав подобатися інтер'єр. Пластик середньої якості тут поєднується з гарними шкіряними кріслами, а сам дизайн інтер'єру називається "назад у 90-ті". Так, ці хлопці жахливі консерватори. Але тільки пізніше розумієш, що багато в чому саме в цьому головна особливість автомобіля – бути не таким, як усі, і не гнатися за тенденціями.
Випробування містом і холодом
У салоні пахло соляркою, двигун дуже голосно працював, думаю, що о шостій ранку велика частина мешканців мого будинку тихо ненавиділа хлопця, який завів цей "Івановець". Але градусник у машині показував мінус 25, і багато хто того дня покірно пішов у бік метро, замість поїздки на власному авто. Ця участь торкнулася особливо власників дизельних агрегатів, а я, хай і з "музикою", але все ж таки вирушив на роботу в прогрітому та зручному кріслі 9-3. На снігу його трохи заносило, повного приводу, який стоїть на версії 9-3 XWD, явно не вистачало. Але якщо наша версія коштує приблизно 1 030 тисяч рублів, то ціна повнопривідника в комплектації Aero починається від 1 400 тисяч.
Мінус 18 - тільки загартування, йому й 25 ніпочем. Фото: Авто.Yтро©
Загалом, машина залишила про себе дуже гарне враження. Чітка 6-ступінчаста коробка передач, гучний, але досить еластичний і тяговитий двигун, у міру жорстка підвіска, завдяки якій одразу забуваєш про випадково не помічені ями — це дизельний 9-3. Хоча, табун із 150 "коней" часом здається слабкуватим і хочеться додати ще трохи, але за кермом цієї машини почуваєшся вкрай комфортно, навіть виходити не хочеться.
Пластик середньої якості тут поєднується з добротними шкіряними кріслами, а приємний на дотик ключ потрібно вставляти в центральну консоль. Фото: Авто.Yтро©
Профспілка Saab
Повторюся, але мені здається, головна особливість автомобілів Saab полягає в їхній винятковій непопулярності на російському ринку. Можна сказати, що купують ці машини тільки справжні фанати марки. І що стосується солідарності до одноплемінників — і говорити нічого — вона неймовірно помітна на дорозі.
Усе почалося з того, що в перші дні в щільному потоці водій іншого 9-3 порівнявся зі мною і, усміхнувшись, помахав рукою. Можна було б, звісно, списати це на добродушність окремого автолюбителя, але коли наступного вечора на перехресті хтось пропустив мене і тільки в дзеркалі заднього виду я розгледів черговий 9-3 — зрозумів, що це не випадковість. І хай герой Курта Воннегута назвав би це чистої води гранфаллонством, але все одно приємно. І навряд чи ви побачите подібне ставлення один до одного у власників, скажімо, Mitsubishi або Toyota, яких тисячі. Хай запчастини їм приходять швидше, сервіс дешевший і сам бренд ніхто не планує ліквідовувати, зате Saab оригінальний.
- Купив би собі Saab?
Другий мій друг ("той, що коштував двох і чекати не звик"), з яким я покатався на машині по місту, відповів на це питання дуже оригінально. "Хотів би його, але тільки якщо як подарунок, а так не куплю", - сказав він, а сам розглядав покупку Toyota Camry саме через її ординарність.
Та що гріха таїти, сам я теж навряд чи б собі взяв 9-3. І хай у темряві його погляд чудовий, а при світлі машина чимось нагадує шведський винищувач, але хочеться чогось більш підходящого для російської дійсності. Так уже повелося, що красуні-красунями, а одружуються, як правило, зовсім на інших.
Реактивні риси, лаконічність виконання, суворий "примружений" погляд габаритних вогнів. Фото: Авто.Yтро©
Світло в кінці тунелю
Ось і настав час повертати 9-3. Я взяв приємний на дотик ключ і вийшов у двір до замерзлого "шведа". На вулиці знову було більше мінус 10, і шкіряне сидіння вкотре скувало все тіло. Я востаннє завів його, розбудивши, мабуть, знову не один десяток сусідів. Прогрів двигун, мимоволі вдихнув чергову порцію вихлопних газів і вирушив у путь.
У якийсь момент зрозумів, що звик до цієї машини. Таке відчуття, ніби ми стали непоганими друзями. Так, у нього багато мінусів, але ж друзів обирають за іншими критеріями. Він був не таким, як усі, і було прикро, що таких стає все менше і його час, можливо, теж близький.
Я заїхав у тунель, і датчик світла увімкнув ближнє, попереду виднівся виїзд в ореолі денного світла, крім яскраво-білої арки не було видно нічого більше. Ніби мій Saab потрапив у ту ситуацію, в якій якраз і перебуває на даний момент марка. Я, як можна здогадатися, виїхав із похмурого тунелю і продовжив свій шлях — хотілося б, щоб і у шведського виробника вийшло так само.
Запам'ятайте цей чудовий погляд. Фото: Авто.Yтро©
Григорій Немировський