BYD Flyer. Думали, що комаха, а виявилося кажан
Отже, у нас на тесті — найдешевша іномарка в Росії - BYD Flyer, прем'єра якої відбулася на виставці на Червоній Пресні влітку 2005 року.
Прийшовши за машиною в салон компанії «Іріто» і побачивши це «диво китайського автопрому», мені стало якось
не по собі. Особливо при зовнішньому огляді машини. На вулиці було зовсім не жарко.. Як поводитиметься автомобільчик в умовах Росії? Чи заведеться вранці? І чи тепло і затишно буде в салоні? Менеджер салону заспокоїв: “Будуть проблеми — телефонуйте”. Зазначу одразу – проблем не було.
Сідаю в машину. Рушаю. Незважаючи на мій чималий зріст — цілком нормально розмістився за кермом, хоча спині не дуже зручно. Зате м'яко, як у Chevy Niva. Перші кілька кілометрів даються насилу. Можливо, проблеми з коробкою? Так, важіль бовтається з боку в бік, але швидкості вмикаються без особливих проблем (не те що на наших «Жигулях»). Передач усього 4, що не зовсім логічно і несучасно для машин 2005 модельного року. В решті претензій поки немає. Ну, хіба що розгін слабкуватий. І шумнувато після 80-и.
А чого ви хотіли від 3-циліндрового двигуна потужністю всього в 40 к.с.? Ніхто й не очікував від «Флаєра» спритності Daewoo Mатіз або Chevrolet Spark майже з аналогічними моторними характеристиками. Якщо грамотно вмикати передачі, то можна з місця мати навіть перевагу перед «класикою» «Жигулів».
Зізнаюся чесно — ніколи ні на особистій, ні на тестовій машині не підсаджував пасажирів і не займався «бомбиловим». Але в даній ситуації не втримався, одне діло — думка людини, яка обкатала за останні п'ять років близько 300 автомобілів (це я так скромно про себе), а інше — думка простого обивателя. «Клієнти» сідають з деякою острахом, бачачи на дверях напис «ТЕСТ-драйв». Потім починається серія питань, на які поки, на жаль, у мене немає відповідей. Вони з'явилися пізніше, після того, як за 2 дні по Москві я від'їздив понад 500 км. Найстандартніші: «Що за машина?» і «Скільки коштує?» Все інше — від тих, хто сидів ззаду. Молода пара назвала задній простір «Флаєра» — сексодромом.
І вони в чомусь праві. Якщо дивитися на машину чисто зовні — то це щось середнє між «Окою» і «Daewoo Tico», який свого часу продавався за 3500-4000$. Але при цьому вищий по висоті і солідніший за габаритами. Перебуваючи всередині, відчуваєш себе майже за кермом мінівена. Висока посадка, відсутність видимості капота спереду і дуже багато простору над головою. Але козир цієї малолітражки з Піднебесної - простір для задніх пасажирів. Тут, незважаючи на екстер'єр, місця не менше, ніж у джипі. Місць для ніг найрослішого пасажира більш ніж достатньо. А задні сидіння цілком здатні перевезти трьох. Випробувано на собі — реально і цілком комфортно, одна з пасажирок, власниця Daewoo Nexia навіть зробила комплімент на адресу мого тимчасового засобу пересування — «це крутіше, та й, мабуть, комфортніше. Невже це коштує всього 7 тисяч баксів?» (машина була в найдорожчій комплектації). Щоправда, одразу залишилося незрозумілим, чому навіть у цій версії відсутні подушки безпеки (і навіть натяку на них) і обігрів заднього скла величезного розміру без «двірника». Забруднюється воно майже одразу і орієнтуватися можна лише за бічними дзеркалами. Дистриб'ютори з «Іріто» вже знайомі з цією проблемою і всі машини, що постачаються в нашу країну з весни 2006 року, вже оснащуються задніми двірниками та обігрівом скла. До речі, на ціні авто ці дві опції ніяк не позначилися.
Дзеркала зліва і справа досить інформативні, а наявність у них вбудованих поворотників (як у Mercedes) надає машині додаткової пафосності. Втім, навіть за наявності сухої погоди у BYD Flyer є ще один незвичайний «прибамбас» — якщо дивитися в центральне салонне дзеркало, то ви можете бачити в правому куті температуру повітря як зовні, так і всередині салону. Дуже незвичайна опція навіть для машин люкс-класу, де є клімат-контроль і наворочені аудіосистеми.
І вже тим більше найекзотичнішим елементом «Флаєра» є компас з лівого боку дзеркала. Цей «елемент» характерний виключно для штатівських джипів, але від китайців ми, чесно кажучи, цього не очікували. Щоправда «північ», «південь», «захід», «схід» пишуться на тлі квітучої вишні ієрогліфами, але кажуть, що це справа часу і вже до літа 2008-го ми побачимо компас з індексацією у вигляді «N» (nord) або «S» (south) або «NW» (nord west). Щоправда, навіть при чистих задніх стеклах від центрального дзеркала користі ніякої. Воно вібрує і скільки не підкладай під нього папірці — в нього все одно нічого не видно. Вібрації просто бісять. Але і цей недолік уже відомий дилерам і постачальники Піднебесної його обіцяли обов'язково виправити.
Ранньої весни темніє рано. На вулиці вже майже ніч. Вмикаю фари і приладова панель починає світитися блакитним світлом. Практично як у VW. Шкода, що бортового комп'ютера немає. Можна орієнтуватися на око. Якщо датчик бензину показує півбака, то, доливши туди 10 літрів 92-го ви отримаєте повний. За паспортом витрата бензину — 4,4 л на «сотку». Реально — близько 6. Ну і де ви ще відшукаєте машину з такими паливними характеристиками? Ну, хіба що в автомобіля Suzuki Alto, з якого в 2003 р. був скопійований BYD Flyer. Ні, мова йде не про плагіат, а просто про вдосконалення конструкції.
Перший вечір закінчується. Перед поїздкою додому ще раз уважно розглядаю логотип BYD, який під час зйомки біля дорогого китайського ресторану в центрі міста багато його відвідувачів порівняли з логотипом BMW. Погодьтеся, є в ньому щось схоже. Варто зазначити, що відвідувачі не найдешевшого ресторану теж цікавилися новинкою.
Якщо говорити серйозно, то Flyer, що виробляється в Китаї майже з мільярдним населенням — далеко не основний бізнес компанії BYD. Ще в 2003 р. компанія зі штатом у 40 тис. співробітників вийшла на 2-е місце у світі з випуску літієвих батарей для мобільних телефонів. Три роки тому вони вирішили зайнятися автомобільним бізнесом і з «нуля» побудували завод, який виробляє не такі вже й погані малолітражки ціною всього в 3800$ (ціна в Китаї). Виробнича потужність заводу – 200 тисяч штук на рік.
Для довідки: майже 80 млн. китайців мають сьогодні дохід до 700$ на місяць і вище і таких у Піднебесній називають «середнім класом».
А ще, приїхавши в перший вечір, додому, мені божевільно цікаво було розшифрувати (або перекласти на російську) назву машини Flyer. Ми з фотографом намагаємося розшифрувати ці «три веселі літери» на фальшрадіаторній решітці. Я вношу пропозицію, що «B» — це «BEIJING» (тобто «Пекін» по-нашому), а решта дві літери абревіатура. У фотокора — інші версії, але зовсім не збігаються з тим, що задумали китайці, створюючи автомобіль. Насправді даремно ми мучилися - BYD — це «bring you dollars» («приносить вам долари»). Не зовсім зрозуміло, тому що машина багато доларів за три дні мені не принесла, але при цьому сімейний бюджет не спорожнів. Що стосується Flyer, то тут усе ясно - це «кажан». Що стосується миші — усе зрозуміло, але ось щодо «летючості» залишилися питання.
За час тесту залишилося чимало питань і головне з них - алгоритм роботи пристрою, що відповідає за температуру повітря всередині салону. Тепло тут регулюється кругляшем не зліва направо, а навпаки. Тобто, типово по-китайськи. Причому навіть на 2-й швидкості (не кажучи вже про 3-ю) вентилятор божевільно шумний. Зате одразу зрозумів, як працюють усі чотири склопідйомники - вони електричні і розташовуються на дверях під псевдодерев'яними накладками. Цією немалою опцією не може похвалитися навіть європейський виробник, що продає машини вартістю до 10 тисяч. І в «Опелях» і в «ДЕУ» - ззаду, як правило, ручки-крутилки, знайомі автолюбителям із радянських часів.
Перчаточний ящик («бардачок») теж потішив — петель немає, а кришка відгинається за рахунок пружності пластмаси. Між сидіннями ще один маленький «бардачок». Відкривши його, бачиш типово «совкові» гвинти — таке враження, що зроблено це було в гаражі у «дядька Васі». Залишився незрозумілим і спосіб відкривання задніх дверей — вона може бути відкрита лише з брелока імобілайзера. Вручну — ніяк. І лише при уважному розгляді ми виявили, що кнопочка акуратно схована під номерним знаком. У нас місце для них унизу, а в Китаї штатні місця під знаки квадратні, тому одразу нам їх виявити не вдалося. У нових партіях машин усе вже буде по-європейськи. Піднімається багажник невисоко, та й місця там особливо всередині немає. Втім для поїздки в «Ашан» або «Рамстор» сім'ї з чотирьох осіб місця для покупок цілком вистачить.
Зате ззаду, як було описано вище, всім сподобається. Особливо за рахунок посадки через широкі та низько розташовані задні двері. Машина вантажопідйомністю в 300 кг розрахована на п'ятьох (а це ми перевірили), але просідає при цьому дуже сильно. Тож цей розрахунок явно вівся для низькорослих маловагових китайців.
Але при всіх недоліках, усіх пасажирів і мене особисто в 3-денному тесті вразила повна відсутність звуку при включенні приймача (він чомусь відмовлявся приймати навіть найпотужніші FM-станції). І цілком якісне звучання аудіосистеми при включенні CD. Можливо, що при розбиранні для сертифікації цього самого першого автомобіля було пошкоджено з'єднання антени. Повертаючи машину в салон і згадавши цей недолік, нам показали 3-4 «Флаєри» в шоу-румі, і там приймач працював абсолютно нормально.
Насправді «летюча миша» не найгірший варіант за наявності зайвих семи тисяч зелені. CD є, електросклопідйомники на всіх чотирьох стеклах є, пічка працює нормально. Та ще забув – є навіть передні та задні протитуманки. Та й диски на машині литі. Круто. Витрата бензину близько 6 л на 100 км. У салоні після години їзди взимку тепло, п'ятьох пасажирів авто точно потягне. Тож за гроші, які просять китайці з російського обивателя — цілком реальне придбання. Щоправда, поки незрозуміло, як довго ця сама «летюча миша» пролітає в російських умовах. Наприклад, паливний фільтр розташований на «Флаєрі» не під капотом, як зазвичай, а під важелем задньої підвіски. Як довго він проживе – одному Богу відомо... Але знову ж таки і це «непорозуміння» незабаром буде виправлено, і на вимогу російських дилерів фільтр переміститься в підкапотний простір.
Дмитро Шавирін
Технічні характеристики:| Габарити (мм) | 3605х1468х1470 |
| Колісна база (мм) | 2300 |
| Дорожній просвіт (мм) | 150 |
| Споряджена повна маса (кг) | 7201095 |
| Об'єм двигуна (куб.см) | 796 |
| Потужність (к.с.) | 40 |
| Макс. крутний момент (Нмобхв) | 624500 |
| Час розгону 0-100кмгод (с) | 25 |
| Максимальна швидкість (кмгод) | 118 |
| Витрата палива А-92 (л100км) | 4,4 |
| Ціна (руб) | від 166900 до 194900 |
Дякуємо компанії Іріто та особисто Андрію Матвєєву за наданий для тесту автомобіль.
Джерело – AUTOMANIA.RU