Переливи та недоливи
Багато водіїв з підозрою ставляться до ситуацій, коли в паливний бак їхнього автомобіля входить більше пального, ніж заявлено в технічній документації. Трапляються й зворотні випадки, коли власники машин обурюються, бачачи на табло заправної колонки «не ту» суму після того, як намагалися залити повний бак.
Переливи. Всупереч поширеній думці, найчастіше винні не працівники автозаправок і не хитрощі з обладнанням (хоча й таке трапляється), а фактичний об'єм бака. У переважної більшості машин паспортна місткість не розрахована на заповнення до самого верху. Іншими словами, якщо заправлятися до автоматичного відключення пістолета, у бак увійде, скажімо, 45 літрів (як зазначено в документах). А от якщо доливати повільно, «по краплі», то можна залити й 50-55 літрів.
Варто зазначити, що найточнішими в цьому плані вважаються японські автомобілі – їхні баки рідко вміщують більше ніж на 10% понад заводські дані. У європейських моделей, навпаки, реальний об'єм може перевищувати паспортний на 20-25%. Що стосується корейських, китайських та російських брендів, то в них перелив понад норму становить близько 15%.
Недоливи. Не варто одразу обурюватися й вимагати книгу скарг, якщо вам здається, що на заправці вас обрахували. Сигнал лампочки або повідомлення бортового комп'ютера про нульовий запас ходу зовсім не означає, що бак спорожнів. Майже всі автовиробники передбачають так званий «резервний запас палива». Це той мінімум, якого вистачить ще на 30-50 кілометрів шляху (при спокійній їзді), навіть коли електроніка вже повідомила про нуль. По суті, це та сама перестраховка, що й завищені покази спідометра – прилади завжди показують швидкість дещо більшу, ніж реальна.
Додамо, що деякі виробники навіть вказують величину резерву. Наприклад, у концерну VAG (Volkswagen, Audi, SEAT, Skoda та інші) залежно від моделі резервний запас становить 10-13% від паспортного об'єму бака (найчастіше – 7 літрів). Тобто, коли електроніка показує порожній бак, насправді в ньому ще плескається кілька літрів пального. З японськими машинами ситуація інша – резерв у них значно менший (3-5 відсотків від об'єму бака).
Є й ще один цікавий момент. Останнім часом дедалі більше автовиробників підштовхують своїх клієнтів не відкладати візит на заправку інакше. Вони навмисно налаштовують комп'ютер так, щоб він переставав показувати залишок ходу, коли той знижується до 30-50 км. Другий спосіб – зростає кількість моделей (переважно японських та європейських), у яких бортові комп'ютери просто «не бачать» менше 10 літрів палива в порожньому баку.
Навіщо це робиться? Автовиробники переслідують єдину мету – уберегти власників від поломок, які довелося б усувати за гарантією. Порожній бак справді здатен призвести до неприємних наслідків для паливного насоса (і не тільки). Тому наполегливо радимо не доводити машину до повного спорожнення бака.
Заправляємо під горловину
Заправляти автомобіль до повної відмови має сенс перед далекою поїздкою. Наприклад, збираючись у відпустку, скажімо, у Крим. Логічно, що 60 літрів у баку краще, ніж 45 – запас ходу більший, отже, можна рідше зупинятися на заправках. До того ж деякі українські дороги досі не рясніють автозаправними станціями – є ризик застрягти без бензину в безлюдній місцевості.
Різниця між паспортною та реальною ємністю бака не випадкова. Заводські характеристики не враховують «порожнечі безпеки». Але раз ці порожнечі існують, значить, вони виконують якусь функцію. Та й паливораздавальні колонки чомусь автоматично блокують подачу при номінальному заповненні бака.
У сучасних автомобілях існує ціла система вентиляції паливного бака, до складу якої зазвичай входять три клапани:
1. Гравітаційний клапан.
Перекриває вентиляційну трубку, коли автомобіль нахиляється більш ніж на 45°. Розташований між паливним баком та адсорбером, який поглинає пари бензину з бака.
2. Електромагнітний клапан.
Керується системою впорскування палива, відкриває доступ газам з адсорбера у впускний колектор. Знаходиться в моторному відсіку.
3. Вентиляційний клапан.
Під час руху через нього в паливний бак надходить атмосферне повітря в міру витрачання палива, тому в баку не створюється знижений тиск. Знаходиться в районі заливного патрубка, тому саме про нього знає більшість водіїв.
Щоб зрозуміти призначення вентиляції паливного бака, розглянемо як приклад інструкцію з експлуатації Audi A4. Ось що в ній говориться:
• У верхній частині паливного бака приєднана вентиляційна трубка. Спочатку вона йде через з'єднувальний вузол на заливному патрубку до гравітаційного клапана. Він закриває трубку, щойно автомобіль нахиляється на бік більш ніж на 45°. Так запобігається витікання палива через вентиляційну трубку при аваріях.
• Далі вентиляційна трубка виводиться не просто назовні, а підключається до вугільного фільтра. Призначення цього пристрою – уловлювання шкідливих для довкілля паливних парів, які виходять через цю трубку (вони виникають, наприклад, при нагріванні вмісту паливного бака). Коли двигун працює, за певного навантаження гази знову відсмоктуються з вугільного фільтра. Момент, коли це відбувається, визначає електромагнітний клапан, керований упорскуванням палива.
• Паралельно цій системі існує швидкісна вентиляція, яка веде до заливного патрубка через компенсувальний об'єм у вигляді ємності спеціального призначення в заливній шахті паливного бака. Цей шлях вентиляції важливий насамперед при заправці, коли рівень палива швидко піднімається, і пари мають витіснятися, але не потрапляти в атмосферу в надмірних кількостях.
• Під час руху цим самим шляхом у паливний бак потрапляє атмосферне повітря в міру витрачання палива, тому в баку не може виникнути знижений тиск.
Якщо ж залити авто до самого верху (деякі навіть утрамбовують паливо, розхитуючи автомобіль), робота системи вентиляції бака може порушитися.
Олександр Чаленко, начальник департаменту сервісу Корпорації УкрАВТО:
«Заливати бензин „під зав'язку“ – не найкраща ідея. У цьому разі можливе витікання палива як через пробку заливної горловини, так і через дренажні трубки паливної системи. У другому випадку підтікання буде малопомітним, оскільки трубки знаходяться в прихованому від очей місці (під заднім крилом або боковиною). У цьому разі можливе потрапляння палива на різні частини автомобіля: на гумові деталі ходової, на проводку, на деталі трансмісії, на гальмівну систему. І найнебезпечніше – на деталі випускної системи (глушник), які, як відомо, нагріваються до високої температури! З гальмами небезпека та сама. Якщо з гумовими частинами простіше – вони просто розм'якнуть, то з гальмами та глушником справа серйозніша. Не виключене займання!»
В окремих випадках після заправки під горловину бортовий комп'ютер може видати помилку, проінформувавши водія написом «Check». Буває й збільшення витрати палива. Не виключено, що автомобіль і зовсім не заведеться.
Підіб'ємо підсумки
Вищеописані наслідки пов'язані з тим, що погіршується подача палива. А має бути так: у тому об'ємі, в якому витрачається паливо, у бак має проникати повітря, інакше в ньому утворюється знижений тиск, і подача палива погіршується або призупиняється. Також бак має вентилюватися для того, щоб у палива була можливість для розширення при нагріванні. Тепер згадайте, що за вікнами спекотне літо, і уявіть можливі наслідки заливання палива під горлечко при +30°С. Наша порада: якщо й утрамбовувати паливо, то не до крайньої точки, коли воно буде виднітися з горлечка. І другий важливий момент – робити це лише в тих ситуаціях, коли після такого заливу палива вам вдасться проїхати щонайменше 80-100 км, щоб витратити хоча б частину «понад норму». Але краще – заправлятися до відстрілу (достатньо мати про запас каністру з паливом) і вчити правила економної їзди.
