Питання про те, що станеться при змішуванні мінеральної та синтетичної оливи в двигуні, обговорюється вже багато років. Частина автолюбителів впевнена, що подібна суміш здатна серйозно нашкодити силовому агрегату. Інші дотримуються думки, що нічого страшного не станеться, і головне — використовувати продукцію одного бренду.
Спробуємо з'ясувати, чи дійсно таке змішування небезпечне для двигуна.
Яку роль відіграє олива в моторі?
Як показують тести, двигун може функціонувати і без змащення. Однак це триватиме недовго, і після такої роботи агрегат, швидше за все, доведеться списувати. Моторна олива виконує цілу низку завдань:
- захищає деталі, що труться, від зносу та пошкоджень;
- мінімізує втрати потужності на подолання тертя;
- очищає внутрішні елементи мотора;
- відводить надлишкове тепло від деталей;
- гасить вібрації та шум, знижує ударні навантаження.
Іншими словами, саме олива забезпечує стабільну та довговічну роботу двигуна.
Ключові відмінності між «мінералкою» та «синтетикою»
Нагадаємо, з чого складаються ці два типи моторних олив.
Мінеральні склади отримують при переробці нафти. Їхні характеристики не відрізняються стабільністю, а випаровуваність досить висока. Щоб покращити робочі якості, в них вводять значну кількість присадок, які з часом руйнуються. Тому мінеральна олива потребує частішої заміни.
Синтетичні оливи створюються шляхом хімічного синтезу, і їхні параметри — такі як в'язкість, температури спалаху та застигання, лужне та кислотне число — закладаються ще на етапі виробництва. Ці оливи стабільні, а завдяки хорошим в'язкісно-температурним властивостям їм потрібно менше присадок.
Саме через стабільність і менший обсяг присадок синтетика служить довше, і міняти її доводиться рідше. Також вона виграє у мінеральної оливи за термоокиснювальною стабільністю, менше випаровується і не так схильна до утворення нагару та відкладень.
Різниця між цими оливами не лише в базовій основі. Вона також стосується набору та концентрації присадок. Серед них:
- загусники;
- мийні компоненти;
- протизносні добавки;
- антиоксиданти;
- інгібітори корозії;
- антиспінювачі;
- модифікатори тертя;
- депресорні присадки.
Склади присадок відрізняються не лише між «мінералкою» та «синтетикою», а й між продуктами різних виробників. Це залежить від багатьох факторів, включаючи кліматичні умови експлуатації. Саме хімічний склад присадок відіграє вирішальну роль у тому, як поводитиметься двигун на суміші олив.
Основна небезпека — у присадках
Якби при змішуванні взаємодіяли лише базові основи, збиток для мотора був би куди меншим. Проблема в тому, що присадки з мінеральної оливи не завжди розчиняються в синтетичній базі і навпаки. Передбачити, що саме станеться при змішуванні конкретних олив, неможливо. Ясно одне — мотор від такої суміші постраждає. Насамперед, через нерозчинний осад, який випадає з присадок доданої оливи.
Цей осад може перетворитися на в'язку субстанцію і забити маслоприймач та канали. У результаті двигун зіткнеться з масляним голодуванням.
Експлуатація в такому режимі навіть короткий час може призвести до поломки агрегату. Важливо пам'ятати: олива утворює на деталях захисні плівки та шари. Коли в неї потрапляють інші присадки, ці шари руйнуються, прискорюючи знос деталей.
Якщо змішування вже відбулося
Головне — не піддаватися паніці. Слід якомога швидше, без зайвого навантаження на двигун, дістатися до сервісу. Там проведуть діагностику і вирішать, чи потрібне промивання системи, чи достатньо замінити оливу та фільтр.
Варто зазначити, що певний ризик все ж існує. Іноді змішування олив одного виробника може пройти без серйозних наслідків, але тільки якщо така суміш використовується недовго — наприклад, для того, щоб доїхати до станції технічного обслуговування. Але навіть у цьому випадку повної заміни оливи та фільтра не уникнути.
