Питання про те, коли слід міняти свічки запалювання — строго за регламентом чи орієнтуючись на їхній реальний стан, — викликає в автовласників не менше суперечок, ніж вибір між 92-м і 95-м бензином. Одні водії дотримуються приписів виробника, вважаючи, що йому краще відомо, коли цей розхідний елемент потребує заміни. Інші впевнені: якщо свічки виглядають нормально, а двигун заводиться без проблем навіть у сильний мороз, то їх можна не чіпати до пробігу в 60–90 тисяч кілометрів. Спробуймо розібратися, чим загрожує нехтування термінами заміни, встановленими виробником.
Навіщо двигуну свічки
Спершу варто згадати, яку роль відіграють свічки запалювання в роботі мотора. Їхнє завдання — створити іскру при вмиканні запалювання, яка запалює паливно-повітряну суміш у камері згоряння циліндра. Цей процес відбувається за рахунок електричного розряду напругою в кілька тисяч або десятків тисяч вольт, що виникає між електродами свічки.
Конструкція звичайної свічки запалювання включає кілька елементів:
- контактний вивід — служить для з'єднання свічки з високовольтними проводами системи запалювання або безпосередньо з котушкою;
- ізолятор — захищає свічку від перегріву; його частина, що прилягає до центрального електрода, особливо сильно впливає на роботу свічки;
- ребра ізолятора — не дають виникати електричному пробою по поверхні;
- центральний і бічний електроди — саме між ними утворюється іскра, що підпалює паливно-повітряну суміш;
- ущільнювач — запобігає проникненню гарячих газів із камери згоряння.
Ключовий параметр будь-якої свічки — розмір зазору між центральним і бічними електродами. Від нього безпосередньо залежить ефективність запалювання суміші. Чим більший зазор, тим потужніша іскра і ширша зона горіння. У результаті паливо згоряє повніше, витрата залишається стабільною, а двигун працює рівно. Однак якщо зазор скорочено, іскра з'являється швидше, а пробій відбувається за меншої напруги. Але й енергії в такої іскри менше, що погіршує підпал суміші і в підсумку веде до зниження потужності та економічності двигуна.
Ще одна важлива характеристика — калильне число, яке вказує на гранично допустиме теплове навантаження свічки. Вітчизняні свічки випускаються з калильними числами 8, 11, 14, 17, 20, 23 і 26. У зарубіжних виробників єдиної шкали немає. За цим параметром свічки ділять на «холодні», «гарячі», середні та уніфіковані. Занадто «холодні» свічки з великим калильним числом гірше самоочищаються, що призводить до перебоїв у роботі мотора. Якщо ж свічки занадто «гарячі», можливе калильне запалювання, яке за симптомами і наслідками нагадує детонацію.
Різновиди свічок
У розмовній мові свічки запалювання зазвичай ділять на класичні, платинові та іридієві.
Назви ці пов'язані з матеріалами, з яких виготовлені електроди. У класичних свічок електроди мідні, у платинових — з платини, в іридієвих — зі спеціального іридієвого сплаву. У ряді класичних моделей мідні електроди додатково покривають ітрієвим сплавом, що підвищує їхню стійкість. Платинові свічки цінуються за те, що платина майже не вигорає, має високу корозійну стійкість і витримує великі температури, що дає тривалий термін служби. В іридієвих свічок властивості схожі. Найбільший ресурс — у свічок, де електроди виконані зі сплаву платини з іридієм.
Термін служби свічок
Довговічність свічок визначається безліччю факторів. Виробники розраховують ресурс цих елементів, виходячи з матеріалу електродів, а також приблизних умов експлуатації — клімату, якості палива тощо. Так, класичні свічки в середньому служать не довше 50 тисяч кілометрів, а платинові та іридієві — до 90 тисяч. Зрозуміло, ці показники можуть змінюватися, наприклад, залежно від якості залитого бензину або стану самого двигуна. Тому багато автовиробників радять міняти класичні свічки на кожному другому плановому ТО — скажімо, через 30 і потім 60 тисяч кілометрів. Якщо використовуються платинові або іридієві свічки, інтервал можна збільшити в півтора-два рази.
Наслідки несвоєчасної заміни
Припустимо, термін заміни свічок, зазначений у регламенті, уже минув, а власник автомобіля так і не поставив нові. Можливо, одразу нічого страшного з двигуном не станеться. Але в якийсь момент машина просто не заведеться. Тому варто уважно ставитися до ознак, які вказують на швидкий вихід свічок з ладу.
До таких ознак належать:
- «троїння» двигуна (посмикування під час руху та на холостих обертах);
- важкий запуск (стартер крутить, але запалювання не відбувається);
- підвищена витрата палива;
- зростання викидів СО;
- погіршення динаміки (мотор не набирає максимальних обертів, потужність падає).
Якщо на ці симптоми не реагувати, двигун може вийти з ладу.
Одне з найсерйозніших наслідків проблем зі свічками — детонація в камері згоряння. При детонації частин суміші виникає ударна хвиля, яка, залежно від об'єму суміші, може бути настільки потужною, що спровокує детонацію всього заряду, що залишився, у циліндрі. Коли ударні хвилі відбиваються від стінок камери згоряння, чути металевий дзвін. При сильній детонації стуки стають гучнішими, потужність падає, а з вихлопної труби йде чорний дим. Крім того, мотор зазнає серйозних теплових і механічних навантажень. Можуть обгоріти кромки поршнів, прокладки головки блоку циліндрів та електроди свічок. Ударні хвилі руйнують масляну плівку у верхній частині циліндра, прискорюючи його знос.
Висновок:
- - У двигун слід встановлювати свічки, рекомендовані виробником, з урахуванням калильного числа та інших характеристик.
- - Навіть якщо система запалювання працює стабільно, свічки потрібно перевіряти на кожному плановому техобслуговуванні.
- - Тривала експлуатація (пробіг від 50 тисяч кілометрів) виправдана при використанні свічок з платиновими або іридієвими електродами.
- - Щоб продовжити життя свічок, варто заправлятися тільки перевіреним паливом, вчасно міняти фільтри та стежити за правильним зазором свічки.
- - При перших ознаках несправності — «троїнні», зростанні витрати палива, нестабільних обертах — потрібно терміново звернутися на СТО або замінити свічки самостійно.
